Рішення № 82399513, 06.06.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/493/2019

130/681/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2019 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Верніка В.М.;

із участю : – секретаря Росовської О.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Жмеринка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії – Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

26.03.2019 року (згідно дати поштового відправлення) ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії – Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" звернулося до Жмеринського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №18373 від 25.05.2018 року, яка станом на 25.03.2019 року становить 46117,14 грн. та складається з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 31466,67 грн.; простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі 5553,59 грн.; суми пені за порушення взятих на себе зобов`язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 6610,74 грн.; інфляційних втрат, розрахованих наступним чином (1594,66+337,24) в розмірі 1931,90 грн. та 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом, розрахованих наступним чином (460,53+93,71) в розмірі 554,24 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.05.2018 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №18373, відповідно до якого відповідачу було видано кредит в сумі 32000 грн. на споживчі потреби зі сплатою 56% річних, строком на 60 місяців. Проте останнім в порушення умов кредитного договору не у повній мірі виконано особисті зобов`язання щодо здійснення щомісячних платежів за укладеним між сторонами договором, внаслідок чого виникла зазначена заборгованість. Банком вчинялись заходи досудового врегулювання спору шляхом надсилання вимоги до ОСОБА_1 , однак вимоги банку залишилися без задоволення, в результаті чого банк був вимушений звернутися до суду з даним позовом (а.с.3-4).

Ухвалою судді Жмеринського міськрайонного суду від 17.05.2019 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 06.06.2019 року, зокрема, відповідача ОСОБА_1 у спосіб розміщення оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України", так як суд не володіє офіційними відомостями щодо зареєстрованого наразі у встановленому порядку місця проживання (перебування) останнього.

Заперечень від сторін проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надійшло.

Відповідачу ОСОБА_1 було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих документів за останнім відомим місцем його реєстрації та здійснено його виклик до суду у спосіб розміщення оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України".

Представник позивача Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" в судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримавши позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , належно повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України згідно положень ч.11,12 ст.128 ЦПК України, в судове засідання не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не представив, клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин чи щодо розгляду справи у його відсутність до суду не подав, що наразі не становить визначених законом підстав для відкладення судового засідання, відтак не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши представлені докази, суд доходить наступного.

Даний спір належить до категорії цивільно-правових спорів позовного провадження загальної підсудності, що за останнім відомим місцем реєстрації відповідача (а.с.52) є підсудним Жмеринському міськрайонному суду.

В судовому засіданні встановлено, що 25.05.2018 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 був укладений укладений договір про споживчий кредит №18373 (а.с.10-14).

За умовами розділу 2 вказаного договору відповідачу ОСОБА_1 позивачем було надано кредит в розмірі 32000 грн. на споживчі потреби на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 25.05.2023 року; за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірі 56 процентів річних, зазначена процентна ставка є фіксованою. Проценти нараховуються банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до терміну остаточного повернення кредиту визначеного кредитним договором.

Згідно п.3.2.1 договору про споживчий кредит банк здійснює надання кредиту одноразово шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Згідно п.3.3.1 договору про споживчий кредит всі платежі за цим договором здійснюються шляхом списання банком коштів у договірному порядку з поточного рахунку.

Згідно п.3.3.2 договору про споживчий кредит повернення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником згідно з графіком платежів або достроково відповідно до порядку визначеному цим договором, але в будь-якому випадку не пізніше терміну остаточного повернення кредиту, встановленого згідно з цим договором.

Згідно п.3.3.3 даного договору відповідач зобов`язався здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 533 грн. 33 коп. та сплату процентів нарахованих на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з 25.06.2018 року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, які банк використовуючи право договірного списання коштів, наданого йому згідно з умовами цього договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та сплати процентів відповідно до послідовності, визначеної цим договором у розмірі 533,53 грн. (а.с.10 на звороті).

Згідно п.3.3.4 договору про споживчий кредит, якщо сума коштів, що надійшла на рахунок в повернення кредиту та сплати процентів, менша розміру, вказаного у п.3.3.3 цього договору, то несплачений платіж на нараховані проценти, що мали бути сплаченими, вважаються простроченими. Наступна сума платежу повинна додатково включати суму коштів, необхідну для погашення простроченого платежу та сплати пені за прострочені платежі з урахуванням вимог п.8.2 кредитного договору.

Згідно п.8.3 вказаного договору за порушення взятих на себе зобов`язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом та/або сплати комісійної винагороди, позичальник зобовязується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на період за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше 15% простроченого платежу.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав повністю, що доводиться рорахунком заборгованості (а.с.5-9). Відповідач не виконав належно умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, оскільки за ним рахується заборгованість, яка станом на 25.03.2019 року становить 46117,14 грн. та складається з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 31466,67 грн.; простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі 5553,59 грн.; суми пені за порушення взятих на себе зобов`язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 6610,74 грн.; інфляційних втрат, розрахованих наступним чином (1594,66+337,24) в розмірі 1931,90 грн. та 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом, розрахованих наступним чином (460,53+93,71) в розмірі 554,24 грн., що розраховані за переліком двох рахунків позивачальника, відкритих згідно додатку №2 до договору про споживчий кредит.

На адресу відповідача ОСОБА_1 , вказану ним при укладенні кредитного договору, позивачем направлялося повідомлення від 18.10.2018 року за вих.№101.20-11/1026 (а.с.20) щодо усунення порушень за кредитним договором, погашення простроченої кредитної заборгованості.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, ніким не спростовуються та не суперечать один одному.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що визначається п.3 ч.1 ст.3 ЦК України; відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи щодо наявності простроченої заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем із погашення кредитного боргу, заборгованості за відсотками, суми пені, інфляційних втрат та 3 відсотків річних, що виникла з вини позичальника, вимоги позивача є справедливими в межах заявлених до стягнення сум розрахунку заборгованості станом на 25.03.2019 року, не суперечать вимогам закону та відповідають положенням кредитного договору, не спростовані ні в який спосіб безпосередньо відповідачем, позаяк ним не представлено суду будь-яких доказів щодо здійснення інших платежів в рахунок виконання власних зобов`язань за вказаним договором кредиту, а отже, не доведено відсутність своєї вини у його невиконанні, що згідно вимог закону є обов`язком особи, яка порушила зобов`язання. Тому сума боргу підлягає стягненню з останнього на користь позивача в межах заявлених позовних вимог в розмірі 46117,14 грн.

Також пропорціно задоволеним позовним вимогами з відповідача згідно вимог ст.141 ЦПК України необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати із сплати судового збору при подачі позовної заяви в розмірі 1921 грн. (а.с.1-2).

Враховуючи викладене, керуючись ст.15, 16, 509, 526, 527, 530, 548-551, 610, 612, 614, 625, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст. 4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 128, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 274, 275, 279 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії – Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 71, код 09302607, МФО 302076, п/р № НОМЕР_2 в філії – Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк") заборгованість за договором про споживчий кредит від 25.05.2018 року №18373, станом на 25.03.2019 року на загальну суму 46117 (сорок шість тисяч сто сімнадцять) гривень 14 копійок, а також 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню судового збору.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд.

Повне судове рішення складено 13.06.2019 року.

Суддя Вернік В.М.