Рішення № 82402410, 14.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2019 р. Справа№200/7415/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Куденков К.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії, виплатити шкоду,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить: зобов`язати відповідача здійснити повторно з 11.01.2018 по теперішній час перерахунок стажу та пенсії у зв`язку з втратою годувальника, з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Також до позовної заяви додані уточнення, яким позивач просить: - зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести правильний розрахунок пенсії ОСОБА_2 з 2003 року по 2015 рік та здійснити відповідні виплати; - виплатити моральну та матеріальну шкоду, починаючи з 2015 року по теперішній час, за порушення Закону України «Про звернення громадян».

В ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2019 про залишення позовної заяви без руху судом розглянуто клопотання про відстрочення сплати судового збору, але не ухвалено щодо цього клопотання рішення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Згідно з ч. 2 вказаної статті встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Тому суд дійшов висновку про необхідність ухвалити додаткове судове рішення щодо клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.

У позовній заяві не зазначено підстав звільнення позивача від сплати судового збору.

Також позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документу, який би підтверджував звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2019 року установлено в розмірі 1921 гривень, про що зазначено в ст. 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Отже, позивач має сплатити 768,40 грн. судового збору за подання адміністративного позову.

У позовній заяві зазначено клопотання про відстрочення позивачу сплати судового збору до ухвалення рішення суду у справі, як малозабезпеченій особі, що звертається з позовом з соціальних питань. Також зазначено, що позивач отримує пенсію в сумі 2940,05 грн., якої їй не вистачає для харчування, лікування, сплату комунальних послуг, тому вона не має можливості сплатити судовий збір під час подачі позову.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до п. 1, пп. «г» п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: - розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; або - предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Як зазначає позивач, щомісячний розмір її пенсії складає, 2940,05 грн. Отже розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.

Статтю 1 Закону України від 1 червня 2000 року № 1768-III «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» визначено, що у цьому Законі терміни використовуються в такому значенні: малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Позивачем не надано доказів того, що середньомісячний сукупний доход її сім`ї нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Позовні вимоги ОСОБА_1 пов`язані із захистом соціальних прав, але суд враховує наступне.

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, про що зазначено в ст. 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Суд враховує те, що предметом цього позову є правовідносини щодо перерахунку вже призначеної пенсії, яка виплачується позивачу і яка перевищує прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, а не правовідносини щодо невиплати або не призначення пенсії.

Також суд зазначає, що позивачем не наведено розрахунків (або обґрунтованих пояснень тощо) і не надано доказів, які б підтверджували, що її витрати, у тому числі на харчування, лікування, сплату комунальних послуг, не дозволяють їй сплатити судовий збір.

Крім того, сам по собі факт отримання пенсії не позбавляє особу права та можливості отримувати інші доходи, з яких може бути сплачено судовий збір, проте позивач не надала до суду докази на підтвердження обставини, що пенсія є єдиним джерелом її доходу, зокрема довідку з органу доходів і зборів.

Верховний Суд у постанові від 6 березня 2019 року у справі № 805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Визначення майнового стану сторони є оціночним критерієм та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності підстав для відстрочення сплати судового збору.

Тому клопотання про відстрочення спати судового збору не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 133, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Додаткове судове рішення набирає законної сили з моменту його підписання.

Додаткове судове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Куденков