Вирок № 82396737, 13.06.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10931/19

провадження № 1-кп/753/1396/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Скуби А.В.

секретаря Івашків О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019100020003038 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канів, Черкаської обл., українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 3 ст. 186 КК України;

з участю сторін кримінального провадження: прокурора Беженар М.Г. обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

25.04.2019 року приблизно о 23 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні закладу «Космолот», що за адресою: м . Київ, вул. Драгоманова, 6/1, де здійснює свою діяльність ПП «ЛОТО-ФАРТ» помітив окреме приміщення де знаходилась касова зона вказаного закладу з грошовими коштами та у нього виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення. Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, через незачинені на ключ двері, проник до приміщення каси закладу, де наніс один удар кулаком в обличчя касиру ОСОБА_2 , та відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 3200 грн., що знаходились на столі, які належать ПП «ЛОТО- ФАРТ» після чого поклав їх до задньої кишені штанів в які був одягнений та направився до виходу із приміщення даного закладу. Однак, довести до кінця свій умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, ОСОБА_1 не зміг з причин, що не залежали він його волі, оскільки був виявлений та зупинений працівником зазначеного закладу. Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та суду показав, що вчинив злочини передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, за обставин викладених у обвинувальному акті. Також обвинувачей підтвердив, що всі обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам, при досудовому розслідуванні кримінального провадження до нього недозволених методів проведення розслідування не застосовувалося. Обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину передбачененого ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у інше приміщення при якому обвинувачений виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому згідно ст. 66 КК України є щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України не встановлені. Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину проти власності, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, свою вину у вчиненні злочину, який йому інкриміновано визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання, та приходить до висновку, що покарання ОСОБА_1 слід призначити у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 3 ст. 186 КК України, із врахуванням положень ст.68 КК України, також враховуючи відсутність цивільного позову і матеріальної шкоди, молодий вік обвинуваченого, його характеристику та відношення до вчиненого, суд приходить до висновку, що обвинуваченого на підставі ст.75 КК України слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановлення іспитового строку, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому. Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України. Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 65,66,67 КК України, ст.ст. 342-380 КПК України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного прокакарання з випробуванням, якщо він протягом 3 років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки. Згідно із ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання. Речові докази - грошові кошти в сумі 3 200 гривень - залишити за належністю. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: