Рішення № 82403155, 14.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.002953

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.

з участю представників

від позивача – Жеребецький Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові матеріали адміністративної справи за заявою Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «БПП Ойл» щодо підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платників податків, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Львівській області звернулося в суд із заявою до ТзОВ «БПП Ойл» щодо підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платників податків.

Позовні вимоги аргументовані тим, що однією з обставин, яка є підставою для застосування адміністративного арешту є відмова платника податків від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу доходів і зборів. Так, при виході за адресою платника 12.06.2018 року з метою проведення перевірки директор товариства відмовився допустити посадову особу контролюючого органу до проведення позапланової виїзної перевірки, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 12.06.2019 року.

Відповідач у відзиві на заяву зазначає про те, що наказ про призначення позапланової перевірки оскаржений до адміністративного суду, а тому ПК України надає платнику податків у разі подання документів, що оформлені з порушенням вимог закону, не допустити посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення виїзної планової перевірки. Також, відповідач вказує на те, що Верховним Судом у постановах від 15.08.2018 року у справі №804/1453/17 та від 22.05.2018 року за №808/1030/17 висловлені правові позиції, про те, що спір про право має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для винесення відповідного рішення. В обох зазначених постановах, Верховним Судом таким спором про право було визнано оскарження в судовому порядку платником податку наказу контролюючого органу про проведення перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні заяву підтримав, просить її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання проти заяви заперечив з підстав, викладених у відзиві, просить в її задоволенні відмовити.

Ухвалою суду від 13.06.2019 року відкрито провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази судом встановлено такі обставини.

Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято наказ №3579 від 11.06.2019 року «Про проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ «БПП ОЙЛ».

Під час виходу за адресою платника (м.Львів, вул.Кульпарківська, 93а) 11.06.2019 року перевіряючими не встановлено посадових осіб товариства або його законних (уповноважених представників), про що було складено акт від 11.06.2019 року за №605/14.2/42121229.

Під час виходу за адресою платника (м.Львів, вул.Кульпарківська, 93а) 12.06.2019 року директором товариства ОСОБА_1 було відмовлено в допуску до проведення перевірки, про що складено акт відмови у допуску до проведення позапланової виїзної перевірки від 12.06.2019 року за №615/14.2/42121229.

Рішенням від 13.06.2019 року за №29875/10/14.2-15 застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків – ТзОВ «БПП ОЙЛ».

Для підтвердження обґрунтованості такого арешту контролюючий орган звернувся до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як передбачено підп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як передбачено п.94.1 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 цього ж пункту встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до підп.94.6.1 п.94.6 ст.94 ПК України, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Згідно з абзацу 1 п.94.10 ст.94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Як передбачено підп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З приводу оскарження відповідачем наказу Головного управлінням ДФС у Львівській області прийнято наказ №3579 від 11.06.2019 року, то суд зазначає, що в матеріалах справи наявна лише копія позовної заяви з відміткою канцелярії Львівського окружного адміністративного суду про її реєстрацію. Проте, докази відкриття провадження в адміністративній справі за вказаним позовом відсутні.

Також, суд звертає увагу відповідача на те, що конструкція підпункту 94.2.3 п.94.1 ст.94 ПК України передбачає, що при розгляді заяви контролюючого органу з приводу підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платників податків суд зобов`язаний дослідити обставини наявності законних підстав для проведення перевірки, що є предметом доказування у даному спорі.

При цьому, відповідач, у свою чергу, жодних доказів в підтвердження обставин незаконності проведення перевірки суду не представив.

Відтак, з огляду на те, що платником податків відмовлено у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для проведення такої, суд вважає за необхідне підтвердити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна товариства.

Що стосується посилань відповідача на правові позиції Верховного Суду, висловлені у постановах від 15.08.2018 року у справі №804/1453/17 та від 22.05.2018 року за №808/1030/17, то такі судом до уваги не беруться, оскільки в разі наявності спору про право (оскарження наказу про призначення перевірки), суд вправі винести ухвалу про відмову у відкритті провадження, а тому суд процесуально обмежений вирішувати дане питання стадією відкриття провадження. В даному ж випадку розгляд спору здійснюється по суті. При цьому, позов про оскарження наказу подано після відкриття провадження у цій справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника, а тому заяву позивача щодо підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платників податків слід задовольнити повністю.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню зі сторін.

Окрім того, у відповідності до ч.1 ст.371 КАС України, суд вважає за необхідне звернути рішення до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Заяву Головного управління ДФС у Львівській області щодо підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю «БПП Ойл» – задовольнити повністю.

Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «БПП Ойл» (код ЄДРПОУ 42121229), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Кульпарківська, 93а, умовний адміністративний арешт майна.

Рішення звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя В.Я.Мартинюк