Ухвала суду № 82403559, 14.06.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 червня 2019 р. Справа № 480/2073/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи "Шосткинська виправна колонія (№ 66) про стягнення грошової компенсації,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної установи "Шосткинська виправна колонія (№ 66), в якій просить стягнути з відповідача грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна в сумі 15078,15 грн.

Суд залишає дану позовну заяву без руху як таку, що подана з порушенням ст. 161 КАС України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду із вимогами про виплату грошової компенсації за речове майно, яка йому не була виплачена у день звільнення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 578 затверджено Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби.

Так, відповідно до пункту 2 Порядку речовим забезпеченням є задоволення потреб персоналу у формі одягу, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, тканинах для пошиття форми одягу, нарукавних знаках і знаках розрізнення, спеціальному одязі та взутті, санітарно-господарському майні, постовому одязі, ремонтних матеріалах (далі - речове майно), що дає змогу створити необхідні умови для виконання персоналом службових завдань.

Згідно з п. 23 Порядку грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається ДПтС відповідно до їх закупівельної вартості.

Під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення (пункт 27 Порядку).

Відповідно до п. 60 Порядку для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що компенсація замість предметів речового майна є формою відшкодування вартості предметів особистого та іншого користування, призначеного для виконання службових завдань персоналом виправної установи та не відноситься до складових заробітної плати.

Крім того така компенсація виплачується під час звільнення зі служби.

При цьому відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд зазначає, що відносини відшкодування компенсації замість предметів речового майна пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому строк звернення до суду з такими вимогами складає один місяць.

Так, наказом Державної установи "Шосткинська виправна колонія (№ 66) позивача звільнено зі служби 21.12.2017. При цьому до суду позивач звернувся лише в червні 2019 - більш ніж через півтора року, тобто із пропуском строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Крім того, про належну до виплати суму компенсації позивач знав при звільнені 21.12.2017, про що зазначив у своїй позовній заяві, а до відповідача звернувся лише 22.05.2019.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

ОСОБА_1 не подав зави про поновлення пропущеного строку звернення до суду, а у позовній заяві не навів жодних обґрунтувань поважності причин пропуску такого строку, в тому числі за період з 21.12.2017 по 22.05.2019.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Шосткинська виправна колонія (№ 66) про стягнення грошової компенсації - залишити без руху.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви в 7-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Гелета