Рішення № 82402205, 30.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 р. Справа№200/5559/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

приміщення суду за адресою: 84112, місто Слов`янськ, вул. Добровольського, буд. 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасенка І.М.,

при секретарі судового засідання: Ковальовій А.В.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення адміністративно – господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 50142301,86 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення адміністративно – господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 50142301,86 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач не виконав норматив по створенню 284 робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку із чим йому було нараховані адміністративно – господарські санкції за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році, у розмірі 50112234,52 грн.

Просив стягнути з приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на користь Державного бюджету України адміністративно – господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 року, у розмірі 50112234,52 грн. та пеню у розмірі 30067,34 грн.

24 квітня 2019 року відкрито провадження по справі.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заяву про розгляд справи за відсутністю представника позивача, просив задовольнити позовні вимогу у повному обсязі.

Представник відповідача судового засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Відповідно до звіту приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік за формою № 10-ПІ, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 10167 осіб. Фактично у відповідача в 2018 році працювала 123 особи з інвалідністю, хоча згідно середньооблікової кількості штатних працівників визначеної на кінець 2018 року необхідно було працевлаштувати 407 інвалідів.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не забезпечив встановленого нормативу одного робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на нього були покладені адміністративно – господарські санкції у розмірі 50112234,52 грн.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Водночас статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до пункту 4 частини 3статті 50 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Причому, згідно пункту 5 Порядку надання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316 (далі – Наказ № 316), інформація за даною формою подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Отже, згідно діючих положень Наказу № 316 звітність за формою № 3-ПН роботодавці подають до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), тобто лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць. Періодичності подачі такої звітності не встановлено, оскільки вона подається не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття вакансії.

При цьому у пункті 4 розділу І вказаного Порядку закріплено, що актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку.

З наведених вище норм також слідує, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у разі вчинення передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на їх працевлаштування, а саме - розроблення необхідних заходів по створенню робочих місць для осіб з інвалідністю, інформування відповідні установи про вакантні посади для осіб з інвалідністю, проте їх не працевлаштування з незалежних від підприємства причин (у зв`язку з відсутністю таких осіб, відмовою особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємстві та бездіяльністю державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

В даному випадку, судом встановлено, що приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» перебуває на обліку у Донецькому обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів як підприємство, яке у своїй діяльності використовує найману працю.

При цьому у відповідача в 2018 році повинно було бути працевлаштовано 407 осіб з інвалідністю. Фактично ж, за даними звіту працювало лише 123.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2018 року приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» щомісячно подавало звіти за формою № 3-ПН до Маріупольського міського центру зайнятості щодо Інформації про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того, відповідач щокварталу у 2018 році звертався до Департаменту соціального захисту Маріупольської міської ради з інформацією про чисельність працюючих осіб з інвалідністю.

Також відповідач щокварталу 2018 року звертався до Маріупольського місткового відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з інформацією щодо використання праці осіб з інвалідністю.

Одночасно приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» були здійснені заходи по участі підприємства в ярмарках вакансій та бронюванні робочих місць для осіб з інвалідністю.

Також відповідачем був розроблений та прийнятий наказ № 8 від 03.01.2018 року «Про бронювання робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю».

Однак, приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» не зміг реалізувати можливість працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі встановленого нормативу.

Проте, за 2018 рік відповідач працевлаштував лише 4 особи з інвалідністю.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вакансії, створені відповідачем для працевлаштування інвалідів та про наявність яких повідомлено державну службу зайнятості, заміщені не були з незалежних від відповідача обставин.

Суд також зазначає, що приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь», були вжиті всі необхідні заходи для виконання покладених на нього обов`язків та недопущення порушення законодавства про соціальну захищеність осіб з інвалідністю.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення, при цьому, за порушення правил здійснення господарської діяльності учасник господарських відносин відповідає, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Тобто, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

У зв`язку з тим, що в ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач вжив усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, про які повідомлено державну службу зайнятості, він не може бути притягнений до адміністративно-господарської відповідальності.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.06.2011 у справі № 21-60а11.

З урахуванням системного аналізу положень законодавства України, на підставі наданих доказів у їх сукупності, згідно частиною 1 частиною 2 статті 77 КАС України, статті 2 КАС України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені адміністративного позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення адміністративно – господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 50142301,86 грн. – відмовити.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена у судовому засіданні 30 травня 2019 року.

Повний текст рішення виготовлений 07 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко