
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
31 травня 2019 р. Справа № 120/1037/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Слободянюка Валерія Олександровича,
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача: Андріюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю - науково - виробниче підприємство "Аргон"
до: Головного управління ДФС у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю - науково - виробниче підприємство "Аргон" (далі – позивач, ТОВ) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі – відповідач, ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Н" № 0176995005 від 28.12.2018, яким до ТОВ - науково-виробниче підприємство "Аргон" за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних застосовано штраф в загальній сумі 3047905,82 грн. Вказуючи на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач зазначає, що ТОВ-НВП “Аргон” не було надано для ознайомлення акт перевірки, чим платника податків було позбавлено права на участь у процесі прийняття рішення, яке стосується його законних інтересів. ГУ ДФС у Вінницькій області здійснило перевірку граничних термінів реєстрації податкових накладних поза межами наданого для такої перевірки строку. ГУ ДФС у Вінницькій області не була врахована та обставина, що всі податкові накладні, за несвоєчасну реєстрацію яких на ТОВ-НВП “Аргон” накладено штраф, прийняті та зареєстровані в ЄРПН без помилок. Відповідач під час нарахування штрафних санкцій невірно визначив граничні терміни реєстрації податкових накладних. ГУ ДФС у Вінницькій області протиправно переклало на платника податків відповідальність за некоректне функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем, що забезпечують роботу ЄРПН. Також, ГУ ДФС у Вінницькій області самостійно визначило суму грошового зобов`язання ТОВ-НВП “Аргон” поза межами встановлених ст. 62 ПК України способів податкового контролю.
Ухвалою суду від 29.03.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
17.04.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову мотивуючи це тим, що особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Також, зазначає, що положеннями пункту 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Тому податковим органом не було допущено порушень відносно прийняття податкового повідомлення-рішення та ніяким чином не порушувались права платника податків, а також строків на проведення перевірки.
Щодо несвоєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, податковий орган зазначає, що накладні виписані позивачем не відповідають таким, які складені по операціям, що звільнені від оподаткування або по операціям, які оподатковуються за нульовою ставкою, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області правомірно (на підставі п. 120.1 ст. 120-1 ПК України) застосовані до позивача штрафні санкції.
Щодо помилкового обрахунку граничного терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідач зазначає, що податкові накладні, відносно яких складено акт перевірки щодо порушення граничних строків реєстрації даних податкових накладних в ЄРПН, податковим органом прийнято на реєстрацію протягом операційного дня. Тому, враховуючи наведені вище доводи, відповідач вважає, що ГУ ДФС у Вінницькій області діяло на підставі, в межах та у спосіб встановлений законом ( т. 2 а.с. 30 – 35 ).
13.05.2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що у відзиві на позовну заяву ГУ ДФС у Вінницькій області не наведено належного обґрунтування своєї позиції щодо позовної заяви та не надано доказів на підтвердження їх позиції ( т. 2 а.с. 68 – 69 ).
Ухвалою суду від 20.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті ( т. 2 а.с. 77 ).
У судовому засіданні представник позивача просила адміністративний позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на доводи, які викладено у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у їх сукупності, суд встановив, що головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Вінницького управління Головного управління ДФС у Вінницькій області Коршун Юлією Валеріївною, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1, ст. 75, ст. 76, ст. 85 ПК України, проведено камеральну перевірку з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт перевірки від 10.12.2018 №38833/50-05/13323704. ( т. 2 а.с. 32 – 39). За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ НВП “Аргон” граничних термінів реєстрації податкових накладних, що визначені п. 201.10 ст. 201 ПК України. Так, допущено несвоєчасну реєстрацію таких податкових накладних:
ДокументДата складання ПНГраничний термін реєстрації ПНДата реєстрації ПН в ЄРПНПодаткова накладна №210.01.201731.01.201701.02.2017Податкова накладна № 7215.01.201731.01.201701.02.2017Податкова накладна № 6411.01.201731.01.201701.02.2017Податкова накладна № 6612.01.201731.01.201701.02.2017Податкова накладна № 7014.01.201731.01.201706.02.2017Податкова накладна № 6813.01.201731.01.201703.02.2017Податкова накладна № 30228.01.201715.02.201723.02.2017Податкова накладна № 30630.01.201715.02.201717.02.2017Податкова накладна № 30429.01.201715.02.201724.02.2017Податкова накладна № 30831.01.201715.02.201724.02.2017Податкова накладна № 29826.01.201715.02.201716.02.2017Податкова накладна № 47431.01.201715.02.201730.06.2017Податкова накладна № 30027.01.201715.02.201716.02.2017Податкова накладна № 17113.02.201728.02.201702.03.2017Податкова накладна № 16510.02.201728.02.201702.03.2017Податкова накладна № 16108.02.201728.02.201702.03.2017Податкова накладна № 16912.02.201728.02.201702.03.2017Податкова накладна № 17515.02.201728.02.201703.03.2017Податкова накладна № 16711.02.201728.02.201702.03.2017Податкова накладна № 16309.02.201728.02.201702.03.2017Податкова накладна № 17314.02.201728.02.201703.03.2017Податкова накладна № 51528.02.201715.03.201730.06.2017Податкова накладна № 45609.03.201731.03.201703.04.2017Податкова накладна № 48413.03.201731.03.201703.04.2017Податкова накладна № 45208.03.201731.03.201703.04.2017Податкова накладна № 49115.03.201731.03.201703.04.2017Податкова накладна № 47911.03.201731.03.201703.04.2017Податкова накладна № 56331.03.201715.04.201718.04.2017Податкова накладна № 47610.03.201731.03.201703.04.2017Податкова накладна № 48112.03.201731.03.201703.04.2017Податкова накладна № 49015.03.201731.03.201703.04.2017Податкова накладна № 45509.03.201731.03.201703.04.2017Податкова накладна № 47811.03.201731.03.201703.04.2017Податкова накладна № 48714.03.201731.03.201703.04.2017Податкова накладна № 48513.03.201731.03.201703.04.2017Податкова накладна № 47510.03.201731.03.201703.04.2017Податкова накладна № 45308.03.201731.03.201703.04.2017Податкова накладна № 48814.03.201731.03.201703.04.2017Податкова накладна № 48212.03.201731.03.201703.04.2017Податкова накладна № 73231.03.201715.04.201730.06.2017Податкова накладна № 64925.04.201715.05.201716.05.2017Податкова накладна № 65226.04.201715.05.201716.05.2017Податкова накладна № 65828.04.201715.05.201716.05.2017Податкова накладна № 18214.04.201730.04.201703.05.2017Податкова накладна № 16013.04.201730.04.201703.05.2017Податкова накладна № 20415.04.201730.04.201703.05.2017Податкова накладна № 20325.04.201730.04.201703.05.2017Податкова накладна № 65527.04.201715.05.201716.05.2017Податкова накладна № 64624.04.201715.05.201716.05.2017Податкова накладна № 66530.04.201715.05.201723.05.2017Податкова накладна № 66229.04.201715.05.201723.05.2017Податкова накладна № 68330.04,201715.05.201730.06.2017Податкова накладна № 24115.05,201731.05.201701.06.2017Податкова накладна № 23414.05,201731.05.201701.06.2017Податкова накладна № 40630,05.201715.06.201716.06,2017Податкова накладна № 10607.05.201731.05.201714,06.2017Податкова накладна № 70731.05,201715.06.201730.06.2017Податкова накладна № 20715.07.201731.07.201703.08.2017Податкова накладна № 20414.07,201731.07.201701.08.2017Податкова накладна № 42214.07.201731.07.201702.08,2017Податкова накладна № 43730.07,201715.08.201716.08.2017Податкова накладна № 43429.07.201715.08.201718.08.2017Податкова накладна № 43128.07.201715.08.201719.08.2017Податкова накладна № 68827.07.201715.08.201718.08.2017Податкова накладна № 68721.07.201715.08.201716.08.2017Податкова накладна № 44031.07.201715.08.201723.08.2017Податкова накладна № 68627.07.201715.08.201716.08.2017Податкова накладна № 45730.09.201715.10.201718.10.2017Податкова накладна № 45429.09.201715.10.201717.10.2017Податкова накладна № 71931.10.201715.11.201720.11.2017Податкова накладна № 78730.11.201715.12.201718.12.2017Податкова накладна № 19513.04.201830.04.201802.05.2018Податкова накладна № 68429.04.201815.05.201817.05.2018Податкова накладна № 69030.09.201815.10.201816.10.2018
Зазначений акт камеральної перевірки направлено на адресу позивача та отримано останнім 12.12.2018 року ( т. 2 а.с. 40 ).
19.12.2018 року позивачем подано заперечення на акт перевірки за вих №456 від 18.12.2018 ( т. 2 а.с. 41-42 ).
Відповідач, розглянувши подані заперечення позивача, листом від 27.12.2018 року за вих № 15573/10/02-32-50-05 залишив без змін висновки акту перевірки ( т. 2 а.с. 43 – 45, 50 – 53 ), про що повідомив позивача 29.12.2018 ( т. 2 а.с. 46 - 49 ).
На підставі висновків зазначеного акта камеральної перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0176995005 від 28.12.2018, яким до ТОВ НВП “Аргон” за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних застосовано штрафні санкції на загальну суму 3047905,82 грн. ( т. 1 а.с. 5 – 6 ).
Товариство отримало зазначене податкове повідомлення – рішення 02.01.2019 року в не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішення, ТОВ НВП “Аргон” було подано до ДФС України скаргу вих. №22 від 14.01.2019, в якій позивач просив скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення ( т. 2 а.с. 56 , т. 1 а.с. 32 – 39 ).
Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 14.03.2019 №11952/6/99-99-11-01-25, яким скаргу ТОВ НВП “Аргон” залишено без задоволення ( т. 1 а.с. 41 – 42 ).
Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з цим позовом, при вирішенні якого суд виходить з такого.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Так, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.
Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.
Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, Порядку № 1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Під час розгляду справи судом встановлено, що податкові накладні зазначені в акті перевірки №38833/50-05/13323704 від 10.12.2018, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, містять код ставки податку на додану вартість "20", що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.
Враховуючи той факт, що накладні виписані позивачем не відповідають таким, які складені по операціям, що звільнені від оподаткування або по операціям, які оподатковуються за нульовою ставкою, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області правомірно (на підставі п. 120.1 ст. 120-1 ПК України) застосовано до позивача штрафні санкції.
Отже, в даному випадку відсутні дві обов`язкові складові для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, передбачену пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Щодо інших доводів позивача в обгрунтування заявленого позову, суд зауважує таке.
Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлює, що контролюючі органи мають право проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що передбачено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків. Об`єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних.
Суд зазначає, що саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкових накладних позивачем в період 2017 – 2018 років, що і стало підставою для застосування штрафу.
Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.
Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функцій податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.
28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон №71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”(надалі - Закон N 71-VIII), відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
- з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
З огляду на аналіз зазначених норм, яким встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб`єктів господарювання за певними умовами, суд вважає, що у будь-якому випадку запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.
На користь такого висновку свідчить і мета, з якою був прийнятий Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, а саме зменшення адміністративного навантаження на суб`єктів господарювання з річним оборотом менше 20 мільйонів грн, а також із метою ефективного використання ресурсів фіскальних органів було тимчасово обмежено здійснення щодо таких платників податків окремих видів податкових перевірок, проведення яких потребувало значних зусиль як із боку контролюючих органів, так і платників податків. Разом із тим, проведення камеральних перевірок через їх спрощену процедуру не вимагає від платників податків будь-яких витрат часу та ресурсів, не створює для платників будь-якого додаткового адміністративного навантаження та не заважає нормальному перебігу їх господарської діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 808/918/17, від 23 червня 2018 року у справі № 803/552/17, від 21 червня 2018 року у справі 813/448/17.
Щодо посилання позивача на порушення податковим органом строків проведення камеральної перевірки, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За положеннями пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Аналогічна правова позиція вже була викладена в постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі 820/3544/17 та від 19 лютого 2019 року у справі 819/1569/16.
Щодо помилкового обрахунку граничного терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Механізм внесення відомостей, що містяться в податковій накладній, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений Постановою КМУ від 29 грудня 2010 року № 1246, та передбачає таке.
Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем ( п. 3 ).
Також, згідно п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС ( п. 14 ).
Дослідивши податкові накладні, відносно яких складено акт перевірки щодо порушення граничних строків реєстрації даних податкових накладних в ЄРПН, та квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає, що вказані податкові накладні податковим органом прийнято на реєстрацію протягом операційного дня ( т. 1 а.с. 44 - 250 , т. 2 а.с. 1 - 24 ).
Суд зауважує, що позивачем на пропозицію суду не надано доказів ( роздруківки з програми електронного подання звітності M.E.DOC, якою, як пояснила представник позивача, користується товариство ), які б засвідчували факт подання спірних податкових накладних для реєстрації в дати відмінні від тих, які зазначені в квитанції про реєстрацію податкових накладних. Також не надано доказів звернення позивачем з письмовим інформаційним запитом до адміністратора програмного забезпечення щодо підтвердження факту надання податкових накладних для реєстрації до ДФС в конкретну дату та час, які б були відмінні від дати реєстрації спірних податкових накладних.
Крім того суд зазначає, що в ході розгляду справи не надано будь - яких доказів щодо несправності засобів телекомунікаційного зв"язку, які б унеможливлювали своєчасну подачу спірних податкових накладних для реєстрації в ЄРПН.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області від 07.02.2019 №0010195205.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведені встановлені судом обставини та зазначені положення чинного законодавства в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення, в той час, як доводи позивача є необгрунтованими та не спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Відтак, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Судові витрати стягненню з відповідача у порядку статті 139 КАС України не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю - науково - виробниче підприємство "Аргон" (вул. Ширшова 31, м. Вінниця, 21009, код ЄДРПОУ 13323704)
Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39402165)
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна
Судове рішення № 82401920, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 31.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/1037/19-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: