Рішення № 82387330, 12.06.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/864/19

Номер провадження 2/573/274/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вирівської сільської ради Білопільського району Сумської області, ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Бойко Оксана Іванівна, про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вирівської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на все її майно, зокрема на домоволодіння АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповіла йому та його сестрі ОСОБА_2 . Він своєчасно прийняв спадщину після смерті матері, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. З метою оформлення своїх спадкових права на вказане домоволодіння він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус йому відмовила у зв`язку з тим, що його мати за життя не зареєструвала вказане домоволодіння у відповідних державних органах та не отримала правовстановлюючих документів на нього. Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_3 звернувся з даним позовом до суду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, останній направив суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача – Вирівської сільської ради Білопільського району в судове засідання також не з`явився, сільський голова Кулак М.І. направив суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 також не прибула в судове засідання, направила заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає повністю.

Третя особа – приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Бойко О.І. в судове засідання не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 – ОСОБА_4 , батьками яких у свідоцтвах про народження записані ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а. с. 9, 11).

21 вересня 1996 ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_6 , у зв`язку з чим їй присвоєно прізвище ОСОБА_7 (а. с. 10).

Як вбачається з виписки з погосподарської книги Вирівської сільської ради Білопільського району за 1991-1995 роки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записана власником будинку АДРЕСА_1 . Вказаний будинок нею побудований в 1989 році (а. с. 19).

Із витягу з рішення Вирівської сільської ради Білопільського району від 29 грудня 1993 року №49 вбачається, що ОСОБА_3 передано у приватну власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,46 га, та для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,04 га (а. с. 20).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про її смерть (а. с. 7).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на все належне їй майно, в тому числі на вказаний житловий будинок, право власності на який вона не зареєструвала.

Відповідно до довідки філіалу «Білопільська ГВД» КП «Сумське МБТІ» від 19 грудня 2018 року №1406 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на даний час ні за ким не зареєстровано (а. с. 16).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Вирівської сільської ради Білопільського району 11 листопада 2002 року, зареєстрований в реєстрі за №377, яким все своє майно заповіла ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а. с. 12).

Частиною першою статті 524 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Згідно зі ст. 548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

З довідки виконавчого комітету Вирівської сільської ради Білопільського району від 03 травня 2019 року №529 вбачається, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно до дня смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з чоловіком ОСОБА_5 та донькою ОСОБА_2 , а фактично проживала з чоловіком ОСОБА_8 та сином ОСОБА_4 Останній прийняв спадщину шляхом зберігання документів, догляду за будинком та земельною ділянкою (а. с. 25).

Відповідно до довідки депутата Вирівської сільської ради Білопільського району Долішнього А.Ф. від 18 березня 2019 року донька ОСОБА_3 ОСОБА_2 проживала разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , до свого одруження. З 21 вересня 1996 року ОСОБА_2 почала проживати за адресою: АДРЕСА_2 . Остання жодних дій щодо прийняття спадщини після смерті матері не вчинила (а. с. 24).

Згідно з Інформаційною довідкою зі спадкового реєстру від 29 травня 2019 року №56343228 спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася (а. с. 39).

Таким чином, судом встановлено, що в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963 року спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом вступу в управління спадковим майном прийняли її чоловік ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та син ОСОБА_4 . При цьому ОСОБА_4 від прийняття спадщини за заповітом не відмовлявся. ОСОБА_2 спадщину після смерті матері не прийняла.

На даний час ОСОБА_4 має намір оформити свої спадкові права на вказаний вище будинок, що залишився після смерті його матері, однак внаслідок того, що остання за життя не зареєструвала його у відповідних державних органах на себе, він позбавлений можливості оформити свої спадкові права у нотаріальній конторі.

На час побудови спірного домоволодіння діяла Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка передбачала реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст та селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто фактично записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.

Згідно довідки та висновку начальника КП "Білопільське районне архітектурно-планувальне бюро" від 19 квітня 2019 року житловий будинок в АДРЕСА_1 , зведений з дотриманням архітектурних, санітарних та протипожежних норм та правил. Житловий будинок і надвірні будівлі знаходяться в межах земельної ділянки, не виходять за червону лінію вулиці, а також не знаходяться на суміжних земельних ділянках (а. с. 17-18).

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_4 до Вирівської сільської ради задовольнити та визнати за ним право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Що стосується вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , то в цій частині позову необхідно відмовити оскільки остання спадщину після смерті ОСОБА_3 не прийняла та ніяких прав на спірний будинок не набула.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вирівської сільської ради Білопільського району Сумської області (41850, Сумська область, Білопільський район, с. Вири, вул. Шкільна, 1, код ЄДРПОУ 04390954), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа – приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Бойко Оксана Іванівна ( АДРЕСА_4 район АДРЕСА_5 Центральна АДРЕСА_6 ), про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

В частині вимог до ОСОБА_2 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя