Рішення № 8237781, 11.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.10 р.                     Справа № 1/222                               

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” м. Київ в особі філії в м. Донецьку

до відповідачів: 1. Закритого акціонерного товариства «Донецькбланкіздат»

м. Донецьк

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Восток Україна» м. Донецьк

3. Акціонерного товариства закритого типу «Донецкформиздат»

м. Донецьк

про стягнення 8303 595 грн. 52 коп.           

Суддя Азарова З. П.

Представники:

Від позивача: Фурсов В.В. – представник

Від відповідачів: Нагорная Т.Д. - представник

В засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ: В судовому засіданні 04.03.2010р.

                    було оголошено перерву для виго-

товлення та оголошення проце-

суального документа

Публічне акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України” м. Київ в особі філії в м. Донецьку звернулось з позовом до Закритого акціонерного товариства «Донецькбланкіздат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Восток Україна», Акціонерного товариства закритого типу «Донецкформиздат» м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 7 640442 грн. 72 коп., процентів у сумі 255 974 грн. 57 коп., комісійної винагороди у сумі 9 666 грн. 25 коп., пені у сумі 257309 грн. 35 коп. та звернення стягнення на майно Закритого акціонерного товариства «Донецькбланкіздат», яке є предметом іпотечного договору № 5107Z4 від 28.02.2007р., договору застави №5107Z58 від 30.10.2007р.

В обґрунтування позову позивач надав: кредитний договір № 5105К20 від 31.10.2005р. з додатком до нього, додаткові угоди №№ 1 від 24.03.2006р., 2 від 29.05.2007р., 3 від 22.06.2007р., 4 від 29.08.2007р., 5 від 21.10.2008р., 6 від 22.10.2008р., 7 від 30.01.2009р., 8 від 29.05.2009р., 9 від 22.06.2009р. до вказаного договору, претензії № 17-09/6902 від 31.12.2008р., 051-09/574 від 30.01.2009р., 051-11/797-21п від 11.02.2009р., 051-09/1267-67п від 03.03.2009р., 051-09/2116-85п від 09.04.2009р., 051-09/2482-92п від 05.05.2009р., 051-09/3075-96п від 02.06.2009р., 083-09/3974-107п від 13.07.2009р., акт звірки розрахунків від 30.07.2009р., платіжні доручення №№ 3 від 31.10.2005р., 3 від 13.01.2006р., меморіальні валютні ордери №№ 3 від 01.11.2005р., 3 від 13.01.2006р., договір застави № 5107Z58 від 30.10.2007р., іпотечний договір № 5107Z4 від 28.02.2007р., договори поруки №№ 5105Р3 від 31.10.2005р., 5105Р4 від 31.10.2005р., претензії №№ 051-09/4004-109п, 051-09/4005-110п від 13.07.2009р. та докази їх направлення та отримання, розрахунок позову.

В судове засідання 08.09.2009р. відповідачі не з’явились, вимоги суду не виконали. Розгляд справи був відкладений.

В наступне судове засідання відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Восток Україна», Акціонерне товариство закритого типу «Донецкформиздат» не з’явились, вимоги суду не виконали.

Відповідач Закрите акціонерне товариство «Донецькбланкіздат» надав заяву, в якій просить зупинити провадження у справі у зв’язку з порушенням господарським судом Донецької області справи про банкрутство № 27/89Б у відношенні його товариства, тому розгляд справи був відкладений.

У судове засідання 05.10.2009р. відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Восток Україна», Акціонерне товариство закритого типу «Донецкформиздат» знову не з’явилися. Розгляд справи був відкладений.У наступному судовому засіданні відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Восток Україна», Акціонерне товариство закритого типу «Донецкформиздат» заявили клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки вони звернулися до господарського суду Донецької області з позовами до Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” м. Київ в особі філії в м. Донецьку про визнання розірваними договорів поруки №№ 5105Р3, 5105Р4 від 31.10.2007р. Вказане підтверджено ухвалами від 09.10.2009р. про порушення провадження у справах №№ 1 /250пд, 1/252пд. Ухвалою від 12.10.2009р. розгляд справи був зупинений.

Сторони зявили клопотання про продовження строку вирішення спору на два місяця. Клопотання судом задоволено.

20.01.2010р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у розглядаємій справі, оскільки рішеннями господарського суду Донецької області від 07.12.2009р. відмовлено у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства закритого типу «Донецкформиздат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Восток Україна». Враховуючи, що рішення набрали законної сили, ухвалою від 25.01.2010р. провадження у справі було поновлено.

