Ухвала суду № 82384506, 13.06.2019, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 2п/325/6/2019

325/889/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2019 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Васильцової Г.А.

секретарі - Міняйло А.П.

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 20.08.2018 року по справі № 325/889/18,

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить поновити строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення; скасувати заочне рішення суду від 20.08.2018 року по справі № 325/889/18 та призначити справу до судового розгляду у загальному порядку.

ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явився. Заяв про розгляд справи у його відсутність суду не надано.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов (заяву), що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме заявник.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Тобто, обов`язок щодо вжиття заходів для прискорення розгляду справи покладено на заявника (позивача) як ініціатора спору.

Отже, заявник, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно поданої заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 зазначив свою адресу: АДРЕСА_1 , та зазначив телефон НОМЕР_1 .

Суд використав процесуальні можливості щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд поданої ним заяви.

Проте конверт повернувся до суду з довідкою про причини повернення за закінченням встановленого строку зберігання.

Згідно довідки Богданівської сільської ради, яка наявна в матеріалах справи, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але за нею не проживає.

Суд додатково використав процесуальні можливості щодо виклику заявника за телефоном НОМЕР_1 , наданим ОСОБА_1 , проте згідно доповідної секретаря судового засідання, було не можливо здійснити виклик ОСОБА_1 у судове засідання, оскільки на номер заявника НОМЕР_1 , який зазначений у справі не можливо здійснити виклик.

Інших даних про місце проживання заявника та номер телефону, через які можливо здійснити виклик заявника, у суду не має.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, на електронну адресу суду надійшла заява про перенесення судового засідання по цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості для підготовки Банком відповіді на заяву відповідача по суті справи.

Суд не може прийняти подану заяву про відкладення розгляду справи за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки по вказаній справі 20.08.2018 року ухвалене заочне рішення, яке на день призначення до розгляду заяви про його скасування, не скасоване.

Представник АТ «ПриватБанк» був присутнім у судовому засіданні 31 травня 2019 року, та був повідомлений про наступну дату розгляду справи, про що свідчить розписка, а тому Банку було відомо про дату, час та місце розгляду саме заяви про перегляд заочного рішення.

Згідно до ч. 2 ст. 286 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження.

Суд додатково прийняв міри для виклику заявника та надав можливість представнику Банку надати пояснення по суті поданої заяви, відклавши розгляд заяви, проте сторони не скористалися процесуальним правом.

На підставі викладеного та з урахуванням строку, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлені законом, суд вважає, що заявник та представник Банку належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка, осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що учасники по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, оглянувши заяву та матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Оглянувши подану заяву, суд вважає можливим поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та розглянути її по суті.

З матеріалів цивільної справи № 2/325/323/2018 (325/889/18) вбачається, що заочним рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 20 серпня 2018 року ухваленим у справі за позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вимоги позивача задоволено частково.

Рішення суду від 20 серпня 2018 року у вищевказаній страві ухвалене заочне з тих підстав, що відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомленим належним чином через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України; з заявами щодо відкладення розгляду справи до суду не звертався; відзив на позовну заяву не подав.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явися в судове засідання без поважних причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із тим, що представник позивача просив провести розгляд справи у відсутності представника, та просив постановити заочне рішення у зв`язку з неявкою відповідача без поважних причин, та не поданням відповідачем відзиву, судом ухвалено проведення заочного розгляду справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, про дату, час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином з дотриманням вимог процесуального закону.

Посилання заявника на те, що ним не було отримано жодної повістки за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , суд не може прийняти до уваги з огляду на наступне.

Згідно відповіді на запит суду щодо місця реєстрації ОСОБА_1 , наданої Богданівською сільською радою за № 235 від 26.06.2018 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але за нею не проживає.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, судова повістка надсилається за адресою місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Крім того, у зв`язку з поверненням поштового відправлення, судом було додатково здійснено виклик відповідача по справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Даних про інше місце проживання чи перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку ОСОБА_1 суду не було надано.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання

Особи , які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, заявник знову в своїх заявах зазначає свою адресу, як: АДРЕСА_1 , проте судові відправлення не отримує.

Відповідно до ст.. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання та з дотриманням вимог процесуального законодавства.

Інших доказів про поважність причин неявки у судові засіданні заявником - відповідачем по справі суду не надано.

За вимогами ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, скасувати заочне рішення можливо лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 288 ЦПК України.

Доводи, на які посилається заявник у заяві про перегляд заочного рішення, на думку суду можливо б заслуговували на увагу та могли би мати істотне значення для правильного вирішення справи, як би заявник скористався своїм процесуальним правом на участь у судових засіданнях для підтримання заявлених вимог, та виконував свої процесуальні обов`язки.

За таких обставин, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про скасування заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 126, 127, 128, 131,228, 287, 288, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 20.08.2018 року по справі № 325/889/18 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, апеляційної скарги.

Ухвала суду складена 13.06.2019 року.

Суддя: