Ухвала суду № 82382175, 13.06.2019, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 13.06.2019

Справа № 501/1882/19

2-аз/501/2/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року суддя Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позову,-

ВСТАНОВИВ:

До Іллічівського міського суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову (заінтересована особа – Чорноморська районна електрична мережа).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що він, як користувач земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , 1-А звернувся 05.06.2019 року до Чорноморського районної електричної мережи щодо укладання договору користування електроенергією та надав відповідні документи.

На своє звернення заявник отримав відповідь, якою йому погоджено підключення до електромережі та відмовлено в укладанні договору на постійне користування електроенергією.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні заяви з наступних підстав.

Із заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник вважає протиправною відмову в укладанні договору на постійне користування електроенергією. Разом з тим, позивач не зазначає в даній заяві про намір оскаржити це рішення (відмову).

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд, виходячи з конкретних доказів, встановлює, чи є визначені законом підстави для забезпечення позову, та оцінює чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Для задоволення судом поданої заяви про забезпечення позову саме заявник (позивач) має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що відмова у її задоволенні призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, позивач в заяві про забезпечення позову жодним чином не зазначив чим вона обґрунтована, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, тощо.

Суд звертає увагу, що така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як «наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення», може бути встановлена судом тільки під час з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Правомірність рішення, яке може бути предметом оскарження, потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження в судовому засіданні всіх доказів у справі.

Разом з тим, суд не встановив та позивачем не надані докази на підтвердження наявності жодної з обставин, передбачених ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Інститут забезпечення адміністративного позову є запобіжною мірою і може застосовуватись виключно у випадках, встановлених ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, що позивачем доведено не було.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, задоволення заяви про забезпечення позову не відповідає критеріям обґрунтованості, збалансованості інтересів учасників справи та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.

Враховуючи вищевикладене, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено 13 червня 2019 року.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко