Рішення № 82388709, 10.06.2019, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/274/19

Провадження №2/603/221/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2019 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І. М.

секретаря судового засідання – Бішко І.М.

за відсутності сторін

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Андрусенко Ігор Ярославович

відповідач: Підліснянська сільська рада

предмет позову: встановлення юридичного факту та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст вимог та заперечень учасників справи.

Представник позивача – адвокат Андрусенко І.Я., звернувшись до суду з позовом просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме, що позивач є рідним братом ОСОБА_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 1,63 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Підліснянської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 .

Позивач є спадкоємцем другої черги так як був рідним братом спадкодавця. Однак після звернення до нотаріальної контори з приводу оформлення своїх спадкових прав йому було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вважає, що вказаний строк пропущено ним з поважних причин, так як позивач тривалий час хворів і не мав достатньо коштів для оформлення спадщини.

Окрім цього в позовній заяві представник позивача просить встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 .

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

10.05.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

ІІІ. Позиції сторін.

У зв`язку з виникненням труднощів для реалізації подальших прав позивача для оформлення документів щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , представник позивача просить визначити позивачу додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви для прийняття спадщини вважаючи причину пропуску строку поважною та встановити факт родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем.

Позивач в судове засідання не з`явився, в заяві поданій при подачі позову представник позивача просить розглядати дану справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують.

Відповідач - представник Підліснянської сільської ради в підготовче засідання не з`явився, суду подав відзив на позовну заяву у якому вказав, що позов визнає повністю з підстав зазначених в позовній заяві та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Івано-Франківськ у віці 79 років померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 04.08.2015 року.

Ще за життя померлій належали:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння;

- земельна ділянка площею 1,63 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Підліснянської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1

Разом з тим, з позовної заяви та доданих до матеріалів справи документів убачається, що у свідоцтві про народження спадкодавця серії НОМЕР_3 та у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 від 04.08.2015 року остання записана як ОСОБА_2 , 1936 року народження.

Згідно Свідоцтва про народження спадкодавця її батьками є ОСОБА_3 – батько та ОСОБА_4 – мати. Проте в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 та Свідоцтві про право особистої власності на домоволодіння спадкодавець записана як ОСОБА_2 .

З довідки Державного архіву Львівської області виданої 11.07.2003 року за №Л-2758-03/л судом встановлено, що при переселенні родини Лабант з території Польщі в Україну переселенцями значаться ОСОБА_3 , 1899 року народження, ОСОБА_4 , 1903 року народження, ОСОБА_2 , 1936 року народження, ОСОБА_1 , 1939 року народження.

Аналізуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 , 1936 року народження та ОСОБА_2 , 1936 року народження є одна і та ж особа.

Виходячи з вищевказаного факт родинних відносин між спадкодавцем та ОСОБА_1 також підтверджується поновленим записом про народження позивача серії НОМЕР_4 виданого 02.05.2019 року, згідно якого батьками позивача є ОСОБА_3 – батько та ОСОБА_4 – мати.

Отже, виходячи з вищевказаного, судом встановлено, що ОСОБА_5 є рідною сестрою позивача ОСОБА_1 , а тому останній має право на спадкове майно яке залишилося після смерті ОСОБА_6 як спадкоємець другої черги за законом.

У той же час, листом приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу Садівським М.А. від 25.05.2018 року № 135/02-14 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутній факт прийняття спадщини у встановленому законом порядку, а саме у строк, передбачений ст. 1270 ЦК України.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд, виходить із такого.

Визначаючись із заявленою вимогою про встановлення юридичного факту, а саме встановлення родинних відносин суд враховує таке.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В даному випадку встановлення факту родинних відносин необхідно позивачу для звернення до нотаріальної контори, оскільки він претендує на спадкове майно після смерті своєї сестри – ОСОБА_7 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до роз`яснень, викладених в інформаційному листі Верховного Суду України від 19.06.2013 року щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в графі «Встановлення факту родинних відносин між фізичними особами» факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК в старій редакції) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, факт, що просить встановити заявник має юридичне значення.

Судом виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право.

Факт родинних відносин спадкоємця з спадкодавцем на час відкриття спадщини доведено матеріалами справи та доказами, які вній містяться.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження факт того, що позивач ОСОБА_1 є рідним братом спадкодавця ОСОБА_6 , то заявлені вимоги про встановлення родинних відносин в даній частині підлягають задоволенню.

Приписами ст. 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (частина перша статті 1216 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша статті 1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина перша статті 1218 ЦК України).

Статтею 1262 ЦК України встановлено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкодавця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Отже аналіз вищевказаних положень цивільного законодавства дає підстави для висновку, що порядок прийняття спадщини є жорстким та імперативним, пропуск строку тягне за собою втрату права на спадкування, а надання додаткового строку має розглядатися як виключний порядок поновлення прав того спадкоємця, який дійсно не мав можливості прийняти спадщину.

Суд визначає в межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (стаття 11 ЦПК України).

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Отже, як встановлено, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_6 тривалий час хворів та немав достатньо коштів для оформлення спадкових прав, що не дало об`єктивної можливості позивачу для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а тому суд дійшов висновку, що вищевказана обставина пропуску строку для прийняття спадищини в поєднанні з похилим віком спадкоємця є поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Інші можливі спадкоємці після смерті ОСОБА_6 про свої спадкові права не заявляли, відумерлою спадщина не визнавалась.

Крім того, Підліснянська сільська рада позов визнала.

Наведені норми матеріального права та фактичні обставини справи, у їх сукупності, дають підстави для висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Підліснянської сільської ради, Монастириського району Тернопільської області, про встановлення юридичного факту та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 .

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 13.06.2019 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (паспорт серії НОМЕР_5 ІПН НОМЕР_6 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Андрусенко Ігор Ярославович, (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №701 від 27.04.2012 року, Довіреність на представництво від 01.06.2018 року), місцезнаходження якого: АДРЕСА_2 С.Бандери №1 м.Монастириська Тернопільська область.

Відповідач: Підліснянська сільська рада (код ЄДРПОУ 01034774), юридична адреса місцезнаходження: с.Підлісне Монастириський район Тернопільська область.

Суддя І. М. Галіян