Рішення № 82384390, 31.05.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4362/19 2/335/1654/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Соляник А.В.,

за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Українська пожежна-страхова компанія” про стягнення безпідставно нездійсненого страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в особі представника адвоката Погосян М.А. звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Публічного акціонерного товариства „Українська пожежна-страхова компанія”, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно нездійсненого страхового відшкодування, а саме страхової суми в розмірі 9 000 грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 2 400 грн. 00 коп. та судові витрати, понесені з розглядом справи, зокрема витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказав, що 29.11.2018 року під час дорожньо-транспортної пригоди в м. Харкові, знаходячись в автомобілі „ ОСОБА_4 ” ОСОБА_5 Ланос, державний номер НОМЕР_1 він отримав поранення, а саме перелом руки, після чого його забрали в лікарню на транспортному засобу швидкої медичної допомоги.

Відповідно до довідки від 29.11.2018 року з лікарні КНП „Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанікова” Харківської міської ради позивачу було поставлено діагноз: „закритый перелом, правой плечевой кости со смещением».

Відповідно до загальних умов добровільного медичного страхування іноземців, які тимчасово перебувають на території України, а саме п. 13.1 страховими випадками визнаються наступні події.

П. 13.1.1. звернення Застрахованої особи до медичного закладу, за попереднім погодженням з Асистанською компанією (далі – Асистанс” або Страховиком у зв`язку з раптовим захворюванням, загостренням хронічного захворювання, травмою, отруєнням, іншим розладом здоров`я Застрахованої особи, який потребує надання невідкладної медичної допомоги.

Пункт 13.2. передбачено, що події, передбачені п. 13.1 Договору, визнаються страховим випадком, якщо вони стали наслідком раптового захворювання, травмою, отруєнням Застрахованої особи під час її перебування на території України в період дії Договору страхування та призвели до витрат майнового характеру ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 особи). Раптовим захворюванням вважається несподіване погіршення стану здоров`я Застрахованої особи, що виникло та вимагає невідкладного медичного втручання.

Хоча й по Договору передбачено попереднє погодження з Асистанською компанією, під час розмови з даною компанією виявилося, що вони не працюють з Запорізькою областю, тому нічим не можуть допомогти.

Під час розмови з представником головного офісу Вікторією був підтверджений факт існування страхового випадку в ситуації ОСОБА_8 -Хамзи.

Відповідно до звіту про госпіталізацію, позивач поступив у лікарню з наступним діагнозом: повне функціональне порушення правої верховної кінцівки. Відповідно до звіту про операцію, назва операції: встановлення пластини DСР.

На підставі вищезазначеного та враховуючи загальні правила добровільного медичного страхування іноземців, які тимчасово перебувають на території України позивач має отримати страхову суму, незважаючи на те, що у нього відсутні квитанції, які отримані на території України.

На момент дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом „Любимое” Део Ланос, державний номер НОМЕР_1 керував ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості за фактом вказаної пригоди внесені до ЄРДР за № 12018220000001422 від 29.11.2018 року.

Згідно рахунку № 2018/D8687 загальна вартість операції становила 15 095 дирхамів 35 сантимів, що еквівалентно 1 389 евро.

Таким чином, незважаючи на те, позивач внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав травму, збитки матеріального характеру та було заподіяно моральну шкоду, оскільки у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями позивач перебував на стаціонарному лікуванні та підтвердження договором факту регулювання правовідносин між позивачем та відповідачем про добровільного медичного страхування, відповідач відмовився виплатити страхову суму, за яку позивач сплатив 900 грн. 00 коп. в якості страхового платежу. Внаслідок цього позивач почав хвилюватися та нести моральні страждання. Він вимушений був звернутися за правовою допомогою та понести витрати на вивчення справи та складання заяв та позовної заяви до суду. Позивач вважає, що в рахунок відшкодування моральної шкоди з відповідача слід стягнути 2 400 грн. 00 коп.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.04.2018 року, позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та визначено, що справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження. Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.

Правом подачі відзиву на позовну заяву представник Публічного акціонерного товариства „Українська пожежна-страхова компанія” не скористався, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Позивач у судове засідання не з`явився, від представника позивача – адвоката Погосян М.А. на адресу суду надійшла заява про підтримання позову із клопотанням про розгляд справи за відсутності сторони в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України. Проти ухвалення заочного рішення у справі представник позивача не заперечує.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства „Українська пожежна-страхова компанія” у судове засідання неодноразово не з`явився, установа повідомлялась про час та місце проведення судового засідання належним чином, причини неявки представника суду не відомі.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд знаходить за можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно до вимог частини 4 ст. 223 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 280 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв`язку з чим, враховуючи неявку у судове сторін, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення представника позивача за суттю спору і підставами звернення в суд, надавши належну юридичну оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами по справі, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

За приписами ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За змістом ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону.

З аналізу змісту ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України „Про страхування” вбачається, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком і має оцінюватися судом у кожному окремому випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про страхування”, договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується (подати допомогу, виконати послуги, тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як передбачено ст. 25 Закону України „Про страхування”, здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що 29.11.2018 року під час дорожньо-транспортної пригоди в м. Харкові, знаходячись в автомобілі „ ОСОБА_4 ” ОСОБА_5 Ланос, державний номер НОМЕР_1 позивач отримав поранення, а саме перелом руки, після чого його забрали в лікарню на транспортному засобу швидкої медичної допомоги.

Відповідно до довідки від 29.11.2018 року з лікарні КНП „Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанікова” Харківської міської ради позивачу було поставлено діагноз: „закритый перелом, правой плечевой кости со смещением».

