Рішення № 8237551, 15.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.03.10 р.                     Справа № 37/315                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Кварцяній О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Компанії МОЛЬ Аку Інжиніринг унд Маркетинг ГмБХ (MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH), Франкенрінг, Бад Штафельштайн, Федеративна Республіка Німеччина

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕГАТЕКС”, м. Костянтинівка, ідентифікаційний код 20338741

про: стягнення суми незадоволених вимог за грошовими зобов’язаннями А-Мега в розмірі 371799,15 Євро і суми збитків у розмірі 340000,00Євро.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача - Салазький О.С. (за довіреністю б/н від 14.12.2009р.).

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України та п. 7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 15.12.2009р. на 12.01.2010р., з 12.01.2010р. на 26.01.2010р., з 26.01.2010р. на 15.02.2010р., з 15.02.2010р. на 24.02.2010р., з 24.02.2010р. на 15.03.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Компанія МОЛЬ Аку Інжиніринг унд Маркетинг ГмБХ (MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH), Франкенрінг, Бад Штафельштайн, Федеративна Республіка Німеччина (далі – Позивач) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕГАТЕКС”, м. Костянтинівка (далі – Відповідач) про стягнення суми незадоволених вимог за грошовими зобов’язаннями А-Мега в розмірі 371799,15 Євро і суми збитків у розмірі 340000,00Євро.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на те, що Відповідачем при ліквідації Товариство з обмеженою відповідальністю „А-Мега” допущено порушення вимог законодавства стосовно обов’язковості порушення провадження у справі про банкрутство, внаслідок яких Відповідач як засновник ліквідованого товариства із часткою понад 81% статутного капіталу зобов’язаний нести солідарну відповідальність по незадоволених вимогам за грошовими зобов’язаннями А-Мега, а також компенсувати завдані збитки (упущену вигоду), які випливають із ліцензійного договору від 17.03.2005р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав: втяг з торгового реєстру з нотаріально засвідченим перекладом на підтвердження свого статусу юридичної особи за законодавством ФРН; ліцензійний договір від 17.03.2005р. з нотаріально посвідченим перекладом додатками та змінами; рахунки про оплату та листування електронною поштою із нотаріально засвідченим перекладом; витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” та Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега Авто”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 22, 110, 543 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 51 Закону України „Про виконавче провадження” Постановою КМУ від 22.01.1996р. №116, а також – ст.ст. 1, 12, 35 Господарського процесуального кодексу України.

На обґрунтування своєї позиції та виконання вимог ухвали суду Позивачем надані письмові пояснення від 15.12.2010р. (а.с.а.с. 3, 4 т.2), від 01.01.2010р. (а.с.13 т.2) та пояснення від 14.02.2010р. (а.с.а.с.33-35 т.2) щодо правової природи заявлених вимог, нормативного обґрунтування застосованого матеріального права та судової практики на обґрунтування запропонованого тлумачення терміну „власник майна боржника” в відповідальності за порушення процедури банкрутства аза ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , а також – додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.5-8, 28-30, 36-53 т.2).

Відповідач надав відзив від 12.01.2010р. (а.с.а.с.17,18 т.2), яким проти позову заперечив, посилаючись на те, що: він не належить до вичерпного кола суб’єктів солідарної відповідальності за ч. 6 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; Позивачем не доведено обізнаності Відповідача про недостатність майна Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” на момент прийняття рішення про його ліквідацію та факту обов’язкового отримання у майбутньому платежів роялті, які заявлені до стягнення у якості збитків.

Крім того, Відповідачем надані витребувані судом та додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.19, 20 т.2; а.с.а.с.2-5 т.4), а також пояснення від 15.03.2010р. (а.с.6 т.4) відносно відсутності порушення зі свого боку положень ч. 1 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

У судових засіданнях представники сторони підтримали свою позицію, викладену письмово, крім того, представник Позивача на запитання суду 15.12.2009р. (а.с.10 т.2) повідомив про те, що Компанія не зверталась із кредиторськими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” в процесі його ліквідації.

Задля формування достатньої доказової бази і створення сторонами відповідно до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України належних умов для встановлення обставин справи і правильного застосування законодавства, судом в порядку ст. 38 вказаного Кодексу були витребувані засвічені копії матеріалів реєстраційної справи ліквідованого Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега”.

