
Справа № 520/13138/19
Провадження № 1-кс/520/7207/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Ніколайчук І.І., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Притулою Є.С. про дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні № 12017160480001486 від 24.04.2017 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160000000174від 04.03.2019.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , здійснюючи чергування 22.04.2017 лікарем-анестезіологом дитячим Медичного центру № 1 ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», маючи кваліфікаційну категорію лікаря вищої категорії, тобто будучи відповідно до ст. 74 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 медичним працівником зі спеціальною освітою, достовірно розуміючи, що згідно з п. «а» ч. 1 ст. 78 вказаного Закону вона зобов`язана надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу, перебуваючи на робочому місці у Медичному центрі № 1 по вул. Варненська, 2 у м. Одесі неналежно виконала свої професійні обов`язки внаслідок недбалого ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки при анестезіологічній підготовці пацієнта ОСОБА_2 до запланованої хірургічної операції та подальшому проведенні реанімаційних заходів, що призвело до стрімкого погіршенню життєвих показників останнього та смерті пацієнта.
Так, 12 квітня 2017 року ОСОБА_2 госпіталізовано до хірургічного відділення Медичного центру № 1 ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», де за період лікування пацієнта ОСОБА_2 з 12 по 22 квітня 2017 року лікарямипроведено наступні хірургічні операції: 13.04.2017 о 13 год. операцію № 282 «Видалення грижі», 13.04.2017 о 14 год. операцію № 281«Холецистектомія ускладнена (лапароскопічна)», 15.04.2019 о 12 год. операцію № 16/287 «Ендоскопічна папиллотомія» та з 23 год. 17.04.2017 по 00 год. 00 год. 30 хв. 18.04.2017 операцію № 292 «Релапароскопія, лапаротонія, дренування холедоха по Керу, санація та дренування черевної порожнини».
Відповідно до «Передопераційного епікризу та клінічного розбору» від 16 год. 00 хв. 22 квітня 2017 року, пацієнту ОСОБА_2 планувалось провести ургентну операцію «Релапаротомія з приводу перитоніту», за участю лікаря - хірурга ОСОБА_3 . та лікаря - анестезіолога ОСОБА_11
Однак, відповідно до «Передопераційного огляду анестезіолога» від 16 год. 11 хв. 22 квітня 2017 року, обстеження та підготовку пацієнта ОСОБА_2 до хірургічної операції проводив лікар - анестезіолог дитячий ОСОБА_1
Пацієнта ОСОБА_2 22 квітня 2017 року о 20 год. 35 хв. доставлено в операційну із відділення анестезіології та інтенсивної терапії, де лікарем-анестезіологом ОСОБА_1 розпочато проведення індукції в наркоз, при цьому остання, діючи неналежно, неправильно провела інтубацію, а саме з другої спроби провела інтубацію трахеї, тобто ввела трубку в трахею з метою захисту дихальних шляхів пацієнта, що являє собою один із засобів для проведення механічної вентиляції легень, а також для проведення анестезіологічного забезпечення, утім не вжила заходів реанімації після чого на фоні неналежного проведення заходів знеболення, о 21 год. 00 хв. констатовано клінічну смерть ОСОБА_2
Враховуючи викладене, лікар - анестезіолог дитячий ОСОБА_1, основним напрямком роботи якої є анестезіологічне забезпечення пацієнтів дитячого віку, у період часу з 20 год. 35 хв. до 21 год. 00 хв. 22 квітня 2017 року неналежно виконала свої професійні обов`язки, які полягали у анестезіологічній підготовці пацієнта ОСОБА_2 до запланованої хірургічної операції. Після констатації клінічної смерті пацієнта ОСОБА_2 , ОСОБА_1 жодним чином не зробивши висновків щодо необхідності забезпечення якісного рівня надання медичної допомоги, продовжила свої злочинні дії, які полягали у неналежному проведенні реанімаційних заходів, що як результат призвело до смерті пацієнта.
Зокрема, ОСОБА_1 у вказаний період часу:
- допущено затримку з початком надання реанімаційної допомоги, які мали виконуватись не пізніше 20:45 - 20:50 22.04.17, до якої спонукала негативна динаміка життєвих показників пацієнта за протоколом знеболення, а саме, зниження частоти пульсу до 50 о 20:45 22.04.17, із подальшим падінням показників на 20:55 22.04.17 пульсу - до 25, артеріального тиску - до 60/15мм.рт.ст.;
- здійснено недостатній обсяг замісної інфузійної терапії;
- введено недостатню кількість ін`єкцій адреналіну та передчасне припинення їх введення;
- здійснено несвоєчасне проведення трахеотомії, яку слід було виконувати в перші хвилини після невдалої інтубації.
Фатальні наслідки для пацієнта ОСОБА_2 при адекватному наданні анестезіологічної допомоги в ході підготовки до оперативного втручання, а також при своєчасному та відповідному виконанні реанімаційних заходів щодо ОСОБА_2 у період часу з 20 год. 40 хв. по 21 год. 40 хв. 22 квітня 2017 року, були умовно відворотними та смерть ОСОБА_2 не настала б.
06 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із виникненням підстав та наявністю достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160480001486 від 24 квітня 2017 року, старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області капітаном поліції Ніколайчуком І.І. складено повідомлення та 07 червня 2019 повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, яке попередньо погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області молодшим радником юстиції Притулою Є.С.
Разом з цим, ОСОБА_3 будучи лікарем-хірургом Медичного центру № 1 ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», маючи кваліфікаційну категорію лікаря вищої категорії, тобто будучи відповідно до ст. 74 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 медичним працівником зі спеціальною освітою, достовірно розуміючи, що згідно з п. «а» ч. 1 ст. 78 вказаного Закону він зобов`язаний надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу, та будучи лікуючим лікарем ОСОБА_2 , та лікарем-хірургом, який проводив оперативні втручання останньому, неналежно виконав свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки при лікуванні пацієнта ОСОБА_2 , які полягали у стрімкому погіршенні життєвих показників останнього та смерті пацієнта.
Так, 12 квітня 2017 року ОСОБА_2 госпіталізовано до хірургічного відділення Медичного центру № 1 ТОВ «МЦ «МЕДІКАП», лікуючим лікарем якого на протязі усього періоду госпіталізації був лікар - хірург ОСОБА_3 .
З метою надання медичної допомоги ОСОБА_2 лікарем-хірургом ОСОБА_3 у період з 12 по 22 квітня 2017 року призначені діагностичні процедури, проведено чотири хірургічні операції, призначено та проведено консервативне лікування, яке внаслідок професійної недбалості призвело до смерті ОСОБА_2
Так, 13 квітня 2017 року у період часу з 13 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. 13 квітня 2017 року лікарем - хірургом ОСОБА_3 , асистент - ОСОБА_6 проведено операцію № 282 «Видалення грижі» та у період часу з 14 год. 00 хв. по 15 год. 00 хв.13 квітня 2017 року лікарем - хірургом ОСОБА_3 асистент - ОСОБА_6 проведено операцію № 281«Холецистектомія ускладнена (лапароскопічна ) ».
Під час проведення операції неналежно виконуючи свої професійні обов`язки, лікар-хірург ОСОБА_3 , прийняв рішення про проведення планового оперативного втручання без проведення належної передопераційної підготовки. Ним не враховані, наявні у ОСОБА_2 хронічні серцево-судинні захворювання у вигляді ішемічної хвороби серця після інфаркту, гіпертонічну хворобу третьої стадії із високим риском та атеросклеротичного кардіосклерозу та наявну пневмонію (запалення легень). Підхід до оперативного втручання, обраний лікарем-хірургом ОСОБА_3 , негативно вплинув на стан здоров`я ОСОБА_2 , як з боку дихальної системи так і серцево-судинної системи. Більш того, в процесі оперативного втручання, при виявленні фізіологічних особливостей хворого, та його стан, лікарем-хірургом ОСОБА_3 , не проведено конверсію в лапаратомію, яка дала б можливість бачити все оперативне поле та запобігти подальші ускладнення у вигляді витікання жовчі.
