Рішення № 8238144, 16.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.03.10 р.                     Справа № 41/43                               

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Прокурора м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської міської ради, м.Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ханжонковський завод двигунів”, м. Макіївка

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1.          Державне управління охорони навколишнього природного середовища Донецької області, м. Донецьк

2.          Державна екологічна інспекція в Донецькій області, м. Донецьк

про стягнення 963,43 грн. шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства

При участі представників:

від позивача: Новосад В.М. – довіреність від 15.03.2010 №05/07.1-00406

від відповідача: не з’явились

від третьої особи 1: не з’явились

від третьої особи 2: Руденко А.О. – довіреність від 11.01.2010 №02-4051

в засіданні приймали участь: прокурор Гармашова І.В. – посвідчення № 1004

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ханжонковський завод двигунів” про стягнення на користь Макіївської міської ради 963,43 грн. шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Ухвалою суду від 04.03.2010 року залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне управління охорони навколишнього природного середовища Донецької області та Державну екологічну інспекцію в Донецькій області.

Клопотанням від 16.03.2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму позову на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевого бюджету Макіївської міської ради Донецької області. Прокурором наведене клопотання підтримано.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 91, 96, 164 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та ст. 35 Закону України „Про охорону земель” здійснено засмічення земель відходами виробництва (котельним шлаком) та території промислового майданчику підприємства.

Прокурором зазначено, що відповідно до розрахунку, проведеного на підставі Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007 року № 149 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13/689 від 25.04.2007 року, розмір збитків від засмічення земель відходами склав 963,43 грн., який не відшкодовано до теперішнього часу.

Третьою особою, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища Донецької області, письмово пояснено суду, що відповідач не звертався до третьої особи за отриманням дозволу на розміщення відходів на 2009 рік.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив. Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України вирішити спір по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області з 23.06.2009 року по 29.06.2009 року проведено планову перевірку виконання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, результати якої викладені в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 23-29.06.2009 року (надалі – акт перевірки).

Перевіркою встановлений та в акті перевірки зафіксований, зокрема, факт засмічення відповідачем земель відходами виробництва (котельний шлак) на території промислового майданчика загальною площею 5 кв.м., загальним об’ємом 5 куб.м., чим порушено ст.ст. 91, 96, 164 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України „Про охорону земель”.

На підставі акту перевірки, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 року (у редакції Мінприроди 04.04.2007 року № 149) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13689 від 25.04.2007 року, головним спеціалістом – державним інспектором відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області було здійснено розрахунок відшкодування шкоди від засмічення відповідачем земель відходами, відповідно до якого розмір шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства складає 963,43 грн.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” обумовлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Визначення терміну „відходи” наведено у ст. 1 Закону України „Про відходи”. За приписами цієї статті, відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Згідно з п. “з” ст. 17 Закону України “Про відходи” від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Вимоги щодо зберігання та видалення відходів закріплені в ст. 33 цього ж закону. За приписами цієї норми зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Статтею 35 Закону України „Про охорону земель” визначено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено вимоги ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, ст.ст. 40, 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 17, 33 Закону України „Про відходи”, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 23-29.06.2009 року.

Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов’язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.

Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Як зазначалось, у зв’язку з порушенням норм природоохоронного законодавства та з урахуванням норм Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 року (у редакції Мінприроди 04.04.2007 року № 149) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13689 від 25.04.2007 року, було здійснено розрахунок відшкодування шкоди від засмічення відповідачем земель відходами, відповідно до якого розмір шкоди склав 963,43 грн.

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності (п. 1.2. Методики)

Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Сума збитків в розмірі 963,43 грн. не сплачена відповідачем на день подання позову і заявлена прокурором до стягнення.

Суму збитків позивач просить стягнути на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевого бюджету Макіївської міської ради.

В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, ст.ст. 40, 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 17, 33 Закону України „Про відходи”, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Прокурора м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ханжонковський завод двигунів” про стягнення 963,43 грн. шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ханжонковський завод двигунів” (86137, м. Макіївка, вул. Заводська, 10, ЄДРПОУ 05461467) на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Макіївської міської ради 963,43 грн. шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ханжонковський завод двигунів” (86137, м. Макіївка, вул. Заводська, 10, ЄДРПОУ 05461467) на користь Державного бюджету державне мито в сумі 102 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ханжонковський завод двигунів” (86137, м. Макіївка, вул. Заводська, 10, ЄДРПОУ 05461467) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Суддя