На виконання вимог суду 24.02.2010р. державним реєстратором Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради надані витребувані документи (а.с. а.с. 1- 207 т3)

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка представника належним чином повідомленого Позивача у судове засідання 15.03.2010р. не перешкоджає вирішенню справи по суті з огляду на зібрані документи та доведення останнім своєї позиції до відома суду у письмовому вигляді.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Компанія MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH, яка є юридичною особою за законодавством ФРН (а.с.а.с.9-16 т.1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „А-Мега” був укладений договір (а.с.а.с.17-32 т.2), за умовами якого Позивач надає консультації щодо використання свинцево-кислотних акумуляторів та здійснює розробку нових орієнтованих на клієнта рішень і технологій, пов’язаних з виробництвом свинцево-кислотних акумуляторів, а А-Мега в свою чергу – виробляти свинцево-кислотні акумулятори в Україні. Строк дії договору розділом VIII визначався з 01.01.2005р. до 30.06.2009р.

Згідно положень розділу 3 договору сторонами визначені умови оплати ліцензії:

- за передачу виключних прав використання ноу-хау на території України А-Мега сплачує ліцензію MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH в загальній сумі 220000,00 Євро, наступними частинами: 120000,00Євро – авансовий платіж, який сплачується протягом 20-т банківських днів після підписання цього договору; 80000,00Євро – сплачуються на початку виробництва в А-Мега, однак не пізніше 30.06.2005р.; 20000,00Євро сплачується через 10 банківських днів після отримання результатів тестування свинцево-кислотних акумуляторів, проведених А-Мега або Моль Аку, що підтверджують відповідність зразку акумулятора, типу акумулятора 12В, 60 А/годин вимогам стандарту EN50342-2001, однак не пізніше 31.12.2005р.;

- щорічні платежі за ліцензію складають 1,5% обороту від продажу свинцево-кислотних акумуляторів, які виробляються з використанням цього ноу-хау, однак не менше наступних мінімальних розмірів: 2005р. – 10000,00Євро, 2006р. – 180000,00Євро, 2007р. – 240000,00Євро, 2008р. – 240000,00Євро, 2009р. – 120000,00Євро, - які сплачуються 12-ма рівними частинами від річної мінімальної суми в перший день кожного календарного місяця. Моль Аку виставляє до кожної дати сплати рахунок, який оплачується до 5 числа кожного місяця.

- за кожний акумулятор, який продається з маркуванням „За ліцензією MOLL ACCU”, Компанія MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH отримує ліцензійний платіж в розмірі 5% відповідної купівельної ціни, який сплачується чотири рази на рік.

Крім того, згідно із п. 4.1. договору послуги Компанії MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH, що виходять за межі вищеописаних зобов’язань відповідно до даного договору та послуг, описаних у додатку А, обчислюються додатково відповідно до витрат часу залучених відповідних спеціалістів Компанії.

Змінами, внесеними до договору (а.с.а.с. 53-60 т.1), строк його дії продовжено до 30.06.2010р.

Позивачем в перебігу правовідносин за вказаними ліцензійним договором складалися рахунки для надсилання електронної поштою на ім’я Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” задля отримання обумовлених сторонами платежів (а.с.а.с.61-79 т.1); окрім цього між Компанією MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH та фізичними особами, що виступали від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” тривало електронне листування відносно виконання грошових зобов’язань цього Товариства за ліцензійним договором (а.с.а.с.109-142 т.1).

31.10.2008р. відбулися загальні збори засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега”, результати яких оформлені протоколом №32 (а.с.а.с.22-25 т.3), згідно якого вирішено внести зміни до статуту Товариства у зв’язку із придбанням учасником Товариство з обмеженою відповідальністю „Мегатекс” за договором купівлі-продажу від 31.10.2008р. (а.с.а.с.26, 27 т.3) частки в розмірі 74,69% у іншого учасника – Фірми Garboni Limited.

05.11.2008р. зареєстровані відповідні зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” (а.с.а.с.29-37 т.3), згідно яких частка Відповідача у статутному фонді означеного Товариства становить 81,69%, а Фірми Garboni Limited – 18,31%. При цьому, п. 5.1. Статуту ТОВ „А-Мега” визначено, що воно є власником майна, переданого йому учасниками.

Рішенням загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” від 07.11.2008р., оформленим протоколом №33 (а.с.17 т.3), Відповідачем та Фірмою Garboni Limited постановлено:

- припинити діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” шляхом ліквідації;

- розпочати ліквідаційну процедуру та обрати ліквідаційну комісію у складі: директор ТОВ 2А-Мега” Стеболвцев П.М. (голова комісії), заступник директора з фінансових питань Голуб Л.І., головний бухгалтер Самохіна Н.І., юрист Акулов Р.О., повірений фірми Garboni Limited Срібний В.М.;

- затвердити Положення про ліквідаційну комісію;

- ліквідаційній комісії в триденний строк з дня її призначення подати державному реєстратору рішення (протокол) про припинення юридичної особи;

- встановити строк для заявлення вимог кредиторів – два місяці з дня публікації повідомлення про припинення, шляхом пред’явлення письмової вимоги з розрахунком суми заборгованості, з зазначенням правових підстав виникнення зобов’язань;

- ліквідаційну процедуру здійснити у строк до 15.02.2009р.;

- передати ліквідаційній комісії повноваження по управлінню діяльністю підприємства у період ліквідації;

- ліквідаційній комісії здійснити процедуру ліквідації відповідно до вимог законодавства.

10.11.2008р. документи, необхідні для проведення реєстраційної дії з внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи були надані державному реєстратору (а.с.15 т.3).

13.11.2008р. у Костянтинівській регіональній газеті „Знамя Индустрии” №88 опубліковане оголошення (а.с.а.с.2, 3 т.4) про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” шляхом ліквідації та повідомлення кредиторів про встановлення двомісячного строку для пред’явлення вимог.

В бюлетені державної реєстрації №112 (22)2008р. (а.с.4 т.4) опубліковані, серед іншого, відомості про дату реєстрації рішення про припинення юридичної особи, кінцеву дату заявлення вимог кредиторів та склад ліквідаційної комісії.

14.11.2008р. від Закритого акціонерного товариства „Мегатекс” Компанія MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH отримала електронного листа (а.с.а.с.107, 108 т.1) Шапрана Ю.В., в якому останній повідомив Позивача про скрутний фінансовий стан ТОВ „А-МЕГА” у зв’язку з всесвітньою кризою, та вжиття заходів для забезпечення сплати всіх боргів не пізніше 15.02.2009р.

У відповідь Позивач 21.11.2008р. на ім’я Юрія Шапрана склав електронного листа (а.с.а.с.101-105 т.1) з вимогою про сплату всіх наявних на цю дату платежів за ліцензійним договором та пропозицією скласти заяву про визнання боргу (а.с.106 т.1) за роялті у сумі 250000 Євро.

Як було встановлено судом, Позивач не звертався як кредитор із вимогами до ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” в перебігу процедури ліквідації останнього, започаткованої рішенням його учасників.

21.01.2009р. згідно рішення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” №34 (а.с.14 т.3) із внесенням відповідного реєстраційного запису (а.с.13 т.3) із складу ліквідаційної комісії виведено Срібного В.М. (за його заявою) та введено Вініченка В.В.

26.01.2009р. ліквідаційною комісією Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” був складений (а.с.а.с.5-6), а рішенням засновників (учасників) №35 (а.с.4 зворотна сторона т.3) затверджений ліквідаційний баланс товариства, в якому відображено відсутність будь-яких активів та зобов’язань.

04.02.2009р. ліквідаційною комісією складений акт (а.с.4 т.3), в якому відображено: відсутність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” перед державними цільовими фондами та по податках і зборах, передання документів на постійне зберігання до архівного відділу; складання ліквідаційного балансу із відсутністю кредиторської та дебіторської заборгованості; знищення печатки і кутового штампу Товариства; закриття поточного рахунку та вжиття усіх інших дій, необхідних для здійснення ліквідації Товариства.

На підставі цього акту та інших наданих документів (а.с.а.с.2, 3 т.3) 04.02.2009р. державним реєстратором проведено державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега”, що відображено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.а.с.80-82 т.1) та опубліковано у бюлетені державної реєстрації №118 (3)2009р. (а.с.5 т.4)

20.03.2009р. Компанія MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH отримала лист з електронної адреси Дмитра Анікієнка від голови ліквідаційної комісії ТОВ „А-МЕГА” Павла Стебловцева про ліквідацію означеного Товариства 04.02.2009р. (а.с.а.с.97, 98 т.1), який (лист) містив вказівку про повторне повідомлення відносно ліквідації Товариства.

Як вбачається з довідки (а.с.8 т.2) за підписом керівника та головного бухгалтера Компанії MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH на момент припинення ТОВ „А-МЕГА” (станом на 04.02.2009р.) його непогашена заборгованість перед склала 371799,15Євро; Компанії також було заподіяні збитки у зв’язку із неправомірною ліквідацією Товариства у вигляді упущеної вигоди в розмірі 340000Євро як роялті за період з лютого 2009р. по грудень 2010р.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення з Відповідача в порядку ч. 6 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошових коштів в сумі, визначеною вказаною довідкою.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві від 12.01.2010р. (а.с.а.с.17,18 т.2) та поясненнях, наданих 15.03.2010р. (а.с.6 т.4).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що у повному обсягу не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовної заяви та наданих в перебігу розгляду справи пояснень сутність розглядуваного спору полягає у застосуванні до Відповідача як солідарного боржника заходів відповідальності за нездійснення процедури ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” в порядку, визначеному Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у вигляді спонукання до виконання непогашених вказаним Товариством грошових зобов’язань перед Компанією MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH та заподіяних збитків (упущеної вигоди) за ліцензійним договором від 17.03.2005р.

Відповідно до положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України для застосування будь-якого способу судового захисту потрібна наявність (а отже – доведеність з боку Позивача належними доказами) наступної сукупності умов:

-          існування певного суб’єктивного права або інтересу у Заявника позову;

-          порушення (невизнання/оспорювання) такого права або інтересу з боку Відповідача;

-          належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності наявному порушенню та передбаченості діючим законодавством).

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання, а отже – і кореспондуючі відповідним обов’язкам контрагента певні суб’єктивні права кредитора - виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Однак, як вбачається із встановлених на підставі наявних матеріалів справи обставин, безпосередньо Позивач та Відповідач не укладали жодних угод, які можна було б розцінювати правовою підставою для виникнення та існування обов’язку із сплати заявлених до стягнення грошових коштів – такий договір був укладений між Компанією MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH та Товариством з обмеженою відповідальністю „А-Мега”.

Таким чином, сам по собі означений договір від 17.03.2005р., хоча і визначає Компанію кредитором у грошових зобов’язань з отримання ліцензійних платежів, не є достатньою правовою підставою для існування у Позивача певної грошової вимоги безпосередньо до Відповідача.

Такою підставою Позивач вважає перебування Відповідача у статусі засновника ліквідованого Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” із часткою понад 81% статутного фонду, та порушення в цьому статусі при ліквідації Товариства вимог ч.3 ст. 110 цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що, на думку Компанії”, призвело до соді радної відповідальності згідно ч. 6 цього Закону.

Втім, означені міркування Позивача юридично неспроможними, що, відповідно, має наслідком об’єктивну неможливість існування факту порушення Товариством з обмеженою відповідальністю „Мегатекс” суб’єктивних прав (інтересів) Компанії MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH, з огляду на таке:

По-перше, відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України та п. ї) ч. 5 ст. 41, ч. 1 ст. 59 Закону України „Про господарські товариства” прийняття рішення про ліквідацію товариства є невід’ємним правом загальних зборів його учасників, здійснення або нездійснення якого (саме прийняття рішення на зборах) законодавством у розглядуваному випадку не покладалось у залежність від існування жодних зовнішніх чинників (у тому числі – правовідносин цього Товариства із Компанією).

Отже, участь Відповідача у зборах учасників Товариства, як здійснення гарантованого ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України, п. 1 ч. 1 ст.116 Цивільного кодексу України та п. а) ч. 1 ст. 10 Закону України „Про господарські товариства” права на управління справами товариства, не може вважатися неправомірними діями та порушенням прав чи інтересів Позивача.

По-друге, відповідно до згадуваної Позивачем ч. 1 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідація юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про ліквідацію, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, якщо вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, за заявою власника майна боржника (уповноваженою ним собою), якщо обставини недостатності майна виявлені після прийняття рішення про ліквідацію і до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора).

Між тим, в розглядуваному випадку рішення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” та про створення ліквідаційної комісії прийнято одночасно 07.11.2008р. – отже, за змістом наведеної норми одночасність прийняття рішення про ліквідацію та формування ліквідаційної комісії в принципі виключає ймовірність існування підстави для виникнення у власника майна боржника обов’язку із подання заяви до суду про порушення провадження у справі про банкрутство щодо такого боржника.

По-третє, зазначена Компанією ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, яка встановлює необхідність ліквідації юридичної особи в порядку законодавства про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом у разі недостатності вартості майна для задоволення вимог кредиторів, безпосередньо не визначає процедури встановлення такої недостатності. Однак, на думку суду, сукупний аналіз ст.ст. 111 та 112 Цивільного кодексу України дає підстави для однозначного висновку про те, що наявність або відсутність недостатності майна визначається змістом проміжного ліквідаційного балансу шляхом співставлення відомостей про склад і вартість майна юридичної особи із сумою пред’явлених та визнаних ліквідаційною комісією вимог кредиторів. Правильність означеного висновку ґрунтується на встановлені законодавством необхідності визначення строку для подання кредиторами вимог до ліквідаційної комісії, порядку їх розгляду комісією та можливості оскарження шляхом звернення до суду із відповідним позовом та формування проміжного ліквідаційного балансу саме після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторів. Таким чином, обов’язковою умовою для визначення існування обставини недостатності майна юридичної особи, що ліквідується, для задоволення вимог кредиторів, є факт пред’явлення у встановленому порядку (у письмовій формі протягом визначеного строку і на ім’я ліквідаційної комісії) кредиторами своїх вимог.

Суд зауважує, що діюче законодавство України не містить винятків по відношенню іноземних кредиторів відносно необхідності подання ними своїх вимог в процесі ліквідації юридичної особи для отримання законних сподівань на погашення існуючих грошових зобов’язань в ході такої ліквідаційної процедури.

Однак, як було встановлено судом, Компанія MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH як кредитор не зверталась до ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” із вимогами про сплату грошових коштів за ліцензійним договором від 17.03.2005р., питання про стягнення яких є предметом спору у цій справі. За таких обставин, відсутні правові підстави стверджувати про можливість встановлення факту недостатності майна Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” як підстави для виникнення обов’язку за ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з урахуванням незаявлених у встановленому порядку грошових вимог Позивача (безвідносно до ймовірної особистої обізнаності певних фізичних осіб – співробітників Відповідача або ТОВ „А-Мега” про правовідносин останнього із Компанією за договором від 17.03.2005р., адже така обізнаність законодавством не дорівнюється до факту особистого пред’явлення вимоги кредитором).

Викладене, за висновком суду, у повній мірі спростовує твердження про наявність порушення з боку ліквідаційної комісії або засновників ТОВ „А-Мега” положень ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” – існуючому стану речей сприяла власна бездіяльність Компанії MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH, яка не реалізувала свого статусу кредитора в процедурі ліквідації. При цьому, згадуване Позивачем у позові посилання на необхідність за ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України здійснення персонального повідомлення явних кредиторів не спростовує означеного виноску суду, оскільки: законодавство не встановлює ознак явності того чи іншого кредитора та не визначає наслідком нездійснення такого персонального повідомлення солідарну відповідальність засновника по незаявленим та незадоволеним вимог до ліквідованої юридичної особи. Більш того, надані Позивачем докази здійснення передбачених ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” обов’язкових оголошень у відповідних виданнях (а.с.а.с.2-5 т.4) є достатнім доказом належного викання обов’язку із доведення до відома всіх можливих кредиторів відомостей, необхідних для пред’явлення відповідних вимог, встановленого (обов’язку) національними нормами публічного права. В свою чергу, за умов дотримання всіх встановлених національним законодавством обов’язкових публічних процедур повідомлення кредиторів при ліквідації юридичної особи, своєчасна необізнаність Компанії (у тому числі - через її іноземний статус) про таку ліквідацію не створює жодних преференції або винятку із загальних положень ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визнання достатності або недостатності майна боржника виключно відносно пред’явлених вимог кредиторів.

По-четверте, коло осіб, які несуть солідарну відповідальність у разі порушення ч. 1 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (відсутність якого встановлена судом вище), визначене ч. 6 цієї статі, та включає власник майна боржника (уповноважену ним особу), керівник боржника і голову ліквідаційної комісії (ліквідатор).

Між тим, на думку суду, за своїм статусом Відповідач не може бути віднесений до жодної із вказаних осіб, оскільки є лише учасником (засновником) Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега”.

Намагання Позивача довести, що у розумінні ч. 6 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” учасника ліквідованої юридичної особи можна вважати власником майна боржника, суд вважає помилковими, оскільки:

-          ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України чітко розрізняє власника (власників) майна та засновників суб’єкта господарювання як різних осіб, що самостійно уповноважені приймати рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання;

-          як встановлено п. 5.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” у цілковитій відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України, абз. 2 ч. 1 ст. 85, абз. 2 ч. 1 ст.140 Господарського кодексу України саме воно, а не його засновники, було власником наявного у нього (зокрема – переданого у якості внесків до статутного фонду) майна. В свою чергу, використання терміну власник майна певного суб’єкту господарювання за змістом ст.ст.74, 78, 136 Господарського кодексу України притаманно саме до державних та комунальних підприємств, за якими майно закріплено на праві повного господарського відання, а його власником (майна) залишається держава або територіальна громада в особі відповідного органу;

-          абз. 22 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що містить визначення учасників провадження у справі про банкрутство, та ст. 3 цього Закону, яка визначає осіб, зобов’язаних вживати заходів для запобігання банкрутства, чітко розрізняє власника майна боржника та учасників (засновників) боржника як різних процесуальних суб’єктів, що у сукупності із наведеним вище дає підґрунтя для висновку про неможливість ототожнення у розглядуваному випадку учасника товариства з обмеженою відповідальністю із власником майна боржника у розумінні ч. 6 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Неможливість проведення запропонованої Позивачем аналогії між учасником товариства і власником його майна в даному випадку видається цілком логічною, адже за змістом ч. 1 ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” майно, передане власником боржнику у повне господарське відання у разі ліквідаційної процедури в порядку Закону мало включатися до ліквідаційної маси – отже ймовірність порушення у вигляді безпідставного ухилення власника майна боржника від переходу до ліквідаційної процедури за Законом може бути компенсована солідарною відповідальністю такого власника, майно якого при дотриманні вимог законодавство, мало б слугувати джерелом для задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, навіть незалежно від наявності або відсутності порушень під час ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” Відповідач за будь-яких обставин не може вважатися особою, на яку може покладатися відповідальність в порядку ч. 6 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.”

Окрім викладеного, відносно вимог Позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегатекс” збитків у вигляді упущеної вигоди, суд вважає за необхідне привести додаткові підстави їх юридичної неспроможності:

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов’язків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст. 611 цього Кодексу має наслідком, у тому числі – необхідність відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Отже, за змістом наведених норм збитки є наслідком невиконання саме договірних зобов’язань між певними особами, що узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, викладеною абз. 2 п. 1 Роз’яснення „Про деякі питання практики вирішення спорів пов’язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. № 02-5/215. Між тим, як було встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем не існує договірних відносин щодо розглядуваних в межах цієї справи питань, що в принципі унеможливлює завдання збитків – мова може йти виключно про позадоговірну шкоду, яка, наразі не є предметом розглядуваного позову.

Більш того, як встановлено ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України заявлена до стягнення сума збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої/упущеної вигода) визначається як прибуток (доход), на який сторона мала право розраховувати та реально б одержала за звичайних обставин у разі належного виконання зобов’язань іншою стороною, чого не може бути у розглядуваному випадку, так як:

- по-перше, ймовірне припущення здійснення ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” в порядку, визначеному Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, жодною мірою не пов’язано причинно-наслідковим зв’язком із отриманням Компанією MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH платежів роялті в розмірі 340000Євро за період з лютого 2009р. по грудень 2010р.

- по-друге, стягувані в межах цієї справи платежі роялті не можуть вважатися збитками і в контексті договірних відносин Компанії та Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега”, оскільки формулювання законодавця стосовно можливості отримання вигоди при належному виконанні зобов’язань іншою стороною вказує на те, що така вигода повинна б мати місце понад отримане за належним виконанням. Однак, з матеріалів справи не вбачається ніяких підстав для висновку, що навіть у разі існування Товариства з обмеженою відповідальністю „А-Мега” і своєчасного здійснення ним всіх розрахунків з Компанією, Позивач би отримав додатково стягувані зараз 340000Євро упущеної вигоди.

За таких обставин і у світлі приведених висновків суд відмовляє у задоволені позовних вимог Компанії MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH у повному обсягу, що згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України має наслідок віднесення всіх здійснених Позивачем судових витрат на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Компанії МОЛЬ Аку Інжиніринг унд Маркетинг ГмБХ (MOLL Accu Engineering und Marketing GmbH), Франкенрінг, Бад Штафельштайн, Федеративна Республіка Німеччина до Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕГАТЕКС”, м. Костянтинівна (ідентифікаційний код 20338741) про стягнення суми незадоволених вимог за грошовими зобов’язаннями А-Мега в розмірі 371799,15 Євро і суми збитків у розмірі 340000,00Євро.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутнього представника Відповідача у судовому засіданні 15.03.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 15.03.2010р.

3. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя