Рішення № 82385413, 06.06.2019, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/643/17

Провадження №2/443/186/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 червня 2019 року м. Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі: головуючого судді Коліщук З.М.,

з участю секретаря Шальвіри І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , територіальної громади с. Загірочко в особі Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , звернулась в суд з позовною заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті її батька- ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_4 Після його смерті відкрилась спадщина, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . За життя батько заповіту не склав, а тому спадкування відбувалось за законом. Спадкоємцями першої черги є вона та відповідачі у справі (її брати та відповідно сини спадкодавця). Проте, останні на спадкове майно не претендують. Відтак, вона як єдиний спадкоємець за законом, який виявив бажання прийняти спадщину(житловий будинок), в законодавчо визначений термін звернулася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , проте отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на майно, як має намір успадкувати. Вказана відмова позбавляє її можливості належним чином реалізувати свої спадкові права, а тому вона змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити.

Відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяви про розгляд справи в їх відсутності, оскільки позовні вимоги визнають та не заперечують проти визнання за позивачем цілісно права власності на спадкове майно.

Представник відповідача - територіальної громади с. Загірочко в особі Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області - Коцовський О.Т. подав заяву про розгляд справи за його відсутності та не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 2 ст. 49, ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. У судовому засіданні встановлено та підтверджується долученими до матеріалів справи копіями: свідоцтва на забудову земельної ділянки в сільських населених пунктах Української РСР від 19.09.1985 року №317, будівельного паспорту на забудову земельної ділянки в селі АДРЕСА_2 , виданого на ім`я ОСОБА_4 ; акту прийняття фундаментів індивідуального будівництво від 08 серпня 1986 року, що ОСОБА_4 здійснювалось будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 на виділеній за вказаною адресою під забудову земельній ділянці.

Відповідно до довідки № 113, яка видана виконкомом Ходорівської міської ради від 27 лютого 2017 року, вбачається, що господарство АДРЕСА_1 , дійсно рахувалося за ОСОБА_4 (арк.справи 10).

Згідно із листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56,Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Таким чином, дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що спірний житловий будинок АДРЕСА_1 дійсно на праві власності належав - ОСОБА_4 .

У судовому засіданні встановлено та підтверджується долученою копією свідоцтва про смерть, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 86 років, помер ОСОБА_4 , про що 10 серпня 2015 року зроблено відповідний актовий запис № 20 та виконавчим комітетом Загірочківської сільської ради Жидачівського району Львівської області, від 10 серпня 2015 року, видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ( арк. справи 9).

Спадщина відкрилася в цей же день, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що спадщина померлого складається із житлового будинку з надвірними спорудами, що на АДРЕСА_1

Заповіту спадкодавець ОСОБА_4 щодо розпорядження своїми правами на випадок смерті не складав, що стверджується довідкою № 113, яка видана виконкомом Ходорівської міської ради від 27 лютого 2017 року ( арк. справи 10).

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Дослідженими в судовому засіданні матеріалами та обставинами справи встановлено, що сторони у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дочкою та синами ОСОБА_4 (спадкодавця) відповідно. Відтак, ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (відповідачі) входять до числа спадкоємців першої черги. Інших спадкоємців вказаної черги судом не встановлено. Проте відповідачі на спадкове майно не претендують (арк.справи 58).

Відповідно до ст. ст.1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Разом з тим, постановою приватного нотаріуса Жидачівського районного нотаріального округу Подвадцятика І.М. № 27/02-14 від 27 лютого 2017 року, встановлено факт звернення ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину та відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_4 , у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на майно, яке має намір успадкувати( арк. справи 26).

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, враховуючи, що позивач оформити право власності на спірний житловий будинок, в нотаріальному порядку не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину; відповідачі позовні вимоги визнали та проти задоволення позову не заперечує, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому враховуючи наведене, зібранів справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті її батька - ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 . Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: с. Отиневичі, Жидачіського району, Львівської області , паспорт серія НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_4 . Відповідач: територіальна громада с. Загірочко в особі Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області, місцезнаходження: 81750, Львівська область, місто Ходорів, вул. Грушевського, 38, код ЄДРПОУ 26269449.

Повний текст рішення складено 6 червня 2019 року.

Суддя З.М. Коліщук