Ухвала суду № 82382491, 13.06.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/1043/19

1-кс/310/1450/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 рокум. Бердянськ

Слідчий суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Полянчук Б.І., при секретарі Панченко Л.І., за участю слідчого Жилкіна В.В., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції Жилкіна Владислава Володимировича про арешт майна у кримінальному провадженні №12018080130004116 від 30 грудня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2019 року старший слідчий СВ Бердянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області майор поліції Жилкін В.В. звернувся до суду з клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018080130004116 від 30 грудня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Із клопотання вбачається, що в період з 10 по 20 грудня 2018 року, у невстановлений слідством час, начальник відділу освіти виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні службового кабінету №1 вказаного відділу освіти по вулиці Університетській, 33 в місті Бердянську Запорізької області, будучи розпорядником бюджетних коштів та посадовою особою органу місцевого самоврядування, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, з метою одержання неправомірної вигоди для ФОП ОСОБА_2 , діючи умисно, в інтересах вказаної фізичної особи, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, розуміючи протиправність своїх дій, достовірно знаючи, що окремі кондитерські вироби виробництва ПрАТ «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла», які входять до набору новорічного кондитерського подарунку «Паровозик», містять у своєму складі синтетичні барвники та консерванти, використання яких заборонено у харчуванні дітей, що перебувають у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, в порушення вимог Наказів Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства освіти та науки України від 15 серпня 2006 року №620/563 «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах» та від 17 квітня 2006 року №298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах», п. 4.7 вказаної Інструкції, статті 9 Закону України «Про дитяче харчування», вимог пункту 15 Додатку №4 до Тендерної документації, пунктів 2.2, 6.1, 6.2.5 договору №514 від 10.12.2018, п.5.1. Посадової інструкції начальника відділу освіти, поставив власноручний підпис у Заявці на постачання «Какао; шоколад та цукрові кондитерські вироби, ДК 021:2015 - 15840000-8 (новорічні кондитерські подарунки)» на загальну суму 266 280 гривень 00 копійок, яка є підставою для подальшого постачання новорічних кондитерських подарунків «Паровозик», а також поставив власноручні підписи про здійснення оплати вартості вказаного товару неналежної якості біля записів «Бух. до сплати» на рахунках-фактурах №1,2,3 від 13.12.2018, що стали підставою для реєстрації бюджетних фінансових зобов`язань перед постачальником ФОП ОСОБА_2 , та використав через підлеглого працівника спеціаліста 2-ї категорії відділу освіти виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_3 свій власний електронний цифровий підпис на електронних платіжних дорученнях №8460 від 20.12.2018 на суму 94 360 грн., №8465 від 20.12.2018 на суму 160 475 грн. та №8466 від 20.12.2018 на суму 11 445 грн., які стали підставою для фактичного здійснення представниками Бердянського управління Державної казначейської служби України Запорізької області перерахування бюджетних грошових коштів на банківський рахунок ФОП ОСОБА_2 . № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Таскомбанк», внаслідок чого спричинено збитки територіальній громаді міста Бердянська в особі Бердянської міської ради на загальну суму 266 280 гривень 00 копійок, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст. 364 КК України.

Вказав, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, користування, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме. чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, користування, перетворення, пересування, передачі майна.

Вважав, що в разі не накладення арешту на нерухоме майно, орган досудового розслідування втратить можливість забезпечити відшкодування державі шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до інформаційної довідки наданої Територіальним сервісним центром №2344 регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області від 25.05.2019 року у приватній власності підозрюваного ОСОБА_1 перебуває зареєстрований транспортний засіб марки: «ВАЗ 21093», 1992 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 .

Просив накласти арешт на належне підозрюваному ОСОБА_1 майно: транспортний засіб марки: «ВАЗ 21093», 1992 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , який знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 .

У судовому засіданні слідчий Жилкін В.В. клопотання підтримав і просив його задовольнити.

Клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, оскільки транспортний засіб марки: «ВАЗ 21093», 1992 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , який знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 не було тимчасово вилучено і це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, яке може бути відчужено іншій особі.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами приходжу до наступного.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 1 статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, та ін., щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно витягу з ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 ч. 2 КК України були внесені 30.12.2018 року за №12018080130004116.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 КК України зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 2 статті 364 КК України - те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 364 КК України 20.05.2019 року, оскільки ним спричинено збитки територіальній громаді м. Бердянська в особі Бердянської міської ради на загальну суму 266 280 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Слідчим надано відповідь Територіального сервісного центру №2344 про те, що станом на 25.05.2019 року за громадянином ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб марки ВАЗ 21093, 1992 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_4 .

Разом з тим, слідчим не враховано положення ч.8 ст.170 КПК України, яка передбачає, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Однак слідчим не надано доказів щодо вартості вищевказаного транспортного засобу, тому суд позбавлений можливості встановити чи буде такий захід забезпечення як арешт автомобіля ВАЗ 21093, 1992 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_5 шкоді завданої у цьому кримінальному провадженні.

Також у судовому засіданні встановлено, що у вказаному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.

Слід також відмітити, що клопотання містить суперечності, оскільки слідчий посилається на ймовірність втрати можливості забезпечити відшкодування шкоди державі, але у повідомленні про підозру мова йде про спричинення збитків територіальній громаді м. Бердянська.

Таким чином, слідчим СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Жилкіним В.В. не доведено необхідність накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_1 з метою забезпечення відшкодування шкоди державі у кримінальному провадження №12018080130004116 від 30.12.2018 року та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, тому відсутні підстави для його задоволення.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 369-372, 395, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції Жилкіна Владислава Володимировича про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12018080130004116 від 30 грудня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України на належне підозрюваному ОСОБА_1 транспортний засіб марки: «ВАЗ 21093», 1992 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , який знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк на апеляційне оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана особами, які були присутніми при розгляді клопотання протягом п`яти діб з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду, а особами, які не були присутні при розгляді клопотання протягом п`яти діб з дня відмови їм в задоволенні клопотанні про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя