Рішення № 8238693, 04.02.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" лютого 2010 р.Справа № 6/1820

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача Кальонов Є.А. - довіреність №9/3-104 від 05.01.2010р.;

від відповідача Сьомко І.В. - довіреність від 04.02.2010р.;

Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (м. Рубіжне Луганської області)

до Відкритого акціонерного товариства "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль" (м.Радомишль)

про стягнення 56 221,43 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 56221,43 грн., з яких 49190,40 грн. основний борг, 4860,42 грн. пеня, 1038,55 грн. інфляційні, 1132,06грн. річні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав акт звірки розрахунків станом на 01.02.2010р., докази направлення відповідачу акту звірки розрахунків та копію супровідного листа від 29.01.2010р. №09/632. З акту звірки вбачається часткова сплата відповідачем боргу в сумі 5000,00 грн., що була здійснена 09.12.2009р. Просить суд стягнути з відповідача залишок боргу в розмірі 51221,43 грн., з яких 44190,40 грн. основний борг, 4860,42 грн. пеня, 1038,55 грн. інфляційні, 1132,06грн. річні.

Представник відповідача в засіданні суду проти позову не заперечив, борг визнає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (Відповідач) було укладено договір №ПП 0104-0088 (а.с.4-9).

Згідно п.1.1. договору Продавець (позивач) постачає Покупцю (відповідач) гофропродукцію (далі - продукція) в асортименті, кількості і по цінам згідно з замовленнями, погодженими сторонами в порядку і на умовах, встановлених даним договором в межах річної специфікації.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на суму 49190,40 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №787181 від 07.05.2009р. на суму 24595,20 грн. та №526242 від 14.05.2009р. на суму 24595,20 грн. (а.с.12-13).

Відповідно до п.2.5 договору від 01.04.2008р. оплата за продукцію, що поставляється, здійснюється покупцем банківським переказом на розрахунковий рахунок покупця протягом 7 (семи) днів з моменту поставки кожної окремої партії продукції згідно рахунків, що виставляються продавцем після підтвердження замовлення на відповідний місяць.

Внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань по договору поставки від 01.04.2008р. у відповідача на день звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 49190,40 грн. Разом з тим, представник позивача в судовому засіданні повідомив про часткову сплату відповідачем 09.12.2009р. основного боргу в сумі 5000,00 грн.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 44190,40 грн., що визнається відповідачем в судовому засіданні.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 4860,42 грн. пені, 1038,55 грн. інфляційних та 1132,06грн. річних.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 44190,40 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що п.5.5 договору сторони передбачили зміну розміру процентної ставки річних, встановленої ч.2 ст.625 ЦК України, і визначили її в розмірі 5 відсотків.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру 5% річних та інфляційних, які становлять відповідно 1132,06 грн. та 1038,55 грн., суд приходить до висновку, що вони розраховані правильно.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 4860,42 грн.

Згідно приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.230 ГК України пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що при порушенні покупцем умов розрахунків, передбачених у п.2.4 договору, він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Перевіривши розрахунок суми пені за несвоєчасну оплату товару, суд приходить до висновку про його правильність.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів погашення залишку заборгованості не надав.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 44190,40 грн. основного боргу, 4860,42 грн. пені, 1038,55 грн. інфляційних та 1132,06грн. 5%річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. У частині стягнення основного боргу в сумі 5000,00 грн. суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутності предмету спору в зв'язку зі сплатою.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (12200, Житомирська область, м.Радомишль, вул.Мікгород, 71, код 05418365)

- на користь Відкритого акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (93006, Луганська область, м.Рубіжне, вул.Менделєєва, 67, код 01882551) - 51221,43 грн., з яких : 44190,40 грн. - основний борг, 4860,42 грн. - пеня, 1038,55 грн. - інфляційні, 1132,06грн. - річні, а також 562,21 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 5000,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам