Рішення № 82375539, 06.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

06 червня 2019 року № 640/20632/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до про товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Вестдом" застосування заходів реагування,

за участі:

представників позивача - Берднікова М.С.,

представника відповідача - Дворцова В.І.,

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 червня 2019 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Вестдом" про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Вестдом" (код ЄДРПОУ 35590935), розташованого за адресою: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 8 в Оболонському районі міста Києва, а саме: приміщень другого та четвертого поверху - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк-Вестдом" правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі №640/20632/18 та запропоновано відповідачу в п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду відзив на позовну заяву.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на те, що вимоги пунктів 3, 4, 5, 7, 12, 14, 21, 22, оформлені актом перевірки від 28.09.2018 №336, виконані у повному обсязі. Інші порушення, що не усунуті позивачем, на його думку, не розповсюджуються на відповідача, зокрема, вимоги зазначені в пунктах 1, 2, 6, 10 , 11, 15, 18, 19, 20, 23, 26, існування порушень, зазначених в пунктах 8, 9, 13, 16, 17, 24, 25 не було зафіксовано в порядку Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та не доведено належними і допустимими доказами. Також, выдповыдачем наголошено на тому, що наслідки перевірки є нікчемними, оскільки перевірку проведено контролюючим органом за відсутності керівника товаритсва або уповноваженої ним особи.

Разом з відзивом на позовну заяву, 27.02.2019 від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Вестдом" надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши вказане клопотання, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2019, суд перейшов до розгляду справи №640/20632/18 в порядку загального позовного провадження.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій наголосив, що акт перевірки підписаний представником товариства без зауважень, навпаки зроблено відмітку, що з актом згоден, тобто наявність відповідних порушень правил пожежної безпеки не заперечувалось з боку відповідача. Доказів на усунення порушень, зафіксованих в акті перевірці від 28.09.2018 №336 не має, оскільки акту перевірки контролюючого органу, який би зафіксував відсутність порушень з боку відповідача - не надано. При цьому, із заявою про проведення позапланової перевірки на підтвердження усунення відповідних порушень, відповідач до позивача не звертався.

Відповідачем подано заперечення, в яких повторно наведено позицію відповідача щодо позову.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Оболонського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на підставі наказу від 17.08.2018 №502 "Про проведення планових перевірок", посвідчення на проведення перевірки від 03.09.2018 №2575 проведено планову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання - товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Вестдом" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки, Оболонським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві складено акт від 28.09.2018 №336, яким встановлено наступні порушення:

1. Не всі приміщення обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В .2.5-56:2014 (система автоматичної пожежної сигналізації, системи автоматичного пожежогасіння, система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) - наявність даного порушення не дозволить своєчасному оповіщенню про пожежу під час її виникнення та призведе до подальшого розповсюдження.

2. Для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень не передбачено встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах. - ускладнює відключення електроенергії під час пожежі, сприяє виникненню загоряння.

3. З`єднання жил проводів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів - місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання й пошкодження ізоляції стиків. Струм утрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів, що може призвести до виникнення та розповсюдження пожежі.

4. Посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 - під час виникнення надзвичайної ситуації буде відсутня ефективна взаємодія між працівниками, що збільшить час проведення аварійно-рятувальних робіт та збільшить час для ефективного гасіння пожежі на початковій стадії.

5. В приміщеннях четвертого поверху дозволяється користування пошкодженими відгалуджувальними та з`єднувальними коробками - збільшує ризик виникнення пожежі.

6. В приміщеннях допускається використання побутових електронагрівальних приладів без негорючих теплоізоляційних підставок - збільшує ризик виникнення пожежі.

7. Допускається улаштування та експлуатація тимчасових дільниць електромережі - збільшує ризик виникнення пожежі у зв`язку із перенавантаження електромережі.

8. Клас вогнестійкості проходок електрокабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції, з нормованим класом вогнестійкості, менше ніж нормована межа вогнестійкості огороджувальних конструкцій за ознаками ЕІ - наявність даного порушення призведе до поширення полум`я, легко розповсюдиться по всій площі приміщення.

9. Електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаними значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки), - ускладнює відключення електроенергії під час пожежі.

10. У коридорах будівлі без природного освітлення не передбачено систему димовидалення та за довжиною не поділено протипожежними перегородками 2-го типу на ділянки, довжина яких не повинна перевищувати 60м - ускладнює дії персоналу у разі виникнення пожежі та перешкоджає безпечній евакуації, сприяє затриманню чадних газів в приміщенні, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

11. На в`їздах (виїздах) на територію не встановлено схеми території з виказанням на них розміщення будівель, гідрантів та під`їздів пожежних автомобілів до них - перешкоджає швидкій організації та своєчасному гасінню пожежі.

12. Двері евакуаційних виходів замикаються на замки, які не відкриваються зсередини без ключа. - перешкоджає вільній евакуації людей при пожежі.

13. В приміщеннях електрощитових та комор клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не відповідає класу вогнестійкості цих перешкод - створює загрозу розповсюдження пожежі та шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій на суміжні приміщенні і може призвести до травмування осіб у зв 'язку із задимленням;

14. Пожежні щити (стенди) не забезпечені наступним комплектом: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. - створює загрозу швидкого розповсюдження пожежі, унеможливлює початок гасіння пожежі на ранній стадії підручними засобам, до приїзду пожежно-рятувальної охорони.

15. В приміщеннях на видних місцях не вивішені інструкції про заходи пожежної безпеки. - ускладнює дії персоналу у разі виникнення пожежі.

16. Не всі шафки, в яких розміщуються пожежні кран-комплекти, мають отвори для провітрювання та не всі пристосовані для візуального огляду їх без розкривання - ускладнює дії персоналу у разі виникнення пожежі та своєчасній ліквідації.

17. Шляхи евакуації захаращені меблями, обладнанням, різними матеріалам - перешкоджає безпечній та швидкій евакуації людей у разі виникнення пожежі.

18. Територія об`єкта, а також приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки - перешкоджає вчасній та безпечній евакуації людей.

19. Допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами - збільшує ризик виникнення та розповсюдження пожежі.

20. Пожежний кран-комплект не укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметру - перешкоджає швидкому та своєчасному гасінню пожежі.

21. Відсутні двері, які відокремлюють сходові клітки від спальних корпусів 1, 2 - перешкоджає вчасній та безпечній евакуації людей.

22. Не проводиться технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів - наявність даного порушення призводить до ускладнення гасіння пожежі у зв`язку з тим, відсутня інформація щодо працездатності даних вододжерел.

Вважаючи вказані порушення у сферах пожежної і техногенної безпеки, а також цивільного захисту, такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з позовом до суду.

Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими з огляду на наступне.

Приписами статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

У силу вимог частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Приписами частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Разом з тим, згідно із статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статтями 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Однак, відповідач заперечує проти позовних вимог, з огляду на те, що частина порушень ним усунута, зокрема, вимоги пунктів 3, 4, 5, 7, 12, 14, 21, 22; інша частина порушень, що не усунута, на думку відповідача, не розповсюджуються на нього, зокрема, вимоги зазначені в пунктах 1, 2, 6, 10 , 11, 15, 18, 19, 20, 23, 26; існування порушень, зазначених в пунктах 8, 9, 13, 16, 17, 24, 25 не було зафіксовано в порядку Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та не доведено належними і допустимими доказами.

Суд звертає увагу сторін, що поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Так, згідно наданого представником позивача акту від 28.09.2018 №336, складеного за результатами проведення планової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, суд наголошує, що позивачем не були усунуті наступні порушення:

1. Не всі приміщення обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В. 2.5-56:2014 (система автоматичної пожежної сигналізації, системи автоматичного пожежогасіння, система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей).

2. Для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень не передбачено встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах.

6. В приміщеннях допускається використання побутових електронагрівальних приладів без негорючих теплоізоляційних підставок.

8. Клас вогнестійкості проходок електрокабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції, з нормованим класом вогнестійкості, менше ніж нормована межа вогнестійкості огороджувальних конструкцій за ознаками ЕІ.

9. Електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаними значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки).

10. У коридорах будівлі без природного освітлення не передбачено систему димовидалення та за довжиною не поділено протипожежними перегородками 2-го типу на ділянки, довжина яких не повинна перевищувати 60м.

11. На в`їздах (виїздах) на територію не встановлено схеми території з виказанням на них розміщення будівель, гідрантів та під`їздів пожежних автомобілів до них.

13. В приміщеннях електрощитових та комор клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не відповідає класу вогнестійкості цих перешкод;

15. На об`єкті відсутній резервний запас пожежних сповіщувачів (димових, теплових, ручних тощо) який повинен становити не менше 10% від загальної кількості їх у СПС.

16. В приміщеннях на видних місцях не вивішені інструкції про заходи пожежної безпеки.

17. Не всі шафки, в яких розміщуються пожежні кран-комплекти, мають отвори для провітрювання та не всі пристосовані для візуального огляду їх без розкривання - ускладнює дії персоналу у разі виникнення пожежі та своєчасній ліквідації.

18. Для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акта.

19. Приміщення здаються в оренду без подання орендарями декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки та без позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану приміщення.

20. Не проведено ідентифікацію щодо визначення потенційної небезпеки об`єкта.

23. Вогнегасники не навішуванні на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення, або усунення в шафи пожежних кран-комплектів або на підставки, що надійно закріплені на підлозі.

24. Пожежний кран-комплект не укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметру - перешкоджає швидкому та своєчасному гасінню пожежі.

25. Допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами - збільшує ризик виникнення та розповсюдження пожежі.

26. Двері які ведуть до сходових кліток не обладнані пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах.

При цьому, доводи відповідача щодо усунення певних недоліків зафіксованих в акті перевірки, а відтак відсутні підстави для застосування заходів реагування, не приймаються судом.

На думку суду, не усунення вказаних вище порушень, може завдати негативних наслідків та створити загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема працівникам, яким здаються в оренду приміщення в яких необхідно усунути виявлені в акті перевірки від 28.09.2018 №336 недоліки.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Отже, саме людина, її життя і здоров`я, зокрема визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Кожен громадянин повинен бути забезпечений безпечними для його життя і здоров`я умовами праці.

Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушує конституційно закріплені права працівників на безпечні умови для життя та праці.

Станом на дату розгляду даної справи, порушення, які стали підставою для звернення позивача з даним позовом для застосування заходів реагування, відповідач повністю не усунув та не спростував документально відсутність факту їх вчинення та існування.

При цьому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 826/12258/14, оскільки, по-перше судом встановлено, що відповідачем не усунуто порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

По друге, позивачем наведено на підтвердження своєї правової позиції також практику Верховного суду, висловлену у його постановах від 28.02.2019 у справі №810/2400/18 (адміністративне провадження № К/9901/67046/18) та від 20.11.2018 у справі №826/1024/18 (адміністративне провадження № К/9901/61593/18).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо порушень порядку проведення перевірки, оскільки таких порушень під час судового розгляду справи встановлено не було.

Так, перевірка була планової, про проведення перевірки було завчасно повідомлено відповідача, що останнім і не заперечувалось. Відповідачем було допущено до перевірки Інспектора з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки Оболонського району в м.Києві Бакума Олександра Олександровича. Зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк-Вестдом" було завчасно повідомлено про проведення планової перевірки, що підтверджується матеріалами справи, а саме повідомленням від 20.08.2018 №28/28/1907 надісланим рекомендованим листом та врученим представнику відповідача 31.08.2018, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

За посиланням представника відповідача, на товаристві з обмеженою відповідальністю "Маяк-Вестдом" діє пропускний режим. Позивач провів перевірку в присутності начальника відділу експлуатації ОСОБА_3 , в акті перевірки наведений опис допущених порушень, з наявністю яких погодився представник товариства і відобразив це в акті перевірці відміткою "з актом згоден".

Доводи відповідача, що саме на час проведення планової перевірки посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Вестдом" ОСОБА_4, перебувала у відпустці, не приймається судом до уваги, оскільки це питання відноситься до організації роботи самого товариства.

Так, суд ще раз наголошує, що перевірка, була плановою, про її проведення попереджено завчасно відповідача, про що свідчать матеріали справи. Керівник товариства, як і ОСОБА_4 не забезпечили свою присутність під час перевірки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк-Вестдом" є суб`єктом із високим ступенем ризику, свої приміщення здає в оренду іншим суб`єктам господарювання. При цьому, під час перевірки встановлені грубі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров`ю людей. Відтак посилання відповідача на те, що застосовані заходи реагування не співмірні з виявленими порушеннями, не заслуговують на увагу.

Враховуючи наявність таких порушень, подальша діяльність відповідача створює загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють та перебувають на підприємстві, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.

Зазначена позиція висловлена Шостим апеляційним адміністративним судом в постанові від 17.01.2019 по справі №826/9003/18, Київським апеляційним адміністративним судом в постанові від 23.03.2018 по справі №826/15460/17.

Отже, дослідивши матеріали справи, судом не встановлено факту порушення порядку проведення перевірки, акт перевірки від 28.09.2018 №336 складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Також, в запереченнях на позовну заяву відповідачем зазначено, що останній не володіє на праві власності жодним джерелом зовнішнього протипожежного водопостачання та пожежними гідрантами, що виключає його обов`язок з утримання та перевірки таких об`єктів. Таким чином, відповідач вважає, що не було допущено порушення, зазначеного в пункті 18 акту перевірки.

Однак, зазначені доводи не приймаються судом до уваги, оскільки наведені відповідачем доводи є необґрунтованими, оскільки це закріплений законодавчими нормами обов`язок відповідача, а саме «Інструкцією про порядок утримання, обліку та перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання» затвердженою Наказом міністерства внутрішніх справ України від 15.06.2015 №696, зокрема пунктом шостим IV розділу встановлено, керівники об`єктів незалежно від форм власності зобов`язані не рідше двох разів на рік (квітень - травень, вересень - жовтень) проводити відповідно до пунктів 3, 4 цього розділу перевірку об`єктових джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, розміщених на їх території, із залученням (за їх письмовим зверненням) пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України. Під час перевірки з пуском (забором) води складається Акт перевірки на водовіддачу та заповнюється Журнал обліку перевірок, а у разі виявлення несправностей складається відповідний Акт виявлених несправностей.

Що стосується тверджень відповідача стосовно того, що ним не було порушено пункт 19 акту перевірки, слід зазначити наступне.

Частиною другою статті 57 Кодексу цивільного захисту України визначено, що початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

З огляду на зазначене, твердження товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Вестдом" є хибними, оскільки чинним законодавством прямо передбачено, обов`язок суб`єкта господарювання мати зазначену декларацію, зокрема, передбачається відповідальність за достовірність даних, зазначених у поданій декларації.

Слід зазначити, що у відповідності до частини першої статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відтак, враховуючи, що на час розгляду справи судом, відповідачем не надано суду доказів повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, вказаних в акті перевірки від 28.09.2018 №336 в повному обсязі, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Вестдом", розташованих за адресою: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 8 в Оболонському районі міста Києва, а саме: приміщень другого та четвертого поверху - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Окремо суд зазначає, що відповідно до положень частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк-Вестдом" виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Також, такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Зазначена позиція висловлена і Верховним судом у його постановах від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18 (адміністративне провадження № К/9901/67046/18) та від 20.11.2018 у справі № 826/1024/18 (адміністративне провадження № К/9901/61593/18).

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Вестдом" (код ЄДРПОУ 35590935), розташованого за адресою: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 8 в Оболонському районі міста Києва, а саме: приміщень другого та четвертого поверху - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення джерел електроживлення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Літвінова

Повний текст рішення виготовлено 13.06.2019.