Відповідно до загальних умов добровільного медичного страхування іноземців, які тимчасово перебувають на території України, а саме п. 13.1 страховими випадками визнаються наступні події.

П. 13.1.1. звернення Застрахованої особи до медичного закладу, за попереднім погодженням з Асистанською компанією (далі – Асистанс) або Страховиком у зв`язку з раптовим захворюванням, загостренням хронічного захворювання, травмою, отруєнням, іншим розладом здоров`я Застрахованої особи, який потребує надання невідкладної медичної допомоги.

Пункт 13.2. передбачено, що події, передбачені п. 13.1 Договору, визнаються страховим випадком, якщо вони стали наслідком раптового захворювання, травмою, отруєнням Застрахованої особи під час її перебування на території України в період дії Договору страхування та призвели до витрат майнового характеру ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 особи). Раптовим захворюванням вважається несподіване погіршення стану здоров`я Застрахованої особи, що виникло та вимагає невідкладного медичного втручання.

Хоча й по Договору передбачено попереднє погодження з Асистанською компанією, під час розмови з даною компанією виявилося, що вони не працюють з Запорізькою областю, тому нічим не можуть допомогти.

Під час розмови з представником головного офісу Вікторією був підтверджений факт існування страхового випадку в ситуації ОСОБА_8 -Хамзи.

Відповідно до звіту про госпіталізацію, позивач поступив у лікарню з наступним діагнозом: повне функціональне порушення правої верховної кінцівки. Відповідно до звіту про операцію, назва операції: встановлення пластини DСР.

На підставі вищезазначеного та враховуючи загальні правила добровільного медичного страхування іноземців, які тимчасово перебувають на території України позивач має отримати страхову суму, незважаючи на те, що у нього відсутні квитанції, які отримані на території України.

На момент дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом „Любимое” Део Ланос, державний номер НОМЕР_1 керував ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості за фактом вказаної пригоди внесені до ЄРДР за № 12018220000001422 від 29.11.2018 року.

Згідно рахунку № 2018/D8687 загальна вартість операції становила 15 095 дирхамів 35 сантимів, що еквівалентно 1 389 евро.

Згідно з договором страхування UKF № 174511 Страхвульником за договором страхування є застрахована особа позивач.

Згідно до заяви про виплату страхової суми від 24.01.2019 року позивач звернувся до відповідача для здійснення виплати страхової суми на підставі вищезазначеного договору.

Однак 28.02.2019 року за вих. Номером 776/23 отримав відповідь Публічного акціонерного товариства „Українська пожежна-страхова компанія”, в якій зазначалося про те, що згідно п. 6.1 Правил строк та місце дії Договору страхування, для договору страхування, укладеного на підставі цих правил поширюється на територію України, якщо у договорі не обумовлена інша території дії. Згідно наданих позивачем документів, всі медичні послуги були отримані в ОСОБА_10 VІ міста ОСОБА_11 на території країни Марокко, тобто поза межами України. У п. 2 договору зазначено, що територія дії страхування Україна, тобто на території країни Марокко договір страхування не діяв. Також, згідно п. 19.2.3. „Загальних Умов добровільного медичного страхування іноземців, які тимчасово перебувають на території України договір страхування у будь-якому випадку не підлягають оплаті „Витрати на придбання протезів та пристроїв різного характеру і призначення, металоконструкцій в тому числі для остеосинтезу, а операція з встановлення пластини DСР, згідно наданого звіту про операцію є остеосинтезом”.

Отже суд вважає, що зазначена позиція у відповіді відповідача не спростовує про однозначність того, що страховий випадок трапився на території України.

Пункт 6.1 Правил добровільного медичного страхування не діє підставу говорити про обґрунтованість відмови про виплату страхової суми з боку відповідача.

Пункт 19.2.3. Загальних умов добровільного медичного страхування іноземців, які тимчасово перебувають на території України в тому числі ніяк не спростовує вимоги позивача про те, що страхова сума в розмірі 9 000 грн. 00 коп. підлягає виплаті позивачу. Зазначений пункт також не спростовує процесу проведення операції позивачу.

Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Представник відповідача до суду не прибув, будь-яких заяв, що стосуються суті справи, не надав, не побажавши таким чином реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Таким чином, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення безпідставно нездійсненого страхового відшкодування, а саме страхової суми підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп., суд вважає за можливе її задовольнити, з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Визначаючи розмір відшкодування ОСОБА_12 моральної шкоди в зв`язку з завданої позивачу немайнової (моральної) шкоди, суд вважає, що позивач і по теперішній час відчуває душевні страждання та переживання.

Враховуючи ступінь фізичних і моральних страждань позивача, а також конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили, виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь ОСОБА_12 у відшкодування моральної шкоди, підлягає 5 000 грн., що буде відповідати тим переживанням, які він пережив.

Отже, позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі ОСОБА_13 факт надання правової допомоги підтверджується матеріалами справи, а тому суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом наданих послуг, розміром позовних вимог, тому на підставі ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача у сумі 5 000 грн. 00 коп.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 12, 13, 19, 76, 81, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280, 281, 282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Українська пожежна-страхова компанія” про стягнення безпідставно нездійсненого страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська пожежна страхова компанія” (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_8 – ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса листування: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ) безпідставно нездійсненого страхового відшкодування, а саме страхової суми в розмірі 9 000 грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 2 400 грн. 00 коп. та судові витрати, понесені з витратами на правову допомогу в розмірі 5 000 грн., а всього 16 400 (шістнадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська пожежна страхова компанія” (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, ЄДРПОУ 20602681) на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Копію заочного рішення направити учасникам справи, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя А.В. Соляник