Вирок № 82394856, 12.06.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2004/19

Номер провадження 1-кп/629/338/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Каращука Т.О., за участю: секретаря Котяй А.Ю., прокурора Шульги Ю.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12018220380000591 від 30.03.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Таранівка, Зміївського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого в фірмі «Вестнал» столяром, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 05.01.2006 року Зміївським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки;

- 18.12.2009 року Зміївським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі; звільнений 04.04.2013 року згідно постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.03.2013 року умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 17 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

30 березня 2018 року, близько 00-50 годин, ОСОБА_2 проходив біля будинку АДРЕСА_2 , де зустрів раніше незнайомого ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння. Помітивши на землі поруч з ОСОБА_3 його мобільний телефон, у ОСОБА_2 виник умисел на його таємне викрадення. Скориставшись тим, що ОСОБА_3 не спостерігає за своїм майном - мобільним телефоном та діями ОСОБА_2 останній, діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння потерпілому майнової шкоди і бажаючи їх настання, таємно викрав мобільний телефон марки «Sаmsung» марки «SM J330 FZKDSEK», вартістю 3447,00 гривень.

З викраденим мобільним телефоном ОСОБА_2 з місця події зник та розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочині.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказівпри цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий, з середньою освітою, працює столяром в фірмі «Вестнал», одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікарів психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 07.06.2019 року, ризик вчинення ОСОБА_2 повторного кримінального правопорушення є середній, ризик небезпеки для суспільства - середній.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд визнає рецидив злочинів.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом`якшують покарання та обставин, що його обтяжують, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75, 76 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Підстав до застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст.ст. 69, 69-1 КК України у суду немає, так як суд застосовує до нього покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 на досудовому слідстві не обирався.

По справі є судові витрати, а саме: витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 2889 від 18.07.2018 року у розмірі 429 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд -

в и р і ш и в:

Визнати ОСОБА_2 винним за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Таранівка, Зміївського району, Харківської області, який працює столяром в фірмі «Вестнал», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2889 від 18.07.2018 року у розмірі 429 гривень на користь держави (код класифікації доходів бюджету - 24060300, р/р 31116115020005, код ЄДРПОУ 37999680, МФО 899998,

отримувач - УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження).

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.

Речові докази: паперову коробку з-під мобільного телефону та мобільний телефон марки «Samsung J330» вважати повернутими потерпілому ОСОБА_3 , згідно зберігальній розписці від 12.07.2018 року.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений, з підстав передбачених статтею 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя Т.О.Каращук