Рішення № 82399810, 11.06.2019, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/39/19

Номер провадження 2/341/220/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді -Юсип І.М.

секретаря -Король І.Л.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача -Чорнія О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Галичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» відокремлений підрозділ «Бурштинська ТЕС» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки виплати остаточного розрахунку при звільнення по день фактичнеого розрахунку,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до АТ «ДТЕК Західенерго» з вимогами:

- стягнути з відповідача 46 541, 76 грн. вихідної допомоги при звільненні;

- стягнути з відповідача 11 282, 72 грн. середнього заробітку за весь час затримки виплати остаточного розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в період з 08 серпня 1988 року працював на Бурштинській ТЕС АТ «ДТЕК Західенерго». 11 грудня 2018 року на підставі наказу № 1296-к від 10 грудня 2018 року звільнений з роботи за власним бажанням.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. При звільнені йому не виплачено всіх належних виплат, зокрема, премію за листопад 2018 року в розмірі 2 281,13 грн. йому виплачено 04 січня 2019 року. Відтак, наявні підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Також, при звільнені йому не виплачено 46 541, 76 грн. вихідної допомоги, а саме у розмірі трьохмісячного заробітку у зв`язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, колективного та трудового договорів. Відповідачем порушувалось законодавство про працю, колективний та трудовий договір, зокрема:

-йому, як працівнику вахти, не оплачувалось пів години часу за прийомку зміни;

-оскільки його робота пов`язана з перебуванням у зоні впливу радіаційного, теплового і електромагнітного випромінювання, а також інших шкідливих і небезпечних факторів, роботодавцем не здійснювалось страхування працівника;

-роботодавцем належно не вчинялись заходи, пов`язані з охороною праці.

В судовому засіданні позивач, його представник позов підтримали, з наведених у такому підстав.

Преставник відповідача позов заперечив, подав до суду письмові заперечення на такий. Заперечуючи позов покликався на те, що трудовий договір з позивачем розірвано не у зв`язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, колективного та трудового договорів, а лише за власним бажанням працівника. Відтак, у роботодавця відсутній обов`язок виплачувати вихідну допомогу. На час звільнення позивача наказ про преміювання не видавався і належної до виплати премії на час звільнення не було нараховано. Просив в позові відмовити.

Ухвалою судді Галицького районного суду Івано-Франківської області Юсип І.М. від 11 січня 2019 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд такої проводити в порядку загального провадження.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Заслухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши здобуті докази, суд встановлює наступні фактичні обставини спору та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до частин 1, 3 статті 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні…

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до частини 1 статті 39 КЗпП України, строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі, зокрема, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору…

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 , який працював машиністом енергоблока VI групи оперативного персоналу котлотурбінного цеху служби головного інженера ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» 27 листопада 2018 року, за два тижні, подано рободавцю заяву про його звільнення з роботи за власним бажанням з 11 грудня 2018 року (а.с. 34).

Наказом № 1296-к від 10 грудня 2018 року позивачем ОСОБА_1 звільнений з 11 грудня 2018 року з роботи в порядку статті 38 КЗпП України за власним бажанням (а.с. 35).

Підставою розірвання трудового договору укладеного на невизначений строк, зокрема у визначений працівником строк, не було порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору.

Відповідно до статті 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зокрема, внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Враховуючи те, шо розірвання трудового договору укладеного на невизначений строк між ОСОБА_1 та ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» мало місце за власним бажанням працівника, не з підстав порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, відсутні підстави для виплати працівникові вихідної допомоги у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. Відтак в позові в частині вимог - стягнути з відповідача 46 541, 76 грн. вихідної допомоги при звільненні

-слід відмовити.

Як зазначалось вище, наказом № 1296-к від 10 грудня 2018 року позивач ОСОБА_1 звільнений з 11 грудня 2018 року з роботи в порядку статті 38 КЗпП України за власним бажанням (а.с. 35).

Цього ж дня 11 грудня 2018 року ОСОБА_1 виплачено належну при звільненні суму 9 172 грн. 09 коп. (а.с. 64).

Наказом директора ВП «Бурштинська ТЕС» ОСОБА_3 № 1505-п від 29 грудня 2018 року визначено виплату премій за листопад 2018 року, в т.ч. і позивачу ОСОБА_1 (а.с. 61-62).

04 січня 2019 року належна ОСОБА_1 . премія в розмірі 1820 грн. 34 коп. виплачена такому (а.с. 65).

Відповідно до статті 2 Закону України " Про оплату праці" основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу,виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми,за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати,передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до частини 2 статті 97 КЗпП України , умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Відповідно до частини 3 статті 97 КЗпП України , конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною першою вказаної статті, відповідно до якої зокрема оплата, може проводитись за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Відповідно до пункту 3.1 Колективного договору АТ «ДТЕК Західенерго», оплата праці Товариства здійснюється відповідно до цього розділу Колективного договору та додатку 3.1 Колективного договору ( зокрема, Положення про преміювання) (а.с.70).

Згідно пункту 4.10 Положення про преміювання працівників АТ «ДТЕК Західенерго», премія нараховується в місяці, наступному за звітним періодом і виплачується одночасно з виплатою зарплати (а.с. 87-94).

Аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку про те, що право на отримання премії як складової частини заробітної плати не є безумовним. Прийняття рішення про нарахування і виплату премії віднесено до компетенції уповноваженої особи роботодавця (директора). Отже, право на отримання премії виникає у працівника з дня ухвалення уповноваженою особою відповідного рішення. Умови, порядок, критерії, строки, тощо для ухвалення такого рішення визначаються внутрішніми нормативними актами підприємства. Очевидним і логічним є те, що рішення про преміювання приймається у місяці наступному після перевірки результатів за попередній місяць.

Враховуючи те, що відповідач у справі нарахував і виплатив премію позивачу в порядку, визначеному його внутрішніми нормативними актами, на дату звільнення 11 грудня 2018 року у позивача не виникло права на отримання премії, отже при його звільненні дотримані вимоги ст. 16 КЗпП України щодо виплати працівнику усіх належних від підприємства сум.

Відтак, в позові в частині вимог - стягнути з відповідача 11 282, 72 грн. середнього заробітку за весь час затримки виплати остаточного розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 19, 42, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, статтями 38, 39, 44, 116, 117 КЗпП України, суд, -

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» відокремлений підрозділ «Бурштинська ТЕС» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки виплати остаточного розрахунку при звільнення по день фактичного розрахунку – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.

Повний текст рішення складено 14 червня 2019 року.

Суддя:І. М. Юсип