Рішення № 82377864, 10.06.2019, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2322/18

Провадження № 2/177/321/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 червня 2019 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

13.12.2018 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 26.07.2012 року, в розмірі 20008,36 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 907,87 грн., нараховані відсотки за користування кредитом – 1934,92 грн., нарахована пеня – 15736,60 грн., штраф (фіксована частина) – 500 грн., штраф процентна складова – 928,97 грн. Також просив суд вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування пред`явлених вимог вказує, що 26.07.2012 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання ним анкети-заяви, відповідно до умов якого банк надав йому кредит в розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У вказаній заяві ОСОБА_1 надав згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складають між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Змінюючи кредитний ліміт за договором, банк керувався п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 Договору, згідно яких відповідач надав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Пунктом 1.1.3.2.4. Договору АТ КБ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин договору, при цьому кредитор зобов`язаний інформувати позичальника щодо внесення змін шляхом надання виписки карткового рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору, а позичальник зобов`язався отримувати виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 договору).

Пунктом 1.1.5.2 Договору передбачено, що неотримання або несвоєчасне отримання позивальником виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов`язань за даним Договором.

У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів банку» позичальник має право надавати Банку заяву про розірвання договору виконавши вимоги п. 2.1.1.5.4 Договору.

Банк свої зобов`язання перед Левицьким С ОСОБА_2 виконав належним чином, надавши кредит в обумовленому розмірі, але відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами, у зв`язку з чим у нього сформувалася заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Також позивач просив вирішити питання про розподіл судових витрат, стягнувши з відповідача на користь банку судовий збір в розмірі 1762 грн.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, правом на участь в судовому засіданні не скористався, просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, за відсутності представника банку (а.с. 4, 32-33).

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив, але надав до суду відзив на позов в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог банку.

В обґрунтування заперечень проти позову вказував, що єдиним документом який він підписував була заява від 26.07.2012, яку він підписав будучи неповнолітнім та яка в матеріалах справи відсутня. Вважав, що позивачем не доведено факту укладення кредитного договору та обумовлення сторонами його істотних умов, вважаючи, що Тарифи до позову не додано. Також посилався на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження розміру отриманого кредиту та розміру його погашення. Стверджував, що примушення його погодитися на відсоткову ставку у розмірі 36 % річних, що в три рази перевищує облікову ставку НБУ, є порушенням вимог Закону України "Про захист прав споживачів". Також просив суд застосувати позовну давність та у задоволенні вимоги позивача відмовити.

Відповідь на відзив позивачем не подавалася.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.07.2012 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, згідно якої надав свої анкетні дані ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 5-9). Згідно вказаної заяви ОСОБА_1 погодився з тим, що дана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Також підтвердив своїм підписом в заяві, що він згоден з умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами, які надавалися його в письмовому вигляді (а.с. 11).

Підписана позивачем анкета-заява містить відмітку про те, що пам`ятку клієнта, Тарифи та основні умови обслуговуванні та кредитування при оформленні кредитної картки «Кредитка Універсальна» або карті Gold, він отримав та ознайомився з ними під підпис.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі з договорів та інших правочинів та мають грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 32 ЦК України, крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку).

Як слідує з розрахунку заборгованості, заяви кредитодавця та довідку про зміну умов кредитування, кредитний ліміт встановлено на картку позичальника ОСОБА_1 в 2014 році в розмірі 2000 грн. та саме з вказаного періоду розпочато користування відповідачем кредитними коштами, що слідує з виписки по рахунку (а.с. 28-30, 40-42, 43-46).

У зв`язку з вище викладеним суд приходить до висновку, що підписання відповідачем заяви про отримання банківських послуг, в тому числі, але не виключно, послуг кредитування не суперечить вимогам ст. 32 ЦК України, оскільки фактично кредитування відповідача (встановлення кредиту та користування кредитним коштами) розпочалося після досягнення ним повноліття.

Твердження відповідача про те, що між ним і банком не було укладено кредитного договору, оскільки не погоджено істотні умови договору та відсутній його підпис в Умовах та правилах кредитування, Тарифах, суд розцінює критично, оскільки підпис відповідача містить анкета-заява про приєднання до Умов та Правил кредитування, підписання якої відповідач не заперечував, та відповідно до змісту якої, вона разом з Тарифами та Умовами кредитування складає кредитний договір.

Законодавство не містить обов`язку підписувати кожну складову кредитного договору окремо. Твердження відповідача про те, що матеріали справи не містять анкети-заяви та тарифів не відповідають дійсності, а виписка по рахунку свідчить про активне користування відповідачем кредитними коштами, тому аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що кредитний договір між сторонами укладався.

Оскільки вказаний договір укладався, він не визнавався судом недійсним, жодна із сторін не заявляє про припинення його дії, тому суд приходить до висновку, що він є діючим, що відповідає вимогам п. 1.1.7.11 Договору.

По суті вказаний договір є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил ОСОБА_3 В. надав свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, його встановлення та зміну за рішенням чи ініціативою Банку.

Як слідує з заяви АТ КБ «ПриватБанк» кредитування відповідача здійснювалося за умовами кредитування «Універсальна Gold», відповідно до яких встановлювалася базова відсоткова ставка – 2,3 % (27 % на рік), за тратами з 01.09.2014 – 2,7 % (32,40 % на рік), за тратами з 01.04.2015 – 3,5 % (43 % річних). Також передбачено пільговий період – до 55 днів, обов`язків щомісячний платіж -5 % від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості). Також передбачена пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів: пеня = 0,233 % від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн.; пеня = 0,233 % від суми заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше (а.с. 40). Вказане узгоджується з даними розрахунку заборгованості щодо розміру відсоткової ставки (а.с. 28-30).

Зміна умов кредитування передбачена п. 1.1.3.2.4 договору, згідно якого банк має право змінювати тарифи та інші умови обслуговування рахунків. При цьому банк зобов`язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку, згідно п. 1.1.3.1.9 договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови.

Як слідує з виписки по рахунку, після зміни умов кредитування ОСОБА_1 продовжував активно використовувати кредитні кошти, зокрема розраховувався за придбання товарів, знімав кошти в банкоматі, та поповнював свою кредитну карту (а.с. 43-47), що свідчить про прийняття ним змінених умов договору. Будь-яких доказів його незгоди зі зміненими умовами кредитування суду не надано.

Погашення заборгованості за кредитом, сплата відсотків за користування ним, комісії здійснюються позичальником шляхом поповнення картки через внесення на неї коштів в готівковому чи безготівковому порядку та зарахування їх банком на картковий рахунок позичальника, а також шляхом договірного списання грошових коштів на підставі договору (п. 2.1.1.12, п. 2.1.1.12.3 Умов та Правил надання банківських послуг).

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил, позичальник зобов`язався погашати заборгованість за Кредитом, відсоткам за користування ним, по перевитратам платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умов передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3., 2.1.1.12.9 Договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, в тому числі з метою повного чи часткового погашення боргових зобов`язань.

Згідно п. 1.1.7.43 Умов та Правил, сторони визнали, що дія Договору припиняється у момент закриття останнього рахунку клієнта, відкритого в рамках цього договору, але за наявності у Клієнта до моменту закриття останнього рахунку непогашеної заборгованості перед Банком за договором, дія Договору припиняється після повного погашення заборгованості.

Банк свої зобов`язання перед Левицьким ОСОБА_4 .В. виконав в повному обсязі, що не заперечувалося відповідачем та підтверджується даними розрахунку заборгованості та виписки по рахунку (а.с. 28-30, 43-47), згідно яких ОСОБА_1 активно використовував кредитні кошти, зокрема знімав готівку в банкоматах, розраховувався за товари та періодично погашав кредит шляхом поповнення картки через банкомати та термінали самообслуговування (а.с. 43-47). Останнє таке поповнення відбулося 24.10.2016 на суму 110 грн. в терміналі самообслуговування (а.с. 46).

У зв`язку з недотриманням відповідачем умов договору, неналежним виконанням ним своїх зобов`язань за договором, станом 18.11.2018 у нього сформувалася заборгованість за кредитним договором в розмірі 20008,36 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту – 907,87 грн., заборгованість за відсотками – 1934,92 грн., заборгованість за пенею -15736,60 грн. та штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. договору – 500 грн. фіксована частина та 928,97 грн. – процента складова, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем, який відповідач не спростував, контрозрахунку не надав.

Що стосується позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд, вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити, керуючись наступним.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору, а саме Тарифами при використанні кредитки «Універсальна GOLD» (а.с. 12, 40), передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору.

У той самий час, згідно з пунктами 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг та довідкою про умови кредитування, передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених Договором, більше ніж на 30 днів, в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії (а.с. 12,40).

Враховуючи вище викладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, у постанові № 6-1374цс17 від 11.10.2017.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення тіла кредиту, відсотків та пені, суд вважає такими, що передбачені умовами договору, ґрунтуються на встановлених в судовому засіданні обставинах, підтверджених належними та допустимими доказами.

Однак, відповідачем у відзиві заявлено про застосування судом строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як слідує з Тарифів за умовами кредитування «Універсальна Gold», даними умовами кредитування передбачено обов`язків щомісячний платіж – 7 % від заборгованості, а з 01.04.2014 – 5 %, при цьому не визначено конкретної дати погашення кредиту, тому суд приходить до висновку, що обов`язковий щомісячний платіж мав бути здійснений до останнього числа відповідного місяця.

З розрахунку заборгованості наданого позивачем та виписки по рахунку слідує, що відповідач майже щомісяця вносив певну суму коштів на погашення заборгованості, інколи допускаючи прострочення. Своїми діями відповідач переривав строк позовної давності, що відповідає вимогам ст. 264 ЦК України. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Останнє таке погашення мало місце 24.10.2016 на суму 110 грн., що відповідає розміру щомісячного платежу 5 % від суми заборгованості в 2218,66 грн., шляхом поповнення рахунку через термінал самообслуговування (а.с. 29, 46). Після вказаної дати відповідач жодних платежів за рахунком не здійснював, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що строк позовної давності має обчислюватися з 30.11.2016, коли не було внесено чергового обов`язково платежу.

Позивач звернувся до суду з позовом 13.12.2018, тобто в межах визначеного законом трирічного строку позовної давності, а тому позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом підлягають задоволенню в повному обсязі, беручи до уваги переривання строку позовної давності.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені, то з врахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності, визначеного п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України спеціального строку позовної давності в один рік, та звернення до суду з позовом 13.12.2018, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги про стягнення пені в межах строку позовної давності за період з 13.12.2017 по 18.11.2018 (в межах заявлених позовних вимог), що складає 5957,02 грн. (8672,40 грн. сума пені на 18.11.2018 – 2715,38 грн. сума пені на 31.12.2017).

Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, встановивши обставини неналежного виконання ОСОБА_1 . кредитно-договірних зобов`язань, часткову обґрунтованість розміру заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за договором б/н від 26.07.2012 станом на 18.11.2018, в межах строку позовної давності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 8799,81 грн. (з розрахунку: 907,87 грн. + 1934,92 грн. + 5957,02).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір понесених позивачем судових витрат пов`язаних з розглядом справи, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1) в розмірі 774,93 грн. (8799,81 грн. розмір задоволених вимог х 100 %/20008,36 грн. розмір заявлених позовних вимог = 43,98 % задоволених вимог; 1762 грн. х 43,98 % /100 % = 774,93 грн. розмір судового збору, що підлягає стягненню пропорційно розмірі задоволених вимог).

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ново-Олексіївка Врадіївського району Миколаївської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості № НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором б/н від 26.07.2012 станом на 18.11.2018 в загальному розмірі 8799 (вісім тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 91 копійка, яка включає заборгованість:

- за тілом кредиту 907 (дев`ятсот сім) гривень 87 копійок;

- по процентам за користування кредитом – 1934 (одна тисяча дев`ятсот тридцять чотири) гривні 92 копійки;

- за пенею за період з 31.12.2017 по 18.11.2018 – 5957 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 02 копійки.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафів – залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ново-Олексіївка Врадіївського району Миколаївської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299, у рахунок відшкодування судових витрат 774 (сімсот сімдесят чотири) гривні 93 копійки.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийнятті постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Суботіна