Рішення № 8239832, 10.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.10 Справа № 15/211/09

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Атланта”, 49083, м. Дніпропетровськ, вул.. Кожем’яки, буд. 17

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Куйбишевський гранітний кар'єр”, 71006, Запорізька область, Куйбишевський район, с. Трудове

про стягнення 51 648,30 грн.

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача –не з`явився

від відповідача –Хорошилов І.І., представник довіреність № 5 від 28.04.2009р.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД Атланта”, м. Дніпропетровськ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Куйбишевський гранітний кар'єр”, Запорізька область, Куйбишевський район, с. Трудове про стягнення 51 648,30 грн..

Ухвалою господарського суду від 12.11.2009 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 02.12.2009. Розгляд справи відкладався.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 10.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з наступних підстав: 01.12.2008 року ТОВ «ТД Атланта»та ТОВ «Куйбишевський гранітний кар’єр» укладено договір № 174/12-08. Відповідно до умов договору позивач зобов’язався поставити на адресу відповідача товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов’язання за договором виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 39885,24 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 4801,31 грн. пені, нарахованої за період з 05.01.2009р. по 27.10.2009р., 2408,99 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з січня 2009р. по вересень 2009р. та 4552,76 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих за вказаний період часу.

Відповідач проти позову заперечив, в обґрунтування заперечень зазначив, що Згідно договору № 174/12-08 ТОВ «ТД Полюс»було поставлено на адресу ТОВ «Куйбишевський гранітний кар’єр»11.12.2008 р. нафтопродукти на загальну суму 10505.26 грн. ( додаток № 1 до договору № 174/12-08). , 16.12.2998 р. на загальну суму 10674,29 грн., 19.12.2008 р. на загальну суму 10867.5 грн. ( додаток № 2 від 19.12.2008 р. до договору № 174/12-08), 29.12.2008 р. - 12630.44 грн. ( додаток № 4 до договору )., всього на загальну суму 44677.49 грн. За період з 12.12.2008 р. по 09.01.2009 р. ТОВ «Куйбишевський гранітний кар’єр»сплачено за поставлену продукцію загальною сумою 42757,34 грн. (пл. доручення №№ 86 від 11.12.2008 р.. реєстр за 12.12.2008 р.. № 101 за 19.12.2008 р., № 12 від 26.12.2008 р.. № 28 від 09.01.2009 р.). В зв'язку з поставкою 26.12.2008 р. неякісного Товару ТОВ «Куйбишевський гранітний кар'єр»змушено було відмовитись від наступних поставок

Продавця, питання щодо врегулювання ціни Товару останньої поставки ( 29.12.2008 р.) у добровільному порядку вирішено не було.

Додані до позову видаткові накладні № РН-0000014 від 12.01.2009 р. на суму 15477,98 грн. та № РН-0000049 на суму 22487,11 грн. від 16.01.2009 р. не можуть виступати доказами поставки Товару на адресу відповідача з наступних підстав.

Згідно з п. 8.1. договору № 174/12 від 01.12.2008 р. «рахунок, видаткова накладна на Товар є невід ємними частинами даного Договору». Пунктом 8.3. договору встановлено, що зміни, доповнення до Договору, а так само розірвання Договору оформлюються в письмовій формі, як додаткові угоди та підписуються уповноваженими представниками обох Сторін. До додаткової угоди до Договору прирівнюється обмін сторонами листами, телеграмами, факсимільними повідомленнями, телексами з послідуючим письмовим підтвердженням, завірених підписом та печаткою Сторони, яка їх надіслала. При підписанні змін, доповнень, актів та інших документів по даному Договору Сторонами може бути використано факсимільне відтворення підпису уповноважених представників Сторін - від постачальника директор Завірюха, від Покупця директор Бессонов П.І.

Надані позивачем в якості доказів видаткові накладні обумовлених договором обов’язкових реквізитів не мають - відсутня вказівка ким підписана видаткова накладна зі сторони ТОВ «Куйбишевський гранітний кар'єр», відсутня печатка підприємства, відсутня вказівка на те, що видаткова накладна є додатком до договору, його номер.

Не відповідають дійсним обставинам також доводи позивача щодо порушення відповідачем строків сплати за поставлений Товар, так як сплата за Товар відповідачем робилась у оговорені договором строки, тобто у 10-денний (банківських днів) строк: поставка 12.12.2008 р.- сплата 12.12.2008 р.; поставка 16.12.2008 р. - сплата 19.12.2008 р.; поставка 19.12.2008 р. - сплата 26.12.2008 р.; поставка 29.12.2008 р. - сплата 09.01.2008 р..

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 01.12.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Атланта»та ТОВ «Куйбишевський гранітний кар’єр»укладено договір №174/12-08.

Відповідно до умов договору позивач зобов’язався поставити на адресу відповідача товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 2.2 договору передача покупцю товару здійснюється в разі надання покупцем довіреності на отримання зазначеної кількості товару. Право власності та товар переходить до покупця з моменту передачі товару за видатковою накладною.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна на товар формується постачальником кожний день і обумовлена сторонами на день поставки, зазначається у видатковій накладній. Підписання покупцем видаткової накладної підтверджує його згоду в кількості та ціні товару.

Відповідно до п. 3.3 договору відповідач зобов’язався сплатити за отриманий товар у термін, що не перевищує 3 банківських днів з моменту відвантаження товару.

Як свідчать вивчені матеріали позивачем на адресу відповідача поставлено товар на загальну суму 82 642,58 грн..

Відповідачем здійснено часткову оплату вартості отриманого товару, а саме в сумі 42 757,34 грн. Решту суми за отриманий товар не сплачено.

Щодо сплати коштів за отриманий товар необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п. 3.3 договору, постачальник має право відвантажити товар без попередньої оплати, а покупець зобов’язаний оплатити товар у термін, що не перевищує 3 банківських днів від дня відвантаження товару і переходу права власності на товар до покупця.

Відповідно до п. 4.3 договору, у випадку ненадходження від покупця повної оплати за відвантажений товар протягом терміну зазначеному у п. 3.3 даного договору постачальник має право нарахувати, а покупець зобов’язується сплати постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% за кожний день прострочення виконання грошового зобов’язання. Штрафні санкції нараховуються за весь час прострочення оплати і на суму, що належить до сплати.

За видатковою накладною № РН-03436 було поставлено товар –19.12.2008р. на загальну суму 10867,50 грн. (підстава додаток № 2 від 19.12.2008р. до договору №174/12-08 від 01.12.2008р.). Довіреність серія ЯПМ № 865316. Оплата –платіжним дорученням № 12 від 26.12.2008р. на суму 10867,40 грн. згідно рахунку –фактурі №СФ-0002477 від 19.12.2008р. Залишок неоплаченого товару становить 0,10 грн.

Позивачем здійснено розрахунок заборгованості з рахуванням строку оплати в 10 банківських днів, що не відповідає умовам договору.

Суд вважає розрахунок здійснений позивачем необґрунтованим та з урахуванням наявності заборгованості, вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України вважає, що розмір пені за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з 24.12.2008р. по 24.06.2009р. становить - 0,01 грн., 3% річних –0,02 грн. за період з 24.12.2008р. по 27.10.2009р. Сума основного боргу 0,10 грн.

За видатковою накладною № РН-03577 було поставлено товар –29.12.2008р. на загальну суму 12630,44 грн. (підстава додаток № 4 від 29.12.2008р. до договору №174/12-08 від 01.12.2008р.). Довіреність серія ЯПМ №865322. Оплата –платіжним дорученням № 28 від 08.01.2009р. на суму 11710,39 грн. згідно рахунку –фактурі №СФ-0002575 від 26.12.2008р. Залишок неоплаченого товару становить 920,05 грн.

Суд вважає розрахунок здійснений позивачем необґрунтованим та з урахуванням наявності заборгованості, вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України вважає, що розмір пені за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з 05.01.2009р. по 07.07.2009р. становить - 109,55 грн., 3% річних –22,31 грн. за період з 05.01.2009р. по 27.10.2009р., розмір інфляційних втрат –104,05 грн. Сума основного боргу 920,05 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача: сума основного боргу –920,15 грн. (0,10 грн. + 920,05 грн.); сума пені –109,56 грн. (0,01 грн. + 109,55 грн.); сума 3% річних –22,33 грн. (0,02 грн. + 22,31 грн.), сума інфляційних втрат –104,05 грн.

Стосовно стягнення заборгованості за поставлений товар та штрафних санкцій за несвоєчасну оплату за видатковими накладними № РН-0000014 від 12.01.2009р. на суму 15477,98 грн., період прострочення з 27.01.2009р. по 27.10.2009р. пеня 1862,44 грн., 3% річних –1777,63 грн., інфляційні збитки –934,84 грн. (рахунок – фактура № СФ-0000012 від 12.01.2009р., довіреність серія ЯПМ №865325) та № РН-0000049 від 16.01.2009р. на суму 22487,11 грн., період прострочення з 31.01.2009р. по 27.10.2009р. пеня 2705,85 грн., 3% річних 2543,20 грн., інфляційні втрати –1358,18 грн. (рахунок –фактура №СФ-000034 від 15.01.2009р., довіреність серія ЯПМ №865326) необхідно зазначити, що суд не вважає документально підтвердженими поставки товару за вказаними документами внаслідок наступного.

Відповідно до п. 8.1 договору, рахунок, видаткова накладна на товар є невід’ємними частинами даного Договору.

Відповідно до п. 8.3 договору, зміни, доповнення до договору, а так само розірвання договору оформлюються в письмовій формі, як додаткові угоди та підписуються уповноваженими представникам обох сторін. До додаткової угоди до договору прирівнюються обмін сторонами листами, телеграмами, факсимільними повідомленнями, телексами з послідуючим письмовим підтвердженням, завірених підписом та печаткою сторони, яка їх підписала. при підписанні змін, доповнень, додатків, актів та інших документів по даному договору, сторонами може бути використано факсимільне відтворення підпису уповноважених представників сторін за допомогою засобів механічного копіювання.

На видаткових накладних №РН-0000014 від 12.01.2009р. та №РН-0000049 від 16.01.2009р. відсутні печатка підприємства відповідача, а також відсутні посилання на додатки до договору, як це зазначалось в інших видаткових накладних за якими поставлявся товар.

За бухгалтерською довідкою за фінансово-господарськими взаємовідносинами відповідача з позивачем поставки товару на суму 15477,98 грн. та 22487,11 грн. не проходять.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача частково обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими засобами доказування, а відтак такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Куйбишевський гранітний кар’єр», 71006, Запорізька область, Куйбишевський район, с. Трудове, код ЄДРПОУ 05520023 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Атланта», 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Кожем`яки, буд. 17, кв. 119, поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Глинки 7, оф. 1101, код ЄДРПОУ 35808982, суму основного боргу в розмірі - 920,15 грн., суму пені - 109,56 грн., суму 3% річних –22,33 грн., втрат від інфляції грошових коштів в розмірі - 104,05 грн., та судові витрати в розмірі 16,84 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 15.02.2010р.