Після проведення вказаного оперативного втручання, стан ОСОБА_2 не поліпшувався та зберігалось виділення жовчі за дренажем із черевної порожнини, що вказувало про негерметичність жовчних щляхів в зоні оперативного втручання у ОСОБА_2 .
Проте, невірно оцінивши ситуацію, лікар-хірург ОСОБА_3 , вирішує проводити папиллосфінктеротомію.
З метою усунення наслідків раніше допущених помилок при проведенні оперативного втручання 13 квітня 2017 року, лікар-хірург ОСОБА_3 , 15 квітня 2017 року, у період час з 12 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. проводить операцію № 16/287 «Ендоскопічна папиллосфінктеротомія», яку взагалі не треба було проводити.
В подальшому, в період з 15 по 16 квітня 2017 року, незважаючи на постійне витікання жовчі, об`єм якої інколи доходив до 400 мл., що вказувало на загрозливі симптоми для стану здоров`я ОСОБА_2 , у період більше ніж добу, документування процесу витікання жовчі, лікарських призначень та оглядів пацієнта, взагалі не відбувалися. Що призвело до запізненого рішення про необхідності оперативного втручання з приводу жовчного перитоніту.
17 квітня 2017 року, з метою рятування життя ОСОБА_2 , загроза якої сталося внаслідок раніше допущених помилок ОСОБА_3 у результаті проведених ним оперативних втручань та неправильного консервативного лікування, лікар-хірург ОСОБА_3, приймає рішення про необхідність проведення ще однієї операції у зв`язку з розвитком жовчного перитоніту. Проте, проведення релапароскопії з накладенням пневмоторіума було помилковим, враховуючи стан септичного шоку, в якому знаходився хворий. Вказану операцію № 292 лікар - хірург ОСОБА_3 розпочинає о 23 год. 30 хв. 17 квітня 2017 року при асистентах - ОСОБА_6 , ОСОБА_8 Проте така тактика негативно вплинула на стан гемодинаміки та дихальної функції ОСОБА_2 . У ході вказаного оперативного втручання, ОСОБА_3 , розуміючи, що він невірно обрав тактику проведення операції, переходить в лапаратомію с санацією та дренуванням черевної порожнини.
Окрім того, на фоні невдалих неодноразових оперативних втручань та великий обсяг консервативного лікування, лікар-хірург ОСОБА_3 ., в період з 13 по 17 квітня 2017 року, невірно проводив антибіотикотерапію та антимікробну профілактику хворого ОСОБА_2 , що призвело до приєднання інфекції та розвитку септичного шоку.
Так, станом на 22 квітня 2017 року, хворому ОСОБА_2 поставлений діагноз «нагноєння операційної рани, евентрація тонкої кишки», що було розцінено як показник для ургентної операції, яка не була проведена оскільки ОСОБА_2 помер під час індукції у наркоз.
Причиною смерті ОСОБА_2 стала легенево-серцева недостатність. ЇЇ розвиток був зумовлений як інтоксикацією організму внаслідок сепсису, що знаходився у прямому причинному зв`язку з післяопераційним жовчним гнійно-фібринозним перитонітом, так і неадекватним анестезіологічним забезпеченням, що проводилося по відношенню до ОСОБА_2 у зв`язку з оперативним втручанням 22 квітня 2017 року.
06 червня 2019 року, у зв`язку із виникненням підстав та наявністю достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160480001486 від24 квітня 2017 року, старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області капітаном поліції Ніколайчуком І.І. складено повідомлення та 07 червня 2019 року повідомлено про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, яке попередньо погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області молодшим радником юстиції Притулою Є.С.
Безпосередніми керівниками підозрюваних на момент вчинення кримінального правопорушення були завідуючий відділенням анестезіології та інтенсивної терапії Товариства ОСОБА_9 та завідуючий Медичним центром № 1 Товариства ОСОБА_10 .
Наразі у органу досудового розслідування виникла необхідність у встановленні інформації щодо телефонних з`єднань мобільних терміналів, які використовували ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в період лікування пацієнта ОСОБА_2 , з 12 по 23 квітня 2017 року, з метою надання належної оцінки діям медичного персоналу, а також встановлення місця перебування останніх при неналежних діях підлеглих працівників.
Відповідно до відомостей з особових справ співробітників Товариства, ОСОБА_10 використовує номер мобільного телефону: НОМЕР_1 оператора мобільного зв`язку«ВФ Україна», ОСОБА_9 використовує номер мобільного телефону НОМЕР_2 оператора мобільного зв`язку «Київстар».
Статтею 160 КПК України, передбачено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Відповідно до п.7 ч.1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка містяться в речах і документах, належить інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг,їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 163 КПК України, надання тимчасового доступу до речей і документів є можливим, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Одержати зазначені документи іншими способами не можливо, оскільки згідно зі ст.9 Закону України «Про телекомунікації» охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікації, та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантуються Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, а також можливість використання як доказів відомостей, що містяться в інформації, що перебуває у володінні операторів мобільного зв`язку та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, а також неможливість отримання вказаних відомостей в інший спосіб, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів.
В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, разом з тим прокурором було подано заяву, в якій він просив розгляд клопотання проводити за його відсутності.
Вивчивши клопотання та матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, враховуючи наявність заяви прокурора про розгляд клопотання за його відсутності, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить, зокрема: інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
Згідно ч. 2,3 ст. 9 Закону України «Про телекомунікації», зняття інформації з телекомунікаційних мереж заборонене, крім випадків, передбачених законом. Оператори, провайдери телекомунікацій зобов`язані вживати відповідно до законодавства технічних та організаційних заходів із захисту телекомунікаційних мереж, засобів телекомунікацій, інформації з обмеженим доступом про організацію телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.
Згідно ч. 2 ст. 163 КПК України, якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
На підставі вищевикладеного, з метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування зазначеного кримінального правопорушення, отримання документів, які як самі по собі, так і в сукупності з іншими речами та документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, враховуючи неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, оскільки інформація, яка міститься в них становить охоронювану законом таємницю, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню. Вказане клопотання, в цілях запобіганню зміні або знищенню зазначеної у клопотанні інформації, слід розглянути без виклику службових осіб ПрАТ «ВФ Україна».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 163-166, 309 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ :
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Ніколайчук І.І., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Притулою Є.С. про дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні № 12017160480001486 від 24.04.2017 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України - задовольнити.
Зобов`язати ПрАТ «ВФ Україна», розташований за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15 виготовити на паперовому або електронному носії документ, що містить інформацію про телефонні дзвінки за сім - карткою НОМЕР_1 за період часу з 12.04.2017 по 23.04.2017 та забезпечити тимчасовий доступ й можливість вилучення старшим слідчим слідчого управління ГУНП в Одеській області капітаном поліції Ніколайчуком Іллею Ігоровичем, процесуальним керівником - прокурором відділу прокуратури Одеської області Притулою Євгеном Сергійовичем або оперуповноваженими відділу УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НП України Ушаковим Олексієм Олександровичем, Круковським Максимом Сергійовичем, Джемієвим Едуардом Олександровичем за дорученням слідчого в порядку ст. 40 КПК України, наступної інформації:
1. Адреси розташування та номери базових станцій.
2. Типи з`єднань (вхідні, вихідні дзвінки, SMS, MMS, GPRS, переадресація).
3. Дата, час та тривалість з`єднання.
4. Ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонента А) (абонентський, серійний, ІМSI номери сім-картки, ІМЕІ).
5. Ідентифікаційні ознаки терміналу, з яким відбувався сеанс зв`язку (абонент Б), з`єднання нульової тривалості.
6. За наявності контрактної угоди або відповідної реєстрації надати відомості про абонента.
Строк дії ухвали встановити один місяць з дня її постановлення.
Попередити службових осіб ПрАТ «ВФ Україна», за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, що у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених документів.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили після її постановлення.
Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.
Судове рішення № 82380753, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 13.06.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/13138/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: