Рішення № 82402955, 06.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
06.06.2019
Номер справи
1.380.2019.001438
Номер документу
82402955
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001438

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Коморний О.І.,

секретар судового засідання Бабич Ю.Б.

з участю:

представника позивача Завада Т.Р.

представника відповідача Риб`як В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Берінгім» про визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці ДФС.

Обставини справи.

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Берінгім» (далі – позивач, ТОВ «Берінгім») у якій містяться вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200278/2 від 26.02.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200278/2 від 26.02.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200270/2 від 25.02.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200269/2 від 25.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200263/2 від 25.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200238/2 від 20.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200227/2 від 19.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200219/2 від 18.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200220/2 від 18.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200180/2 від 12.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200175/2 від 11.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200174/2 від 11.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200170/2 від 08.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200147/2 від 05.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200140/2 від 04.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200133/2 від 04.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200130/2 від 04.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200129/2 від 04.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200087/2 від 28.01.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200085/2 від 28.01.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200048/2 від 22.01.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200043/2 від 22.01.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200047/2 від 22.01.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200045/2 від 22.01.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200046/2 від 22.01.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200050/2 від 22.01.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200049/2 від 22.01.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200033/1 від 21.01.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA 209000/2019/200295/2 від 28.02.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до митного оформлення декларацій для підтвердження задекларованої митної вартості декларантом подавалися всі необхідні документи, які не містять жодних розбіжностей. В оскаржуваних документах не зазначено, яких саме документів визначених положеннями Митного кодексу України не надав декларант. Наведені в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості причини неможливості визнання задекларованої вартості товару є формальними і такими, що не відповідають цитованим правилам заповнення рішень про коригування митної вартості. Викладені митним органом положення щодо незазначення чи часткового зазначення відомостей у вантажній декларації не підпадають під ознаки визначені положенням ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, оскільки не вказують на наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

В самих рішеннях про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування. Такий підхід до формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечить положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування.

Тому митний орган при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості діяв поза межами способу визначеного законодавством України для прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, оскільки при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Зазначає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Під час здійснення митного контролю за митними деклараціями позивача опрацьовувалася інформація, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Відповідно до ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана. На вимогу декларантом додаткові документи не надсилалися. За результатами розгляду всіх наданих документів Львівська митниця ДФС дійшла висновку, що, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – третій статті 53 МК України. Львівською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товарів. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала зазначені в рішеннях митні декларації.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Зважаючи на вимоги ч. 3 ст. 58 МК України (у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу), основний метод застосуванню не підлягав. Вважає, що посадові особи Львівської митниці ДФС при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Ухвалою від 02.04.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 08.04.2019 року повернуто заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 22.04.2019 року у задоволення заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою від 24.05.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив /Т.ІІІ, а.с.211-215/, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві /Т ОСОБА_1 І, а.с.208-248/ та запереченні на відповідь на відзив /Т.ІІІ, а.с.220-223/, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються та

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берінгім» (код ЄДРПОУ 42038162) та компанією «Теїі-Тех Gmbh» (Швейцарія) укладено контракт №1-BERI-TELL від 18.04.2018 року. За умовами цього контракту Продавець продає, а Покупець купляє одяг, взуття, речі, що були у використанні (секонд хенд). Кількість і асортимент Товару вказуються в інвойсах /Т.І, а.с.167-168/.

На виконання вказаного контракту ТзОВ «Берінгім» до митного оформлення подано наступні митні декларації:

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/116338

ВМД ІМ 40 №UA209140/2 019/116096

ВМД ІМ 40 №UА209140/2019/115961

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/115973

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/114309

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/113587

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/113315

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/113339

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/111270

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/110939

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/110947

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/110310

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/109036

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/108872

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/108554

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/108576

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/108579

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/106312

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/106284

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/104392

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/104311

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/104422

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/104416

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/104446

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/104523

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/104468

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/101894

ВМД ІМ 40 №UA209140/2019/117134/

за кодами товарів 63090000 «Одяг, що був у використанні, для подальшого використання з текстильних матеріалів (SecondHand) - 3-ї, 2-ї, 1-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг. Ступінь зношеності не перевищує 28%». Задекларована вартість за одиницю 1,2 USD; за кодом 6309000010 «взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї,2-ї,3-ї категорії. Ступінь зношення не перевищує 28%». Задекларована вартість за одиницю 1,22 USD; за кодом 6309000090 «Речі вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортименті: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін. Ступінь зношеності не перевищує 28%». Задекларована вартість за одиницю 1,2 USD.

Не погоджуючись із заявленою митною вартістю Львівська митниця ДФС приймала рішення про коригування митної вартості товарів згідно з якими проведено наступні коригування митної вартості:

- за кодом товару 6309000020 встановлена вартість за одиницю 1,4401 USD;

- за кодом товару 6309000010 встановлена вартість за одиницю 1,4401 USD;

- за кодом товару 6309000090 встановлена вартість за одиницю 1,4401 USD /Т.І а.с.54-163/.

Різниця між сумою митних платежів, обчислених за задекларованою позивачем митної вартістю та митною вартістю визначеною в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, визначеної позивачем становить 763789,43 гривень.

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості відповідач наводить формулювання, що «митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за резервним методом, оскільки не відповідає умовам ст. 64 Митного кодексу України та Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. У ДМВ вказано джерело інформації, що використовувалось для визначення митної вартості, котре є неактуальним по часовим параметрам. Також, відповідач стверджує, що «митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у п. 2-3 статті 53 Митного кодексу України. Зазначено, що за результатами контролю проведеного на підставі ст. 54 МК України встановлено, що:

- у графі 5 CMR - відсутній номер інвойсу; (рішення UA 209000/2019/200278/2 від 26.02.2019, рішення UA 209000/2019/200270/2 від 25.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200295/2 від 28.02.2019року);

- у контракті №1/2 від 20.07.18 у п.8 Гарантії- зазначено, що продавець продає товар без дефектів, відповідає технічним вимогам та стандартам (чи товар секонд-хенд може бути без дефектів?) (рішення UA 209000/2019/200278/2 від 26.02.2019, рішення UA 209000/2019/200270/2 від 25.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200295/2 від 28.02.2019 року);

- графи 15, 17, 18 CMR незаповнені; гр. 21, 23 - неповні відомості; (рішення UA 209000/2019/200269/2 від 25.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200263/2 від 25.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200238/2 від 20.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200219/2 від 18.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200220/2 від 18.02.2019року);

- графа 15 CMR незаповнена;, гр. 21, 23 - неповні відомості; (рішення UA 209000/2019/200238/2 від 20.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200180/2 від 12.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200174/2 від 11.02.2019року);

- графи 15, 23 CMR незаповнені;, гр. 21 - неповні відомості; (рішення UA 209000/2019/200175/2 від 11.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200170/2 від 08.02.2019року);

- у графі 21 і 24 CMR відсутні печатки та оригінали підписів; (рішення UA 209000/2019/200147/2 від 05.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200140/2 від 04.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200133/2 від 04.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200130/2 від 04.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200129/2 від 04.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200087/2 від 28.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200085/2 від 28.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200048/2 від 22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200043/2 від 22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200047/2 від 22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200045/2 від 22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200046/2 від 22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200050/2 від 22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200050/2 від 22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200033/1 від 21.01.2019 року);

- контракт не відповідає вимогам ст. 254 МКУ (рішення UA 209000/2019/200269/2 від 25.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200263/2 від 25.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200238/2 від 20.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200238/2 від 20.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200219/2 від 18.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200220/2 від 18.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200180/2 від 12.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200175/2 від 11.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/2001'74/2 від 11.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200170/2 від 08.02.2019 року;

- висновок зазначений у гр. 44 МД №19-09/394 від 27.11.2018 стосується іншої партії товару, а ціни зазначені у висновку є актуальними протягом листопада 2018 року (рішення UA 209000/2019/200269/2 від 25.02.2019 року, рішення UА 209000/2019/200263/2 від 25.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200238/2 від 20.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200238/2 від 20.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200219/2 від 18.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200220/2 від 18.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200180/2 від 12.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200175/2 від 11.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200174/2 від 11.02.2019 року рішення UA 209000/2019/200170/2 від 08.02.2019 року рішення UA 209000/2019/200147/2 від 05.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200140/2 від 04.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200133/2 від 04.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200130/2 від 04.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200129/2 від 04.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200087/2 від 28.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200085/2 від 28.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200085/2 від 28.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200048/2 від 22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200043/2 від 22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200047/2 від 22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200045/2 від 22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200046/2 від 22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200050/2 від 22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200050/2 від 22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200033/1 від 21.01.2019 року);

- у фактурі відсутні відомості щодо оплати відповідно до п. 5.2 контракту (можлива передоплата), (рішення UA 209000/2019/200180/2 від 12.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200175/2 від 11.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200174/2 від 11.02.2019року, рішення UA 209000/2019/200170/2 від 08.02.2019 року);

- відсутні зовнішньоекономічний контракт, заявка на перевезення, експортна декларація; (рішення UA 209000/2019/200147/2 від 05.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200140/2 від 04.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200133/2 від 04.02.2019 року, рішення UA209000/2019/200130/2 від 04.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200129/2 від 04.02.2019 року, рішення UA 209000/2019/200087/2 від 28.01.2019 року, рішення UA209000/2019/200048/2 від 22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200043/2 від22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200047/2 від 22.01.2019 року, рішення UA209000/2019/200045/2 від 22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200046/2 від22.01.2019 року, рішення UA 209000/2019/200050/2 від 22.01.2019 року, рішення UA209000/2019/200050/2 від 22.01.20/9 року, рішення UA 209000/2019/200033/1 від21.01.2019 року).

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів згідно з переліком ч. 3-4 ст. 53 Митного кодексу України.

Відповідачем зазначено, що неможливо застосувати методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичності та подібні (аналогічні) товари, методи 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД UA209150/2019/575 від 15.01.2019р., МД UА209180/2019/2263 від 16.01.2019р., МД UA209180/2019/002476 від 17.01.2019р.

Також митним органом прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у зв`язку із неможливістю завершення митного оформлення у зв`язку із невірно заповненими графами гр. 12,45,43,44 ВМД, відповідно до рішень про коригування митної вартості (порушено умови декларування передбачені п. 1 п.8 ст. 257 МКУ, ст. 55 МКУ, ПКМУ від 20.05.12 №450) /Т.І а.с.54-166/.

Не погоджуючись із такими рішеннями та діями митного органу, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі – МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Судом з матеріалів справи встановлено, що задекларована митна вартість визначалася декларантом на підставі положень контракту 1-BERI-TELL від 18.04.2018 року, положень відповідних інвойсів. Також вартість товару відображена у митних деклараціях країни відправлення, що долучалися при поданні первинних митних декларацій.

За умовами контракту 1-BERI-TELL від 18.04.2018 року та наданих до митного оформлення інвойсів встановлено умови поставки EXW st.Gallen відповідно до умов міжнародної торгівлі ІNCOTERMS, а тому вартість доставки включена у вартість самого товару.

Вказані документи не містять жодних розбіжностей щодо кількості, найменування, якості та ціни задекларованих товарів. Як встановлено із оскаржуваних рішень про коригування митної вартості декларантом на вимогу митного органу надавались додаткові документи, які підтверджують задекларовану митну вартість.

Окрім того, декларантом на підтвердження задекларованої вартості товару додатково в межах судового розгляду надано платіжні доручення в іноземній валюті про оплату за поставлені відповідно до виставлених інвойсів, а саме: платіжне доручення №1 від 18.01.2019р.; платіжне доручення №2 від 22.01.2019р.; платіжне доручення №3 від 3 1.01.2019р.; платіжне доручення №4 від 01.02.2019р.; платіжне доручення №5 від 12.02.2019р.; платіжне доручення №6 від 14.02.2019р. /Т.І а.с.169-171/.

Щодо правомірності витребування додаткових документів у декларанта судом встановлено наступне.

Оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості визначено, що «митна вартість не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у п. 2-3 ст. 53 Митного кодексу України».

При поданні до митного оформлення перелічених декларацій позивачем додавались наступні документи: рахунки-фактури (інвойси), автотранспортні накладні, сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.1, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, зовнішньоекономічний договір 1-BERI-TELL, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), договір (контракт) про перевезення, заява про включення товарів до зеленого переліку відходів, сертифікати дезінфекції, копії митних декларацій країни відправлення (долучені до частини декларацій) /Т.ІІ а.с.1 – Т.ІІІ а.с.208/.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем подавалися наявні у нього документи для підтвердження задекларованої митної вартості.

Положенням частини 3 статті 53 Митного кодексу встановлено, що «У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари» митний орган має право витребувати у декларанта додаткові документи згідно з переліком визначеним цитованою нормою.

Згідно з приписами Наказу Міністерства фінансів №598 від 24.05.2012р. «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни товару» встановлено, що за правилами заповнення графи 33 рішення про коригування митної вартості «У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.»

Суд зауважує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено, яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу декларант не надав. Тому, наведені в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості причини неможливості визнання задекларованої вартості товару є формальними і такими, що не відповідає правилам заповнення рішень про коригування митної вартості.

Щодо зауваження митного органу «у графі 5 СМR відсутній номер інвойсу», суд зазначає наступне.

Статтею 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956р.) Ратифікованої Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» встановлено обов`язкові реквізити вантажної накладної (CMR), зокрема, вантажна накладна містить такі дані:

a) дата і місце складання вантажної накладної;

b) ім`я та адреса відправника;

с) ім`я та адреса перевізника;

d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки;

e) ім`я та адреса одержувача;

f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення;

g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць;

h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу;

і) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу);

j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей;

к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

Відповідно зазначення номеру інвойсу в CMR є необов`язковим реквізитом вантажної декларації і не впливає на визначення кількісних значення імпортованого товару.

Щодо зауваження митного органу «у контракті №1/2 від 20.07.18 у п.8 Гарантії- зазначено, що продавець продає товар без дефектів, відповідає технічним вимогам та стандартам (чи товар секонд-хенд може бути без дефектів?)», суд зазначає наступне.

Положенням п. 8.1 Контракту 1-BERI-TELL від 18.04.2018р. передбачено, що «продавець гарантує Покупцю, що проданий Покупцю товар: якісний, придатний до його експлуатації, підходить до цілей Покупця.» Вказане застереження є звичайним застереженням щодо якості товару і не може бути підставою для коригування заявленої митної вартості.

Щодо зауваження митного органу «графи 15,17,18 CMR незаповнені;, гр. 21,23 - неповні відомості», суд зазначає наступне.

Викладеною вище нормою ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажу встановлено перелік обов`язкових даних, що повинні бути відображені в вантажній накладній. Зазначені положення щодо незазначених чи частково зазначених відомостей у вантажній декларації не підпадають під ознаки визначенні положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу, оскільки не вказують на наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Щодо зауваження митного органу «контракт не відповідає вимогам ст. 25 МК України» суд зазначає наступне.

Положенням ст. 254 Митного кодексу встановлено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Положеннями вказаної статті чітко передбачено, що Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Такої вимоги митним органам не здійснено. Крім того контракт на підставі якого було здійснено поставку товару викладений українською та англійською мовами. Такий контракт є однаковим для всіх поданих до оформлення пакетів документів, проте недоліки, щодо невідповідності ст. 254 викладено лише в частині оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.

Щодо зауваження митного органу «висновок зазначений у гр. 44 МД №19-09/394 від 27.11.2018 стосується іншої партії товару, а ціни зазначені у висновку є актуальними протягом листопада 2018 року» суд зазначає, що дана обставина жодним чином не обґрунтовує наявність обставин визначених положенням ч. 3 ст. 53 Митного кодексу. Вказана обставина і положення висновку експерта жодним чином не обґрунтовує підставіть коригування митної вартості проведеної митним органом.

Щодо зауваження митного органу «у фактурі відсутні відомості щодо оплати відповідно до п. 5.2 контракту (можлива передоплата)», суд зазначає наступне.

Строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару. Вказане зауваження жодним чином не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки саме по собі не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Щодо зауваження митного органу «відсутні зовнішньоекономічний контракт, заявка на перевезення, експортна декларація», суд зазначає наступне.

З карток відмови судом встановлено, що при поданні первинних митних декларацій позивачем долучено наступні документи: рахунок-фактура (інвойс), автотранспортна накладна, декларація про походження товару, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, доповнення до цього договору, договір (контракт) на перевезення, заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари що включені до Зеленого переліку відходів, сертифікат дезінфекції.

Із переліченого вище переліку у вказаному випадку до митних декларацій долучено контракти купівлі-продажу товару (1-BERI-TELL) та контракт на перевезення (BERI/01). Тому вказана обставина про відсутність контракту не відповідає фактичним обставинам справи.

Окрім того положенням ч. 2 ст. 53 Митного кодексу чітко визначено перелік документів, який підтверджує митну вартість задекларованих товарів. В такому переліку документів відсутні зазначені митним органом документи, а саме заявка на перевезення та експортна декларація. Також митним органом не обґрунтовано необхідності подання декларантом додаткових документів (експортної декларації, заявки на перевезення) у відповідності до положення ч. З ст. 53 Митного кодексу. Вказані відомості не можуть слугувати підставою для винесення рішення про коригування митної вартості.

Крім того, з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості судом встановлено, що митний орган не застосовує метод 2а, 2б з причин відсутності в органу доходів та зборів та декларанта інформації про ідентичні товари та подібні (аналогічні) товари, методі 2в та 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Окрім цього визначається, що джерелом для коригування митної вартості слугували МД UA209150/2019/575 від 15.01.2019р. МД UA209180/2019/2263 від 16.01.2019р., МД UA209180/2019/002476 від 17.01.2019р.

Приписами ч. 2 ст. 55 Митного кодексу чітко визначено перелік відомостей, які повинно містити прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також як випливає із Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постанова Верховного суду в складі Касаційного адміністративного суду від 14.08.2018р. у справі №821/1617/17.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Такий підхід для формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018р. у справі №815/1670/17.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача прийняті не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а відповідно є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості UA 209000/2019/200278/2 від 26.02.2019 року, UA 209000/2019/200270/2 від 25.02.2019 року, UA 209000/2019/200269/2 від 25.02.2019 року; UA 209000/2019/200263/2 від 25.02.2019 року; UA 209000/2019/200238/2 від 20.02.2019 року; UA 209000/2019/200227/2 від 19.02.2019 року; UA 209000/2019/200219/2 від 18.02.2019 року; UA 209000/2019/200220/2 від 18.02.2019 року; UA 209000/2019/200180/2 від 12.02.2019 року; UA 209000/2019/200175/2 від 11.02.2019 року; UA 209000/2019/200174/2 від 11.02.2019 року; UA 209000/2019/200170/2 від 08.02.2019 року; UA 209000/2019/200147/2 від 05.02.2019 року; UA 209000/2019/200140/2 від 04.02.2019 року; UA 209000/2019/200133/2 від 04.02.2019 року; UA 209000/2019/200130/2 від 04.02.2019 року; UA 209000/2019/200129/2 від 04.02.2019 року; UA 209000/2019/200087/2 від 28.01.2019 року; UA 209000/2019/200085/2 від 28.01.2019 року; UA 209000/2019/200048/2 від 22.01.2019 року; UA 209000/2019/200043/2 від 22.01.2019 року; UA 209000/2019/200047/2 від 22.01.2019 року; UA 209000/2019/200045/2 від 22.01.2019 року; UA 209000/2019/200046/2 від 22.01.2019 року; UA 209000/2019/200050/2 від 22.01.2019 року; UA 209000/2019/200049/2 від 22.01.2019 року; UA 209000/2019/200033/1 від 21.01.2019 року; UA 209000/2019/200295/2 від 28.02.2019 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Берінгім» (вул. Городоцька, буд.280, м. Львів, 79040; ЄДРПОУ 42038162), за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ 39420875), судовий збір в сумі 11456 (одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят шість) грн 85 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 14.06.2019р.

Суддя Коморний О.І.

Попередній документ : 82402947
Наступний документ : 82402957