Рішення № 82402688, 11.06.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року м. Ужгород№ 260/417/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання - Олійник В.В.

за участю представників

позивача: Фіцай М.І., адвокат Бряник М.М.

відповідача: ОСОБА_1 . (довіреність від 13.05.2019 року № 3281/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тячівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання відмови в зарахуванні стажу при перерахунку пенсії незаконною та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 червня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 14 червня 2019 року.

ОСОБА_2 (далі – позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Тячівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі – відповідач, Тячівське ОУПФ) про визнання протиправним дії Тячівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо неврахування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час проведення 05.10.2018 року перерахунку раніше призначеної пенсії без урахування стажу роботи згідно поданої до УПФ в Тячівському районі трудової книжки від 30.01.1974 року за період з 05.08.1979 року по 20.12.1989 року включно; зобов`язати Тячівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час проведення 05.10.2018 року перерахунку раніше призначеної пенсії без урахування стажу роботи згідно поданої до УПФ в Тячівському районі трудової книжки від 30.01.1974 року за період з 05.08.1979 року по 20.12.1989 року включно та виплатити різницю перерахованої пенсії з дня прийняття рішення про відмову в перерахунку пенсії, а саме з 05.10.2018 року по дату набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у вересні 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії та обчислення її розміру з урахуванням спірного стажу роботи в колгоспі ім. Фрунзе. 05.10 2018 року відповідачем повідомлено про прийняте рішення, яким відмовлено в перерахунку пенсії по стажу згідно ст. 43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з не підтвердженням стажу роботи в колгоспі ім. Фрунзе за період з 05.08.1979 року по 20.12.1989 року з посиланням на архівну довідку № 312/01-23 від 30.12.2015 року та надано вкладку до протоколу № 241 від 05.10.2018 року. Вказане рішення позивач вважає незаконним, оскільки таке не відповідає вимогам Закону України "Про пенсійне забезпечення" та порушує право на належний соціальний захист, гарантоване ст. 46 Конституції України.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просять суд позов задовольнити.

Тячівським ОУПФ подано відзив на позовну заяву, згідно якого не погоджується із заявленими позовними вимогами, зазначає, що спірний період не зараховано до стажу роботи з тих підстав, що у відповідь на запит управління про надання довідки про стаж роботи та заробітну плату гр. ОСОБА_2 , як такого, що працював у колгоспі ім. Фрунзе за період з 05.08.1979 року по 20.12.1989 року з одночасним зазначенням по якому договору працював та чи перебував членом колгоспу зазначений громадянин, встановлений мінімум та кількість відпрацьованих людиноднів, наявність протоколів про прийом та звільнення з колгоспу, а також довідки щодо реорганізації колгоспу, Комунальною установою "Трудовий архів Магдалинівського району" Магдалинівської районної ради видано архівну довідку № 312/01-23 від 30.12.2015 року , згідно якої у відомостях про нарахування заробітної плати колгоспникам колгоспу ім. Фрунзе ОСОБА_3 І ОСОБА_4 не значиться, інформація про прийом та звільнення з членів колгоспу ім. Фрунзе та про надання інформації стосовно договорів про прийняття на роботу в трудовому архіві відсутня. За таких обставин, у зарахуванні спірного періоду до стажу роботи гр. ОСОБА_2 та, відповідно, в перерахунку пенсії було відмовлено правомірно.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, згідно протоколу від 17.12.2015 року № 3096, УПФ України в Тячівському районі (правонаступником якого є Тячівське ОУПФ, відповідач за даним адміністративним позовом) з 04.12.2015 року призначено пенсію за віком ОСОБА_2 (загальний стаж станом на 31.10.2015 року становить 30 років 5 місяців 4 дні). 29.12.2015 року позивачу здійснено перерахунок пенсії та згідно розпорядження від 29.12.2015 року № 173362, ОСОБА_2 допризначено пенсію та загальний стаж становить 30 років 6 місяців 4 дні. 19.12.2017 року позивачеві здійснено перерахунок пенсії у зв`язку із зміною стажу та загальний стаж становить 32 роки 6 місяців 4 дні.

02.10.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Тячівського ОУПФ із заявою про перерахунок раніше призначеної йому пенсії у зв`язку із зміною надбавки.

05.10.2018 року комісією Тячівського ОУФП по розгляду суперечливих питань для прийняття рішень про призначення (перерахунку) пенсій відмовлено в перерахунку пенсії гр. ОСОБА_2 по стажу згідно ст. 43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з не підтвердженням стажу роботи в колгоспі ім. Фрунзе за період з 05.08.1979 року по 20.12.1989 року (архівна довідка № 312/01-23 від 30.12.2015 року) (Протокол № 241).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі – Закон України № 1058-IV) визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу першого ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальним органом Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.01.2004 року, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом.

Відповідно до ст. 39 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктами 2.2 - 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Таким чином, нормою вказаного Порядку № 637 (п. 1) чітко визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З відповіді Тячівського ОУПФ від 05.10.2018 року № 241, а також відзиву відповідача вбачається, що до стажу позивача відповідачем не зараховано період роботи в колгоспі ім. Фрунзе за період з 05.08.1979 року по 20.12.1989 року, у зв`язку з не підтвердженням стажу роботи (архівна довідка від 30.12.2015 року № 312/01-23, видана Комунальною установою "Трудовий архів Магдалинівського району" Магдалинівської районної ради про відсутність інформації стосовно ОСОБА_2 про нарахування заробітної плати колгоспникам колгоспу ім. Фрунзе за 01.11.1979 року по 20.12.1989 року).

З наданої трудової книжки вбачається, що позивач дійсно, у період з 05.08.1979 року по 20.12.1989 року працював в колгоспі ім. Фрунзе шофером на автомашині МАЗ-500А, про що зроблено відповідні записи.

При цьому, зазначені записи не містять неправильностей чи неточностей та відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держпромпраці СРСР від 20.07.1974 року № 162 (втратила чинність) та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, чинних на час здійснення цих записів.

Суд звертає увагу на те, що записи про прийняття та звільнення позивача з роботи є послідовними, вчинені за підписом відповідальних посадових осіб та скріплені печаткою колгоспу ім. Фрунзе, а тому не викликають сумніву у їх достовірності, крім того, достовірність цих записів відповідачем не заперечується.

За таких обставин суд дійшов висновку, що належним та допустимим доказом (а саме трудовою книжкою) підтверджується, що ОСОБА_2 має право на включення періоду роботи в колгоспі ім. Фрунзе на посаді водія з 05.08.1979 року по 20.12.1989 року до страхового стажу.

З огляду на викладене та враховуючи, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження його трудового стажу, тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову Тячівського ОУПФ щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_2 період роботи в колгоспі ім. Фрунзе з 05.08.1979 року по 20.12.1989 року.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Тячівського ОУПФ зарахувати спірні періоди часу до трудового стажу та здійснити перерахунок пенсії з 05.10.2018 року, то суд зазначає наступне.

Приписами ч.2 ст.3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права.

Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи, мають обмежуватися законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що судом визнано протиправною відмову відповідача щодо не зарахування спірного періоду роботи позивача до стажу для перерахунку йому пенсії за віком, внаслідок чого останній отримував суттєво менший розмір пенсії, тому на переконання суду, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання Тячівського ОУПФ зарахувати позивачу до трудового стажу вказані періоди роботи та провести перерахунок пенсії з врахуванням спірного періоду часу, починаючи з 05.10.2018 року є належним та цілком відповідає завданням адміністративного судочинства, які передбачені в ст. 2 КАС України.

Відповідно до положень, закріплених частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з підстав та предмету спору, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат, що складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Тячівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (Закарпатська область, м. Тячів, вул. Робітнича, буд.18, код ЄДРПОУ 20449713) про визнання відмови в зарахуванні стажу при перерахунку пенсії незаконною та зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Тячівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_2 період роботи в колгоспі ім. Фрунзе з 05 серпня 1979 року по 20 грудня 1989 року.

3. Зобов`язати Тячівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 період роботи в колгоспі ім. Фрунзе з 05 серпня 1979 року по 20 грудня 1989 року.

4. Зобов`язати Тячівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_2 та її виплату з 05 жовтня 2018 року.

5. Судові витрати ОСОБА_2 у вигляді судового збору в сумі 768,40 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Тячівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області.

6. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Рейті