Рішення № 82387958, 12.06.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/519/19

2/583/364/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді Сидоренка Р.В.,

за участю секретаря Шаміладзе В.В.,

представника позивача Лисенко І.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

його представника, адвоката Кутового Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в м. Охтирці цивільну справу за позовом Охтирської міської ради Сумської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2019 відкрито провадження в даній справі. Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідач без належного правового оформлення використовує земельну ділянку площею 0,0965 га за адресою: АДРЕСА_1 , орендну плату за використання не сплачує, в зв`язку з чим позивачу, як власнику землі, були заподіяні збитки у вигляді не отриманої орендної плати за користування земельною ділянкою. В зв`язку з цим позивач звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Охтирської міської ради збитки, завдані використанням земельної ділянки за адресою: м. Охтирка, вул. Сумська, 230, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,0965 га. без правовстановлюючих документів (договору оренди), які полягають в неотриманні орендної плати за землю за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 р. в розмірі 42454,41 грн. та судові витрати по справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просила їх задовольнити. Зазначила про те, що після того, як у листопаді 2015 р. закінчився строк дії раніше укладеного між сторонами договору оренди, відповідач із заявою про його поновлення не звертався та з цього часу використовує її без правовстановлюючих документів. Із заявленою вимогою про застосування позовної давності за період із 01.01.2016 по 20.01.2016 р. не погоджується так як вважає, що строк звернення слід рахувати із дати затвердження збитків. Щодо зазначення позивачем про не вірно вказану адресу земельної ділянки, зазначає, що в даному випадку хоча і мала місце зміна адреси, однак місце розташування земельної ділянки не змінилось, як не змінився і її кадастровий номер. Тому земельну ділянку слід ідентифікувати за присвоєним їй кадастровим номером. Сума збитків розрахована вірно

Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав викладених у відзиві.

У відзиві зазначили про те? що відповідач не використовує земельну ділянку для здійснення комерційної діяльності. Відповідач використовує земельну ділянку по АДРЕСА_2 230, як про це зазначено у актах. Тобто позивач не надав доказів того, що саме йому належить земельна ділянка по АДРЕСА_2 . Акт обстеження земельної ділянки № 02-09/45 від 09.08.2018 мстить відомості про земельну ділянку за іншою адресою: АДРЕСА_1 . У акті не вірно зазначене цільове призначення земельної ділянки – для будівництва та обслуговування об`єктів торгівлі. Насправді відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку по АДРЕСА_2 , у м. Охтирці цільове призначення – для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, вид використання – розміщення та обслуговування цехів по ремонту автомобілів. Це призвело до неправильних розрахунків суми збитків. У діях відповідача відсутня вина, як обов`язкова умова при відшкодуванні шкоди. Звертає увагу на те, що договір оренди фактично пролонгований, тому підстав для відшкодування збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів немає. Також відповідач заявляє про необхідність відмови у задоволенні позову за період із 01.01.2016 по 20.01.2016 через пропуск позивачем строку звернення до суду із позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, відповідач є власником нежилої будівлі загальною площею 495,7 м2 у м. Охтирці, АДРЕСА_1 . (а.с. 10).

09 серпня 2018 року комісією з питань самоврядного контролю за використанням та охороною земель та в галузі будівництва Охтирської міської ради складено акт № 02-09/45 обстеження земельної ділянки по м. Охтирка, вул. Сумська, 230, в результаті якого встановлено, що на земельній ділянці розміщене нежитлове приміщення, яке належить на праві власності відповідачу і не використовується для комерційної діяльності. Документи, які посвідчують право власності або користування земельною ділянкою площею 0,0965 га у ОСОБА_1 на дату проведення обстеження відсутні. Плата за користування земельною ділянкою ОСОБА_1 не здійснюється. (а.с. 11-12).

З матеріалів справи вбачається, що повідомленням від 12.10.2018 № 01-13/3228 за підписом голови комісії з визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам Охтирської міської ради ОСОБА_2 . відповідач ОСОБА_1 повідомлявся, про необхідність добровільно відшкодувати збитки шляхом укладення відповідного договору у розмірі зазначеному у доданому Акті від 12.09.2018 (а.с. 40).

Крім того, листами Виконавчого комітету Охтирської міської ради, за підписом заступника міського голови від 21.05.2018, від 26.07.2018, від 03.09.2018 відповідач неодноразово запрошувався на засідання комісії з самоврядного контролю за використанням та охороною земель та в галузі будівництва в межах території Охтирської міської ради з питань дотримання вимог законодавства у сфері земельних відносин для надання пояснень щодо оформлення права землекористування. (а.с. 46-48).

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно статті 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 206 ЗК України та статтею 2 Закону України «Про плату за землю» визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

За приписами статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Встановлено, що відповідач після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки площею 0,0965 га. по АДРЕСА_1 , укладеного на 5 років між ОСОБА_1 та Охтирською міською радою 15.11.2010 за № 041061400083, з клопотанням до Охтирської міської ради про укладення договору оренди землі або про повернення земельної ділянки не звертався, договору оренди вказаної земельної ділянки не укладав, орендної плати не сплачував, хоча на земельній ділянці розміщене належне йому на праві власності нежитлове приміщення.

Згідно зі статтею 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

ЗК України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» частини першої статті 156 ЗК України).

За змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Згідно з пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, що у випадку не укладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком. (Правовий висновок Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі №6-2588цс15).

Рішенням Охтирської міської ради від 17.02.2016 № 30 затверджено порядок з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради. (а.с. 17).

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради від 17.02.2016 № 30, у разі використання земельної ділянки без документів, що підтверджують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою (починаючи з дати оформлення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці комунальної власності). Відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яку власник землі (міська рада) міг би отримати при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства. Збитки визначаються із застосуванням розміру ставок орендної плати за землю, затверджених рішенням Охтирської міської ради, які діяли на момент виникнення таких збитків (а.с. 17-20).

З наданих розрахунків розміру збитків вбачається, що розмір збитків завданих Охтирській міській раді внаслідок використання відповідачем земельної ділянки площею 0,0965 га по АДРЕСА_1 . Охтирці без правовстановлюючих документів становить : за 2016 рік – 15747,19 грн., за 2017 рік – 13353,62 грн., за 8 місяців 2018 – 13353,60 грн. (а.с. 37).

28.09.2018 рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради затверджено акт з визначення та відшкодування збитків, зобов`язано суб`єкта господарювання сплатити збитки визначені актом у місячний термін з дня прийняття рішення. (а.с.38-39).

Суд не погоджується із доводами відповідача про неналежність даного доказу у зв`язку із зміною адреси земельної ділянки, оскільки її кадастровий номер є незмінним і це дає підстави суду прийти до висновку про те, що було проведене обстеження та розраховані збитки стосовно саме тієї земельної ділянки, яку використовує відповідач без правовстановлюючих документів. Розмір суми збитків нарахований вірно враховуючи цільове призначення земельної ділянки згідно інформації державного земельного кадастру.

Не погоджується суд також із доводами відповідача про те, що наразі попередній договір оренди цієї земельної ділянки між сторонами є діючий, оскільки після закінчення строку його дії орендар продовжував її використовувати, а від орендодавця лист-повідомлення із запереченням про йог о поновлення не надходили, оскільки в такому випадку мала бути укладена додаткова угода у місячний строк в обов`язковому порядку. Однак відповідач не звертаючись до позивача із цього приводу, допустив бездіяльність, що свідчить про свідоме ухилення останнього від укладення договору та доводить наявність його вини у використанні земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що саме внаслідок бездіяльності відповідача, яка полягає в не укладенні договору оренди земельної ділянки та його дій по її використанню без правовстановлюючих документів позивачу були заподіяні збитки, які підлягають відшкодуванню.

Разом із тим, відповідачем було заявлено про застосування строку позовної давності до щодо вимог позивача про нарахування збитків за період, що перевищує 3 роки із дня звернення д осуду із зазначеним позовом.

Як зазначено вище, позивач нарахував та прохає стягнути у відшкодування суму збитків нараховану за період із 01.01.2016 по 31.08.2018 р. в розмірі 42454,41 грн. Позовна заява надійшла до суду 05.02.2019.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З огляду на викладене, суд погоджується із доводами відповідача, що вимоги позивача за період із 01.01.2016 п о04.02.2016 включно, а це – 35 днів та на суму 1509,90 грн. Задоволенню не підлягають з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду із позовом.

У відповідності зі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати, слід стягнути на користь позивача відповідно до задоволеної частини позову. Оскільки позовні вимоги у зв`язку з вирахуванням вищезазначеної суми, які підлягають стягненню на користь позивача становлять 40944 грн. 51 коп., тобто задоволені на 96,44%, то і сплачена позивачем сума судових витрат у розмірі 1921 грн. підлягає стягненню частково у розмірі 1862, 61 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 13, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Охтирської міської ради Сумської області задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешканця АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Охтирської міської ради (Сумська обл., вул. Незалежності, 11, ЄДРПОУ 36467402) в рахунок відшкодування збитків, завданих використанням земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0965 га без правовстановлюючих документів (договору оренди), які полягають в неотриманні орендної плати за землю за період з 05 лютого 2016 року по 31 серпня 2018 року в розмірі 40944 гривні 51 копійки, та 1862 гривні 61 копійку судових витрат, а всього – 42807 (сорок дві тисячі вісімсот сім) гривень 12 копійок.

У іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Р.В.Сидоренко