Рішення № 82380479, 11.06.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/1687/19

Провадження № 2/520/2433/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі - Сницереві А.С.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Другий Київський відділ Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про зняття арешту з майна, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Другого Київського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому просить звільнити з під арешту 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , (реєстраційні номери обтяження 6733502, НОМЕР_1 ), зареєстровані 05.03.2008 року Третьою Одеською державною нотаріальною конторою, 11.03.2008 року - Одеською філією ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, на підставі постанови від 25.02.2008 року АН 366493 державного виконавця Другого ВДВС Київського РУЮ м. Одеси Плахути Д.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. При цьому позивач посилається на те, що згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, постанову від 25.02.2008 року АН366493 про арешт його майна як боржника та оголошення заборони на його відчуження двічі було внесено: 05.05.2008 року Першим відділом ДВС Київського районного управління юстиції у м. Одеса за реєстраційним номером 6733502 реєстратором: Третьою Одеською державною нотаріальною конторою, а також 11.03.2008 року Другим відділом ДВС Київського районного управління юстиції у м. Одеса за реєстраційним номером 6760109 реєстратором: Одеською філією ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України. Крім того, як вказує позивач в своєму позові, Другий Київський відділ Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області повідомляє, що виконавче провадження №22429617 з примусового виконання виконавчого листа №1-155/07, виданого Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів 24.09.2012 року було завершено на підставі п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", а виконавчий документ було направлено стягувачу. Виконавче провадження №22429617 було передано на зберігання до архіву. Окрім того, як вбачається з відповіді на адвокатський запит від 14.01.2019 року про надання інформації щодо стану виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), відкритого на підставі вироку Київського районного суду м. Одеси від 26.12.2007 року у справі №1-155/07, Другий Київський відділ Державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області повідомляє, що виконавче провадження №22429617 з примусового виконання виконавчого листа №1-155/07, виданого Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів знищено через закінчення трирічного терміну зберігання, також Другий Київський відділ Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області зазначив, що в зв`язку зі знищенням виконавчих проваджень зняти арешти з майна боржника не можливо, а тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29.05.2019 року задоволено клопотання представника позивача від 27.05.2019 року та здійснено заміну первісного відповідача - Другий Київський відділ Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області на належного відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи. Відповідно до ст.ст. 280,281 ЦПК України за згодою позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи належним чином сповіщена, надала до суду заяву в якій зазначила, що в зв`язку зі станом здоров`я з`явитись до судового засідання не може.

Третя особа – представник Другого Київського відділу Державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області в судове засідання не з`явився, повідомлявся, про причини неявки суд не сповістив.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, вироком Київського районного суду від 26.12.2007 року у справі №1-155/07 цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задоволено частково і стягнуто на користь позивачки сума у розмірі 331 513 грн.

01.02.2008 року на примусове виконання рішення суд видав виконавчий лист № 1-155/07.

25.02.2008 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Плахутою Д.В., в рамках виконавчого провадження №22429617, винесена постанова АН366493 про арешт майна боржника та оголошено заборона на його відчуження, а саме: 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Як вбачається з відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на майно ОСОБА_1 вказану вище постанову від 25.02.2008 року АН366493 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження двічі було внесено: 05.05.2008 року Першим відділом ДВС Київського районного управління юстиції у м. Одеса за реєстраційним номером 6733502 реєстратором: Третьою Одеською державною нотаріальною конторою, а також 11.03.2008 року Другим відділом ДВС Київського районного управління юстиції у м. Одеса за реєстраційним номером 6760109 реєстратором Одеською філією ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

З відповіді на запит від 15.01.2019 року №15/624 Перший Київський відділ Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області повідомляє, що всі виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 знаходяться у Другому Київському відділі Державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

14.01.2019 року Другий Київський відділ Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області надав відповідь на адвокатський запит №357, де повідомляє, що виконавче провадження №22429617 з примусового виконання виконавчого листа №1-155/07, виданого Київським районним судом м. Одеси від 04.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів 24.09.2012р. було завершено на підставі п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", а виконавчий документ було направлено стягувачу. Виконавче провадження №22429617 було передано на зберігання до архіву.

Як вбачається з відповіді на адвокатський запит від 14.01.2019р., що міститься в матеріалах справи, про надання інформації щодо стану виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), відкритого на підставі вироку Київського районного суду м. Одеси від 26.12.2007р. у справі №1-155/07, можливості ознайомлення з таким виконавчим провадженням, надання належним чином засвідченої копії постанови б/н від 25.02.2008 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АН 366493, Другий ВДВС Київського РУЮ м. Одеси, державний виконавець Плахута Д.В., а також скасування арешту (реєстраційні номери обтяження НОМЕР_3 , НОМЕР_1 ), Другий Київський відділ Державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області повідомляє, що виконавче провадження №22429617 з примусового виконання виконавчого листа №1-155/07, виданого Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів знищено через закінчення трирічного терміну зберігання. Крім того, Другий Київський відділ Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області зазначив, що в зв`язку зі знищенням виконавчих проваджень зняти арешти з майна боржника не можливо.

Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави. За нормою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед інших, припинення дії, яка порушує право.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Положеннями ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Відповідно до положень ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Положеннями ст.ст.316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

На підставі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 2 п. 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Положеннями ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Верховний Суд України зробив правовий висновок у спорі про звільнення майна з-під арешту, відповідно до якого, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване в процесі кримінального провадження майно, розглядаються за правилами, встановленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

При таких обставинах та враховуючи, що виконавче провадження, в рамках якого накладено арешт на майно позивача завершено, повторно виконавчий документ не пред`являвся до виконання в органи виконавчої служби ані стягувачкою до її смерті, ані її спадкоємцями - після, а наявність арешту порушує права позивача вільно володіти і розпоряджатися належним йому майном, у зв`язку з чим, на переконання суду, позов є законним та обґрунтованим, відтак підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Зняти арешт з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , (реєстраційні номери обтяження 6733502, НОМЕР_1 ), зареєстровані 05.03.2008р. Третьою Одеською державною нотаріальною конторою, 11.03.2008р. Одеською філією ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, на підставі постанови від 25.02.2008 року АН 366493 державного виконавця Другого ВДВС Київського РУЮ м. Одеси Плахути Д.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Огренич І. В.