Ухвала суду № 82382382, 10.06.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2926/19

2/310/1667/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 рокум. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Троценко Т.А., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

22.04.2019 р. ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Гринь К.О. звернулась до Бердянського міскрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою від 14.05.2019 року позовна заява була залишена без руху, а позивачці надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

04.06.2019 на електронну адресу суду представник позивачки адвокат Гринь К.О. на виконання ухвали від 14.05.2019 р. подала заяву про усунення недоліків, яка 10.06.2019 р. надійшла до суду поштою.

Однак представник позивачки так і не усунули недоліки позовної заяви, про які було зазначено в ухвалі суду від 14.05.2019 року, оскільки порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 ВСУ зазначає, що в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими ст. 10 ЦПК України.

Відповідно до ч.1ст. 497 ЦПК України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.10 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Згідно з ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК.

Ст. 80 ЗУ «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги: вимога «змагальності» процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом(Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 р., номер заяви 10563/83, пп. 24- 33); право на ефективну участь(T. та V. проти Сполученого Королівства,16 грудня 1999 р., номер заяв 24724/94; 24888/94, пп. 83-89).

Відтак суд, який відкриває провадження у справі, зобов`язаний повідомити про подачу позову, час і місце судового засідання всіх учасників процесу, в тому числі й нерезидента.

Якщо мова йде про суб`єктів, які є резидентами країн учасників Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (15.11.1965 року, м. Гаага, надалі Гаазька конвенція)застосовується порядок повідомлення, визначений вказаною Конвенцією. Якщо суд не дотримується вказаного порядку, то це безумовне процесуальне порушення, яке тягне за собою скасування судового рішення. Якщо ж у відносинах з запитуваною державою відсутній чинний міжнародний договір України, доручення надсилається Міністерству юстиції України для його направлення через дипломатичні канали(згідно з абз. 3 п. 2.6 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації від 27.06.2008 р. № 1092/5/54 ).

В такому разі саме на позивача покладається обов`язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони направляються судом до Міністерства юстиції України.

До позовної заяви додано копію свідоцтва про шлюб, з якого вбачається, що відповідач є громадянином Сполучених Штатів Америки, згідно довідки, наданої відділом реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 07.05.2019 № 2066 за даними реєстру територіальної громади міста Бердянська інформація про місце реєстрації ОСОБА_2 відсутня,, де саме зареєстроване місце проживання або перебування відповідача, позивачем не зазначено, що унеможливлює його належне повідомлення про місце і час розгляду справи судом у будь-який спосіб.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України встановлено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи, що у встановлений строк позивач не виконала вимоги, визначені ст. 175 ЦПК, тому відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст.ст. 185, 353, 354 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т. А. Троценко