Рішення № 8240201, 01.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.10 Справа № 13/35/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “САР”, м.Дніпропетровськ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропродпостач”, м. Запоріжжя

про стягнення 134 085,11 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Пальчун Л.О.довіреність №Б/нвід01.01.10

Болдирев О.Б.довіреність №Б/нвід01.01.10

Від відповідача: Не з’явився Розглядається позовна Товариства з обмеженою відповідальністю “САР” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропродпостач” про стягнення заборгованності за отриманий товар в сумі 101000,00 грн., пені в розмірі 12120,00 грн., штраф в розмірі –1 010,00 грн., збитки внаслідок інфляції у розмірі 16261,00 грн., і три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 3694,11 грн., а всього 134 085,11 грн. До розгляду справи по суті позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар в сумі 101000,00 грн., пеню в розмірі 12120,00 грн., штраф в розмірі –184830,00 грн., збитки внаслідок інфляції у розмірі 16261,00 грн., і три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 3694,11 грн., а всього 317905,11 грн. Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Заява відповідає вимогам закону та прийнята судом. Спір розглядається за уточненими позовними вимогами. Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позов зазначив, що вважає доводи позивача необґрунтованими і такими, що суперечать матеріалам справи і законодавству України.

Договір від 18.01.2008р. №18/01/08 на який посилається позивач у відповідача відсутній (далі –Договір).

Сторони не керувалися Договором у своїх взаємовідносинах.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на видаткову накладну, виписану на підставі Договору. Вказана видаткова накладна позивача не містить вказівки на Договір як на підставу поставки. Тобто видаткова накладна позивача не є невід’ємною частиною Договору і не можливо провести зв’язок між вказаним договором і цією накладною.

Таким чином, позивачем не доведено, що видаткова накладна виписана на підставі вказаного ним Договору та є невід’ємною його частиною. Тому поставка має позадоговірний характер, а значить на неї не може поширюватись умови Договору.

Отже, оскільки позивач не довів, що поставки здійснювались саме на підставі договору від 18.01.2008р. №18/01/08, то відповідно відсутні підстави для задоволення позову за цим договором.

Відповідно, відповідач вважає також безпідставним нарахування пені, втрат від інфляції та витрат на доставку товару.

Крім того, у доповненні до відзиву відповідач заперечив проти позову оскільки вважає, що на договорі від 18.01.2008р. №18/01/08 і на видатковій накладній на які посилається позивач відсутній відтиск печаті та підпису уповноваженої особи відповідача. Цукор позивачем не поставлявся.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Про час та місце судового засідання був попереджений належним чином. Підстави неявки суду не відомі. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило.

Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі представника відповідача, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача,

В С Т А Н О В И В :

Згідно з договором № 18/01/08 від 18.01.2008р. товариства з обмеженою відповідальністю «САР»здійснило поставку продукції на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродпостач»на загальну суму 101000,00 грн.

Факт поставки продукції відповідачу підтверджуються видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками позивача і відповідача, а також відповідною довіреністю представників відповідача на отримання продукції.

Так, накладною та довіреністю за якими здійснено поставку продукції відповідачу, є видаткова накладна № 2 від 18.01.2008 року та довіреність ЯНЯ №063805 від 18.01.2008р.

На адресу відповідача направлялась письмова вимога оплати у вигляді претензії № 35 від 04.09.2009 р, яка залишилась без задоволення і відповіді.

Ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, зобов’язання, строк (термін) якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настання цієї події.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів.

Так згідно п.4.1. договору 18/01/08 від 18.01.2008р. оплата за поставлений товар повинна здійснитися не пізніше 18.08.2008р.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до 5.1 дійсного договору за порушення строку оплати за отриманий товар, Покупець зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожний день затримки оплати, а також штраф у розмірі 1% від повної вартості договору за кожний день затримки оплати.

Відповідно до розрахунків позивача загальний розмір пені, яку відповідач повинен сплатити становить –12120,00 грн., а також розмір штрафу становить –184830,00 грн.

Також, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так згідно з розрахунками розмір збитків інфляції становить 16261,00 грн., а загальна сума трьох процентів річних становить 3694,11 грн.

На час розгляду справи в суді відповідач свої зобов’язання не виконав, вартість отриманої продукції не сплатив.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають закону і наданим доказам, підтверджені у судовому засіданні і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача не взяті судом до уваги у зв’язку з наступним:

Згідно ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Так в договорі №18/01/08 були узгоджені всі істотні умови: предмет договору, ціна товару, кількість товару, строк поставки, порядок оплати. Після чого зазначений договір був підписаний уповноваженими представниками позивача і відповідача та скріплений печатками з двох сторін.

В результаті чого 18 січня 2008 року позивач здійснив поставку цукру на адресу відповідача в кількості 32580,65 кг по ціні 2,58 грн./кг. на загальну суму 101000,00 грн., що відповідає істотним умовам оговорених в Договорі № 18/01/08 від 18.01.2008 року та Специфікації №1, що були погоджені та підписані обома сторонами.

У господарських відносинах позивача та відповідача, окрім договору №18/01/08 року, ніяких інших домовленостей не існує.

За таких обставин, заперечення відповідача є безпідставними і не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству.

Відповідно до ст. 44 ГПК, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Для подання позову до суду та захисту своїх законних прав та інтересів позивач звернувся за юридичною допомогою з підготовки та проведення господарської справи до адвоката. Вартість наданих адвокатських послуг складає 15000,00 грн. згідно з виписаним прибутково-касовим ордером.

Згідно ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

За таких обставин, всі судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84 ГПК України, ст.ст. 526, 530, 625, 692 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродпостач»(69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 25/30, код ЄРДПОУ 30616471, р/р №26002814501 в АБ «Металург», МФО 305448) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САР»(юридична адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 23/10, фактична адреса: 49112, м.Дніпропетровськ, вул. Космонавта Волкова, 2 Ж, код ЄДРПОУ 35543817, р/р №260016080 в ДФ ВАТ АБ «Укргазбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305448) заборгованість за отриманий товар в сумі 101000 (сто одна тисяча) грн. 00 коп., пеню в розмірі 12120 (дванадцять тисяч сто двадцять) грн. 00 коп., штраф в розмірі 184830 (сто вісімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять) грн. 00 коп., збитки внаслідок інфляції у розмірі 16261 (шістнадцять тисяч двісті шістдесят одна) грн. 00 коп., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 3694 (три тисячі шістсот дев’яносто чотири) грн. 11 коп., витрати на адвокатські послуги в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті держмита у розмірі 3179 (три тисячі сто сімдесят дев’ять) грн. 05 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 01.03.2010р.

Суддя                                                                                В.Г. Серкіз