Ухвала суду № 82381714, 07.06.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9514/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

за участі секретаря судового засідання Секереш О.В.,

представника позивача Данило Ю.Ю.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Ракущинець А.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про визнання недійсним кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Сайкевич ОСОБА_2 , в свою чергу звернулась до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про визнання недійсним кредитного договору.

Ракущинець ОСОБА_3 , як представник відповідача – ОСОБА_1 , подав до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання про проведення експертизи.

В обґрунтування клопотання представник позивача посилається на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» подав позов до суду про стягнення боргу по кредитному договору № MKZ7GF00000087 від 11.07.2005 року. В прохальній частині позову позивач просить суд прийняти рішення, яким стягнути з відповідача та поручителя на його користь суму боргу.

За результатами ознайомлення з матеріалами справи, відповідач ОСОБА_1 засвідчує, що нею не підписувався документ - договір страхування майна з ТДВ «Страхова компанія Кредо» від 12.07.2005 року, копія якого надана банком до матеріалів справи. На вказаному документі міститься підпис не особи відповідача.

Враховуючи, що позивач по зустрічному позові не підписував документ, який містяться в матеріалах кредитної справи, просить призначити почеркознавчу експертизу, в якій встановити, чи підписувала ОСОБА_1 вказаний документ.

Сторони у судове засідання не з`явились.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 подала до суду заяву у якій підтримала подане клопотання про призначення експертизи та просила суд провести розгляд питання про призначення експертизи без її участі.

Представник позивача ОСОБА_4 .також подала до суду заяву про розгляд клопотання про призначення почеркознавчої експертизи без її участі.

Перевіривши обґрунтування вказаного клопотання та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного позову є стягнення боргу за договором кредиту № MKZ7GF00000087 від 11.07.2005 року.

В якості забезпечення виконання зобов`язання за вказаним договором, між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приват Банк» було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

12.07.2015 року ОСОБА_1 було подано заяву про укладення договору страхування нерухомості.

Квартира АДРЕСА_1 , була застрахована відповідно до договору страхування майна, ТзДВ «Страхова компанія «Кредо», який підписано страхувальником.

Згідно з ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні передсудом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Як роз`яснено у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з п. 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5), основними видами (підвидами) експертизи є криміналістична, почеркознавча.

Розділом І «Почеркознавча експертиза» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5), встановлено, що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

У відповідності до положень ч. ч. 3-6 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Виходячи з принципу всебічного та повного встановлення обставин справи, які мають значення для справи, клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи підлягає до задоволення.

При цьому, з урахуванням обставин справи і поданих доказів, суд погоджується із питанням, яке позивач просить поставити перед експертами, а відтак, на вирішення експертизи слід поставити наступне питання: «Чи виконано підпис на документі договір страхування майна з ТДВ «Страхова компанія Кредо» від 12.07.2005 року після слова « ОСОБА_5 » на другій сторінці, - ОСОБА_1 ?».

Вирішуючи питання щодо установи, яка буде проводити експертизу, з метою дотримання вимог об`єктивності проведення експертизи, враховуючи позицію сторін, суд вважає за доцільне доручити її проведення експертам Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Зважаючи, що для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 84, 103, 104, 252, 259, 353-355 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Призначити у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про визнання недійсним кредитного договору - судову почеркознавчу експертизу.

На вирішення експертизи поставити наступне питання:

-Чи виконано підпис на документі договір страхування майна з ТДВ «Страхова компанія «Кредо» від 12.07.2005 року, після слова « ОСОБА_5 » на другій сторінці – ОСОБА_1 ?

Проведення експертизи доручити експертам Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (юридична адреса: вул. Грибоєдова, 2, м. Ужгород).

Для проведення експертизи у розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи №308/9514/15-ц.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Зобов`язати сторін у справі надати експертам за їх вимогою оригінали чи копії документів, необхідних для проведення експертизи.

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покласти на позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , іпн - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 . Ужгород, АДРЕСА_3 Свободи, 40 АДРЕСА_4 .

Запропонувати особі, яка заявила клопотання про призначення експертизи, протягом тридцяти діб з дня отримання рахунку провести оплату судової почеркознавчої експертизи.

Встановити строк проведення експертизи три місяці з дня отримання ухвали суду.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвалу про призначення експертизи направити особі, якій доручено проведення експертизи, та учасникам справи.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Т.Р. Деметрадзе