Рішення № 82399360, 11.06.2019, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1212/18

провадження № 2/631/455/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Євсюкової О. В.

розглянувши усно та заочно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача – НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «Про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням»,-

в с т а н о в и в:

29.10.2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача – центру надання адміністративних послуг Нововодолазької селищної ради «Про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням», яка зареєстрована за вхідним № 5267/18-вх.

29.03.2019 року начальник відділу (ЦНАП» Нововодолазької селищної ради звернулась до суду із відповідною заявою (вхідний № 2260/19-вх) про заміну неналежної третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача – центру надання адміністративних послуг Нововодолазької селищної ради – на належну – Нововодолазьку селищну раду (а. с. 35).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 25.04.2019 року неналежну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача – центр надання адміністративних послуг Нововодолазької селищної ради замінено – на належну – Нововодолазьку селищну раду (а. с. 43 – 46).

На обґрунтування позовної заяви позивач ОСОБА_1 зазначив, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . В даному житловому будинку не проживає з 2001 року, але зареєстрований його син ОСОБА_2 На даний час він має намір оформити субсидію на вищевказаний житловий будинок, для чого він повинен скласти декларацію про доходи всіх зареєстрованих осіб в даному домоволодінні. Йому не відомо де проживає відповідач та він не знаю про розмір його доходів, які можуть вплинути на призначення йому субсидії. Таким чином реєстрація відповідача перешкоджає йому у здійсненні його права власності на житло, зокрема в отриманні субсидії. ОСОБА_2 не проживає в даному житловому будинку понад шість місяців без поважних причин, та має інше місце проживання. Тому просив визнати ОСОБА_2 таким, що право на користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак надав заяву, зареєстровану під вхідним № 2960/18-вх від 25.04.2019 року, з проханням справу розглянути за його відсутності, зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі й просить його задовольнити. Не заперечує проти винесення заочного рішення (а. с. 41).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання теж не з`явився, про місце та час розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача – Нововодолазька селищна рада у судове засідання теж не з`явився, про місце та час розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки не повідомив, але селищний голова надав суду заяву, зареєстровану під вхідним № 2262/19-вх. від 29.03.2019 року, про розгляд справи за відсутності їх представника (а. 27).

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно частини 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Крім того, на підставі частини 3 статті 211 цього ж кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у позивача та представника третьої особи свідчать його відповідна заява, долучена до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання позивачем особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідачів, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, і від яких не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вирішив можливим справу розглядати на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення, про що не заперечував позивач.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об`єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з`ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які сторони та їх представники посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд – у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебуває на розгляді належного суду.

Отже, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно частини 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно частини 2 статті 77 та частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Як убачається з паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області 28.09.2000 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 з 03.08.1977 року (а. с. 5).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Рокитненської сільської ради від 01.10.2018 року № 864 ОСОБА_1 проживає та зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 і має такий склад сім`ї; дружину – ОСОБА_3 , дочку – ОСОБА_4 , онука – ОСОБА_5 , онука – ОСОБА_6 та сина ОСОБА_2 , 1973 року народження, за даною адресою зареєстрований, але не проживає з 2001 року (а. с. 6).

Згідно акту депутату округу № 6 Рокитненської сільської ради ОСОБА_7 від 01.10.2018 року за адресом: АДРЕСА_1 зареєстровані 6 членів сім`ї, а саме: ОСОБА_1 – власник житла, його дружина ОСОБА_3 , дочка – ОСОБА_4 , онук – ОСОБА_5 , онук – ОСОБА_6 та син ОСОБА_2 Проживають 5 членів сім`ї, а ОСОБА_2 за даною адресою не проживає з 2001 року (а. с. 7).

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія НОМЕР_2 ), виданого Рокитненською сільською радою 18.10.2004 року, та яке зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресом: АДРЕСА_1 (а. с. 8).

З Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 5085962, виданого 19.10.2004 року Нововодолазьким малим комунальним підприємством технічної інвентаризації, вбачається, що домоволодіння за адресом: АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (а. с. 9).

15.10.2004 року КП «Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро» було виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , власником якого зазначено ОСОБА_1 (а. с. 10 - 12).

Згідно рішення Рокитненської сільської ради № 14 від 26.11.2015 року АДРЕСА_2 перейменовано на АДРЕСА_1 (а. с. 13).

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Конституції України та Житлового кодексу України.

Так, з огляду на положення статті 47 Конституції України та статті 1 Житлового кодексу України кожен громадянин має право на житло.

У свою чергу, положеннями частини четвертої статті 9 Житлового кодексу України закріплена гарантія кожного громадянина, відповідно до якої ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Як убачається з положень статті 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку /стаття 72 Житлового кодексу України/.

Згідно до роз`яснень, наданих Верховним Судом України у пункті 10 своєї Постанови Пленуму “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” № 2 від 12 червня 1985 року у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням /стаття 71 Житлового кодексу України/, необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності /перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо/ суд може продовжити пропущений строк.

На підставі частини 2 статті 405 Цивільного кодексу України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

У відповідності до частини 1 та 2 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно статей 319, 321 та 391 Цивільного кодексу України - власник житла має право вимагати усунення будь яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права.

Таким чином, оцінюючи надані позивачем докази, суд дійшов висновку про те, що відповідач протягом тривалого року відсутній у спірному житлі без поважної причини, а тому він втратив право користування житловим приміщенням за адресом: АДРЕСА_1 .

Позивач, звертаючись до суду із цим позовом, не вимагає компенсації (відшкодування) понесених ним документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтею 47 Конституції України, статтями 1, 9, 71 та 72 Житлового кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року “Про деякі питання, які виникають у практиці застосування судами Житлового кодексу України”, статтями 319, 321 та 391 Цивільного кодексу України, пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року. статтями 1 - 5, 10 - 13, 17 – 19, 23, 76 – 81, 89, 211, 214, частиною 3 статті 211, частиною 1 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтею 259, статтями 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 280 – 289, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача – НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «Про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням»задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Іншими учасниками судового процесу заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем або апеляційної скарги іншими учасниками справи, якщо їх не було подано, а у разі подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_4 ), паспорт громадянина України (серія НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспорт громадянина України не відомі;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача: ОСОБА_8 , місцезнаходження ( АДРЕСА_3 Григорія, будинок № 14 АДРЕСА_4 селище міського типу Нова Водолага АДРЕСА_1 району АДРЕСА_5 ), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (04397997).

Рішення ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп`ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: С. В. Мащенко