Рішення № 82402543, 12.06.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2019 року м. Ужгород№ 309/37/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Костелей І.Ф.

за участю:

позивача: представник - ОСОБА_1 ,

відповідача: представник - Рачкулинець М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Хустського районного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Бобер Юрія Юрійовича, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №06/1007-11/1617 від 12.12.2018 р., винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Бобер Юрієм Юрійовичем у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 . Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою головного інспектора будівельного нагляду від 12.12.2018 року його притягнуто до відповідальності, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 69156,00 грн. Вказану постанову вважає незаконною, оскільки реконструкцію частини будівлі «Укртелекому» під магазин без дозвільних документів, як зазначено в постанові, він не вчиняв, докази, які б підтверджували протилежне, в матеріалах про адміністративне правопорушення відсутні.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 11.01.2019 р. відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 13.02.2019 р. за клопотанням відповідача дану адміністративну справу передано на розгляд Закарпатському окружному адміністративному суду за предметною підсудністю.

В судовому засіданні 12 червня 2019 року замінено первісного відповідача - Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Бобер Юрія Юрійовича, на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Представник позивача у судовому засідання заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити. Окрім того, вважає, що позивач не був зобов`язаний повідомляти відповідача про початок проведення будівельних робіт на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №406, оскільки при здійсненні таких не було втручання в несучі конструкції будівлі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву б/н від 15.04.2019 р. Так, зокрема, зазначила, що позапланова перевірка позивача проведена на підставі наявних повноважень та в порядку, встановленому законом, за результатами якої виявлено факт здійснення реконструкції будівлі під магазин без документів, що дають право на виконання таких робіт, а саме, проектної документації та подання повідомлення про початок будівельних робіт, що за класом наслідків відповідальності належать до об`єктів з незначними наслідкам (СС1). Акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис позивачем підписано без зауважень. За вчинення вказаного правопорушення позивача притягнуто до відповідальності, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». У зв`язку з чим вважає, що винесена за результатами проведеної перевірки постанова відповідає вимогам чинного законодавства та скасуванню не підлягає. Окрім того звернула увагу суду на те, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №406 в даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки проведена реконструкція полягала в облаштуванні входу з фасадної сторони будівлі, що є несущою конструкцією.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 05 грудня 2018 року посадовими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області (далі – Управління ДАБІ у Закарпатській області) на підставі наказу «Про проведення позапланової перевірки» від 21.11.2018 р. №12П, виданого на підставі звернення голови Драгівської сільської ради від 24.10.2018 вх. №1552/1007-1.14 та інформації ПАТ «Укртелеком» від 19.11.2018 вх. №1715/1007-1.18, направлення на проведення позапланового заходу №279/1007 від 21.11.2018 р. проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Будівля ПАТ «Укртелеком, АДРЕСА_3 », замовником якого є фізична особа-підприємець ОСОБА_3 Володимир Олександрович (далі – ОСОБА_2 ), за результатами якої складено акт №279/1007 від 05.12.2018 р. (арк. спр. 58 – 78, 97, 125).

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлений ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 р. (далі – Закон).

Так, зокрема, ч. 1 ст. 41 Закону надано право органам державного архітектурно-будівельного контролю здійснювати такий контроль на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 41 Закону, підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Отже, суд вважає, що проводячи позапланову перевірку об`єкта будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі звернення Драгівського сільського голови щодо здійснення самочинного будівництва, Управління ДАБІ у Закарпатській області діяло в межах повноважень, встановлених законом.

Проведеною перевіркою встановлено факт здійснення реконструкції частини будівлі під магазин без документів, що дають право на виконання таких робіт, а саме, проектної документації та до подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що є порушенням ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п. 5, 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466. Реконструкція полягає в обладнанні входу з фасадної сторони будівлі; перед входом збудовано бетонну площадку та сходи на землях загального користування (арк. спр. 73).

Як вбачається з відмітки в розділі VІІІ акту перевірки, жодних пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеного заходу державного нагляду та складеного акту у ФОП ОСОБА_2 не було (арк. спр. 75).

У зв`язку з виявленими порушенням вимог містобудівного законодавства головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Закарпатській області Бобер Ю.Ю. видано припис від 05.12.2018 р. №184-П/1007, яким ФОП ОСОБА_2 зобов`язано виготовити документи на здійснену реконструкцію частини будівлі у відповідності до вимог чинного законодавства у двомісячний термін (арк. спр. 85 - 86).

Також 05 грудня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Закарпатській області Бобер Ю.Ю. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким ФОП Рішко В.О ОСОБА_4 повідомлено про час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (арк. спр. 79 – 81).

Окрім того, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Закарпатській області Бобер Ю.Ю. винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №06/1007-1.1/1617 від 12.12.2018 р., якою ФОП ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 69156,00 грн. (арк. спр. 8 – 9).

Не погоджуючись із прийнятим суб`єкта владних повноважень рішенням, ФОП ОСОБА_2 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Положення ст. 26 Закону передбачають необхідність затвердження проектної документації при здійсненні проектування та будівництва об`єктів будівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Зазначене кореспондується також з положеннями ч. 1 ст. 36 Закону.

Більше того, ч. 2 ст. 36 Закону забороняє виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

П. 3.2 ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» визначено, що поняття будівництво включає в себе нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Відповідно до п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2004, реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Судом встановлено, що 20 грудня 2017 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 129 – 130).

19 березня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (орендодавець) та ОСОБА_2 було укладено договір оренди комерційної нерухомості №21Е000-106/18, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування комерційну нерухомість, розташовану у с. Драгово, на першому поверсі одноповерхової будівлі №98 по вул. Леніна, загальною площею 55,62 м2 (літера «А») для виробничих потреб (арк. спр. 90 – 96).

В судовому засіданні встановлено, що орендована частина будівлі за адресою: АДРЕСА_4 . 98, с. Драгово є тим самим об`єктом будівництва, на якому проведено заходи архітектурно-будівельного контролю на підставі наказу від 21.11.2018 р. №12П.

Листом Закарпатської філії ПАТ «Укртелеком» від 19 жовтня 2018 року №1072-Вих-UG-21E000-2018 ФОП ОСОБА_2 на його звернення від 05.10.2018 р. надано дозвіл на проведення зовнішньої реконструкції орендованого майна, а саме, облаштування сходів та навісу над сходами, за умови отримання всіх проектних та дозвільних документів (арк. спр. 98).

Факт вчинення реконструкції будівлі за переліком, зазначеним в листі Закарпатської філії ПАТ «Укртелеком» від 19 жовтня 2018 року №1072-Вих-UG-21E000-2018, зафіксовано засобами фотозйомки, наявними в матеріалах справи (арк. спр. 82 – 84).

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт регулюється нормами постанови Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 р. «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (далі – Постанова).

Згідно п. 13 Постанови повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Жодних відомостей щодо отримання позивачем документів, передбачених законодавствам, для здійснення реконструкції об`єкта будівництва матеріали справи не містять. Такі не були подані ні під час проведення перевірки, ані під час розгляду даної справи в суді.

Суд зазначає, що ОСОБА_2 акт позапланової перевірки та припис підписав без заперечень та зауважень, а отже з встановленим посадовою особою Управління ДАБІ у Закарпатській області фактом погодився. Будь-яких заперечень чи пояснень до моменту розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач до органу державного архітектурно-будівельного контролю не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, суд вважає спростованими належними та допустимими доказами твердження позивача, що матеріали про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів проведення реконструкції частини будівлі «Укртелекому» під магазин без дозвільних документів.

Ч. 8 ст. 36 Закону Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

П. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» №208/94-ВР від 14.10.1994 р., передбачено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до положень Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності регулюється Постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 р.(далі – Порядок), з метою встановлення факту вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, вини відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні, та наявності підстав для притягнення такого до відповідальності, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю розглядає справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

П. 22 Порядку передбачено, що за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Так, як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з встановленням під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності вини ФОП ОСОБА_2 за фактом здійснення реконструкції без документів, що дають право на виконання таких робіт, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Закарпатській області Бобер Ю.Ю. винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №06/1007-1.1/1617 від 12.12.2018 р., якою до ФОП ОСОБА_5 .О застосовано відповідальність, передбачену п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність правопорушення у сфері містобудівної діяльності», у вигляді штрафу у сумі 69156,00 грн.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд дійшов висновку, що, приймаючи оскаржене рішення, відповідач діяв в порядку, встановленому законом.

Суд відхиляє посилання представника позивача на те, що позивач не був зобов`язаний повідомляти відповідача про початок проведення будівельних робіт на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №406 з огляду на наступне.

Вказаною постановою Кабінету Міністрів України затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, до яких, в тому числі, віднесено роботи з переобладнання та перепланування нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Разом з тим, судом встановлено що реконструкція була проведена відносно зовнішньої стіни будівлі, що є її несучим конструктивним елементом, оскільки сприймає на себе навантаження від маси будівлі. Тому положення постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №406 в даному випадку не підлягає застосованю.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно норм ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи суд вважає, що відповідач при прийнятті оскарженого рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, м. Київ-133, 01133, код ЄДРПОУ - 37471912) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено 14 червня 2019 року.

СуддяР.О. Ващилін