Ухвала суду № 82402608, 03.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

03 червня 2019 року Справа № 280/1732/19 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аламак» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аламак» (далі – позивач) до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач 1, ДФС України), Головного управління ДФС у Запорізькій області(далі – відповідач 2), в якому позивач просить суд скасувати рішення регіональної комісії ГУ ДФС у Запорізькій області №950409/36163334 від 10.10.2018 та зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №4 від 10.10.2017 в ЄРПН/РК датою подання такої накладної на реєстрацію, а саме – 23.10.2017.

Від представника відповідачів до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідачів послався на те, що спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних оскаржувались позивачем в адміністративному порядку до Комісії ДФС України з питань розгляду скарг. Відповідно до рішення Комісії ДФС України з питань розгляду скарг вирішено від 31.10.2018 позивачу відмовлено у задоволенні його скарги. Таким чином, представник відповідача вказав на те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, який встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України, а оскільки жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду не наведено, то відповідно позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 КАС України, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частиною 4 статті 122 КАС України.

З урахуванням викладеного нормою, що регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючого органу є приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого, - з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 ПК України встановлено строк давності - 1095 днів для нарахування грошових зобов`язань платнику податків.

За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

У той же час, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Тобто, вказаний пункт регулює ті самі правовідносини, що й пункт 56.18 цієї ж статті. Таким чином, два зазначені приписи Податкового кодексу України по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному.

У цій ситуації слід керуватися пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, яким встановлено, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до наведеного при прийнятті позовної заяви від платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень, повинно вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).

Строк звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, як це передбачено пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.

На необхідності дотримання судами правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків наголошено також в Остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України».

Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема, у зв`язку з тим, що національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Ураховуючи викладене, строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України. Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв`язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вищевикладена позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду, яка зокрема викладена в постановах суду від 14.02.2019 у справі №813/4921/17 та від 21.02.2019 у справі №818/309/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження представника відповідачів про пропуск позивачем строку звернення до суду є необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам чинного податкового законодавства України, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 240, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя І.В. Новікова