Рішення № 82397458, 12.06.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9512/19

Провадження № 2/761/4537/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Горюк В.А.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, зважаючи на наступне. Шлюб між нею та відповідачем було укладено 29.04.2015 р. і зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 495. Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На протязі останніх років сімейне життя погіршувалось і призвело до фактичного припинення відносин у жовтні 2018 року. З цього часу припинено ведення спільного господарства, спільне проживання. Фактично сім`я припинила своє існування та її збереження не є можливим. За таких обставин позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2

Для виконання завдання підготовчого провадження у кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання, відповідно до ст. 196 ЦПК України.

Позивач зазначила, що підтримує позов, просить задовольнити. Не заперечувала щодо покладення судових витрат на неї. Зазначила, що після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище чоловіка.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовчому засіданні вказав на те, що визнає позовні вимоги в повному обсязі, оскільки збереження шлюбу не є можливим і буде суперечити як їх інтересам так і інтересам дитини.

За приписами ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Провівши підготовче судове засідання в порядку ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити за його результатами рішення, зважаючи на визнання відповідачем ОСОБА_2 заявлених вимог.

Встановлено, що між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було укладено шлюб, зареєстрований 29 квітня 2015 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 495.

Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 отримала прізвище чоловіка « ОСОБА_1 ».

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчать копія свідоцтва про народження, долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як зазначили сторони в судовому засіданні остаточно шлюб розпався з 15 жовтня 2018 року, з цього часу позивач та відповідач проживають окремо один від одного, не ведуть спільного господарства та мають різні бюджети.

В судовому засіданні сторонами н заперечувалось, що збереження шлюбу не буде відповідати як її інтересам так і інтересам дитини.

Доказів, які свідчили б про можливість примирення сторін в ході розгляду справи отримано не було.

Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що відповідач не заперечує щодо задоволення позову, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про розірвання шлюбу між нею та відповідачем, оскільки його збереження не відповідає інтересам сторін та дитини.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач після укладання шлюбу отримала прізвище чоловіка.

В судовому засіданні ОСОБА_1 виявила бажання і після розірвання шлюбу іменуватися прізвищем - « ОСОБА_1 ».

Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, проте бере до уваги прохання позивача покласти такі витрати на неї.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,196,200,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, ст. ст. 110,112,113 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 29 квітня 2015 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 495 розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_1 ».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 13.06.2019 року.

Суддя: