Ухвала суду № 82382684, 12.06.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 12.06.2019

Справа № 334/9662/18

Провадження № 2/334/1642/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Баруліна Т.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Задачина Наталія Володимирівна, територіальна громада м. Запоріжжя в особі ЗМР про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

встановив:

В провадженні Ленінського районного суду м.Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Задачина Наталія Володимирівна, територіальна громада м. Запоріжжя в особі ЗМР про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Ухвалою судді від 08.02.2019 року по справі було відкрито провадження та справа призначена до судового розгляду.

17 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя із заявою про забезпечення позову по цивільній справі за його позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 , в якому 23/50 часток належить позивачу ОСОБА_1 на підставі Договору дарування частини будинку від 13.05.2010 року, та 27/50 частин належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі Договорів дарування частини житлового будинку від 24.05.2005 року та 16.06.2009 року, а також Договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 17.05.2010 року.

В заяві ОСОБА_1 зазначив, що на даний час позивач та відповідач є співвласниками житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, 9/50 часток спірного будинку, відповідач ОСОБА_2 придбав 17.05.2010 року у ОСОБА_4 , при тому, що ще ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Від імені ОСОБА_4 по довіреності, вже після його смерті, ОСОБА_3 уклала спірний договір купівлі-продажу належних йому 9/50 часток будинку, покупцем яких виступив відповідач ОСОБА_2 , а продавцем - померлий майже за рік до цього ОСОБА_4 Відповідач ОСОБА_2 був обізнаний про факт смерті та дату смерті ОСОБА_4 , оскільки був замовником ритуальних послуг. В п.5.1. спірного договору ОСОБА_3 , як довірена особа ОСОБА_4 , зробила заяву що вона не має відомостей про смерть ОСОБА_4 , а в п.5.4. спірного договору зазначається, що сторони однаково розуміють значення та умови правочину, а отже відповідач ОСОБА_2 приховав від нотаріуса та представника ОСОБА_4 достовірно відомий йому факт смерті останнього, коли підписував спірний договір. За вище вказаних обставин, з метою захисту своїх цивільних прав та інтересів, позивач звернувся до суду з позовом у вищевказаній справі.

30 грудня 2018 року, відповідач ОСОБА_2 помер. ІНФОРМАЦІЯ_2 року збігає 6-місячний строк на прийняття спадщини спадкоємцями відповідача. Однак, з цього моменту і до судового засідання за цим позовом, призначеного на 11 вересня 2019 року, спадкоємці ОСОБА_2 будуть мати можливість оформити спадщину та продати її іншим особам.

На сьогоднішній день заявник має побоювання з приводу того, що спірний житловий будинок, може бути відчужено спадкоємцями відповідача, які не є стороною по справі на користь будь-якої іншої особи, що в подальшому може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду, тому ОСОБА_1 звернувся із заявою про забезпечення позову та просив його задовольнити.

Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України у забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Не перевіряючи обставини, які мають значення для справи, а лише запобігаючи ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, приймаючи до уваги наявність реальних ризиків відчуження рухомого майна на користь третіх осіб, суд приходить до висновку, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому суд враховує, що такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно, спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами.

Оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, та на підставі вищенаведеного, проаналізувавши у сукупності матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, оскільки позовні вимоги стосуються тільки 9/50 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту – задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: на 9/50 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 17.05.2010 року.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Баруліна Т. Є.