У судовому засіданні 10.02.2010р. позивач надав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить солідарно стягнути заборгованість за кредитом у сумі 7640 442 гр. 72 коп., проценти у сумі 256 653 грн. 72 коп., комісійну винагороду у сумі 9 666 грн. 25 коп., пеню у сумі 396 832 грн. 83 коп. Заява прийнята судом, оскільки вона не протиречить вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач Закрите акціонерне товариство «Донецькбланкіздат» у судове засідання не з’явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено.

Відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Восток Україна», Акціонерне товариство закритого типу «Донецкформиздат» у судове засідання не з’явились. Розгляд справи був відкладений.

У наступному судовому засіданні відповідачі надали відзиви на заяву про зміну позовних вимог, в яких зазначили, що 02.09.2009р. господарським судом Донецької області порушено справу № 27/89Б про банкрутство Закритого акціонерного товариства “Донецькбланкіздат”, якою введена процедура розпорядження майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів. Позивач звернувся з заявою з кредиторськими вимогами, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з солідарних боржників є безпідставними. Крім того, вони вважають, що у договорах поруки №№ 5105Р3, 5105Р4 від 31.10.2005р. не встановлений строк виконання поручителем зобов’язання по погашенню заборгованості за кредитним договором. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України коли строк виконання зобов’язання не встановлений, боржник повинен виконати таке зобов’язання у семиденний термін з дня пред’явлення вимоги кредиторам. Однак, позивач не звертався з вимогами до поручителів, тому зобов’язання по погашенню заборгованості у них не виникло.

В судовому засіданні було оголошено перерву.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 31.10.2005р. між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» м. Київ в особі філії в м. Донецьку ” (правонаступником якого стало Публічне акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України”) та Закритим акціонерним товариством «Донецькбланкіздат» був укладенийкредитний договір № 5105К20, відповідно до якого банк зобов’язався відкрити позичальникові (відповідачу 1) невідновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості 1950000,00 євро строком по 30.12.2009 року на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості платності та цільового характеру використання (п.3.1, 3.2 договору).

Пунктом 3.4.1 договору сторони визначили, що позичальник зобов’язаний погасити кредит на рахунок, вказаний в пункті 3.8 договору в строк, зазначений в пункті 3.2 договору, згідно з графіком зниження ліміту заборгованості за договором за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Строки, передбачені цим графіком, є обов’язковими.

Відповідно до пункту 3.2.5 договору позичальник зобов’язався щомісячно сплачувати банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: на період з 31.10.2005р. до 01.02.2006р.: ставка EURIBOR (12м) + 8,5%, але не менше 11% річних.

Укладеною сторонами додатковою угодою № 3 від 22.06.2007р. відсоткову ставку було встановлено на рівні ставка EURIBOR (12м) + 7,1%, але не менше 11% річних; додатковою угодою № 5 від 21.10.2008р. – на рівні EURIBOR (12м) + 8,1%, але не менше 12,5% річних. Відповідно до додаткової угоди № 8 від 29.05.2009р. з 01.05.2009р. була встановлена ставка на рівні 0,1% річних.

Відповідно до пункту 3.5.1 договору з врахуванням змін, внесених додатковою угодою № 4 від 29.08.2007р., позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у пункті 3.2 договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8 угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Згідно з пунктом 3.2.6 договору позичальник зобов’язаний сплатити плату за управління кредитом (комісійну винагороду) у розмірі 0,03% від ліміту кредитної лінії (щомісяця).

Відповідно до пункту 4.1.1 договору з врахуванням змін, внесених додатковою угодою № 4 від 29.08.207р., плата за управління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом Національного банку України на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим, на рахунок, зазначений у п. 3.8 договору. Плата за управління кредитом за останній період її нарахування підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Загальні умови виконання зобов’язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач виконав свої договірні зобов’язання, надав кредит у сумі, яка визначена договором. Однак позичальник в порушення умов договору свої зобов’язання належним чином не виконував, кредит у встановлені графіком строки не погашав, проценти та комісійну винагороду своєчасно не сплачував, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за кредитом, за процентами, нарахованими у період з 01.02.2009р. по 01.09.2009р., у сумі 256 653 грн. 72 коп., за комісійною винагородою, нарахованою у період з 01.03.2009р. по 30.06.2009р., у сумі 9 666 грн. 25 коп.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Пунктом 7.2 договору з врахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 24.03.2006р., сторони передбачили, що у разі невиконання зобов’язань згідно з п. 3.4.1, 3.5.1 та 4.1 договору, які передбачають своєчасне погашення кредиту, сплату процентів за користування кредитом та комісійної винагороди, позичальник сплачує банку пеню у валюті кредиту. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 договору. Вказаним пунктом визначено, що розмір пені за прострочення позичальником платежів за договором: подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Факт порушення виконання зобов’язань мав місце, тому позивач нарахував за період з 31.12.2008р. по 01.09.2009р. пеню у сумі 396 832 грн. 83 коп.

Крім того, сторони пунктом 3.6.1 договору встановили, що в разі порушення позичальником зобов’язань за договором, він зобов’язаний здійснити дострокове погашення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом, комісій, зборів та інших належних до сплати платежів за договором протягом 10 календарних днів з дня отримання письмової вимоги банку про таке дострокове погашення. Позичальником були порушені умови договору щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та комісійної винагороди, тому позивач листом № 051-09/3673 від 01.07.2009р. звернувся до нього з вимогою достроково погасити заборгованість, проте вона залишена позичальником без задоволення, тому позивач звернувся з позовом. Але, слід зазначити, що на час розгляду справи, строк повернення кредиту закінчився, однак заборгованість за кредитом позичальник не сплатив.

В забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором 31.10.2005р. банк, позичальник та Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Восток Україна» (відповідач 2) уклали договір поруки № 5105Р4, і 31.10.2005р. був укладений договір поруки № 5105Р3 з Акціонерним товариством закритого типу «Донецкформиздат» (відповідачем 3), відповідно до яких вказані товариства зобов’язалися солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором № 5106К20.

В силу статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржником за виконання ним свого обов’язку. Стаття 554 вказаного кодексу передбачає правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою, а саме: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Умови договору щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісійної винагороди позичальник не виконав, тому 13.07.2009р. позивач направив йому претензію № 081-09/3974-107п з вимогою погасити заборгованість за кредитом та претензіями від 13.07.2009р. він повідомив поручителів про наявність боргу та пред’явив вимогу погасити борг за позичальника. Отримання цих претензій відповідачами підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень. Проте, позичальник не повернув кредит, поручителі не виконали вимоги банку, тому він правомірно звернувся з позовом як до позичальника, так і до поручителів.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Вимоги позивача

обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню. Судові витрати покладаються на відповідачів.

Посилання відповідачів на відсутність в договорах поруки строків виконання зобов’язань за договорами не приймаються до уваги, оскільки в договорах поруки пунктом 1.1 визначений строк повернення кредиту позичальником до 30.12.2009р., а пунктом 4.1.1 закріплено право банку вимагати дострокового повернення кредиту в разі невиконання позичальником зобов’язань за кредитним договором. Направленням банком претензій поручителям, в яких вимагалося погасити борг за позичальника, був доведений факт невиконання ним зобов’язань по погашенню кредиту. Таким чином, поручителі повинні були виконати зобов’язання, передбачені пунктом 4.4.1 договору поруки.

Щодо посилань відповідачів на порушення справи про банкрутство боржника, то суд враховує, що позивач звернувся з позовом 10.08.2009р., в той час як справа про банкрутство порушена 02.09.2009р., тобто після звернення з позовом про стягнення заборгованості. Отже, вказаний позов суд розглядає по суті і рішення про стягнення заборгованості буде доведеним фактом підтвердження кредиторських вимог позивача у справі про банкрутство, оскільки ухвалою по вказаній справі від 08.12.2009р. провадження зупинено, кредиторські вимоги судом не розглядалися, реєстр кредиторів не затверджувався.

Клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи про банкрутство залишено без задоволення, оскільки в розумінні статті 79 Господарського процесуального кодексу господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи. Але розгляд справи про стягнення заборгованості в даному випадку не пов’язується зі справою про банкрутство позичальника.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії в м. Донецьку задовольнити.

Стягнути солідарно з Закритого акціонерного товариства «Донецькбланкіздат» (83054, м. Донецьк, проспект Київський, 48, ідентифікаційний код 22007712), з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Восток Україна» (83055, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 48, ідентифікаційний код 24313947), з Акціонерного товариства закритого типу «Донецкформиздат» (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, буд. 131, ідентифікаційний код 02426068) на користь Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127, ідентифікаційний код 00032112) в особі філії в м. Донецьку (83015, м. Донецьк, проспект Миру, 8-а) заборгованість за кредитом у сумі 7640 442 гр. 72 коп., проценти у сумі 256 653 грн. 72 коп., комісійну винагороду у сумі 9 666 грн. 25 коп., пеню у сумі 396 832 грн. 83 коп., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

В судовому засіданні 11.03.2010р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя