Рішення № 82375181, 28.05.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 травня 2019 р. справа № 520/2705/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

позивача - не прибув,

представника відповідача - Зеленохатова І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення № 0018159-5606-2030 від 26.12.2018 щодо нарахування транспортного податку за 2018 рік на суму 12500,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що позивач є власником транспортного засобу марки PORSCHE, модель CAYMAN, з об`ємом циліндрів двигуна 1988 куб.см., тип пального – бензин, 2017 року випуску, Д.Н.З. НОМЕР_2 . В зв`язку з перебуванням у його власності даного автомобіля ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення – рішення від 26.12.2018 №0018159-5605-2030, яким позивачу нараховано зобов`язання щодо сплати транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 12500,00 грн. Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким що порушує права позивача, оскільки прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а також поза межами підстав, повноважень та способів, передбачених законом.

Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що транспортний засіб позивача підпадає під вимоги ст. 267 Податкового кодексу України, а тому контролюючий орган при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі та в межах чинного законодавства.

Сторони не скористались правом на подання відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволені позову з підстав та мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з приписами п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 є власником транспортного засобу марки PORSCHE, модель CAYMAN, з об`ємом циліндрів двигуна 1988 куб.см., тип пального – бензин, 2017 року випуску, державний номерний знак - НОМЕР_2 , дата першої реєстрації - 05.07.2018.

26 грудня 2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області винесене податкове повідомлення-рішення № 0018159-5606-2030 від 26.12.2018, яким нараховано позивачу зобов`язання щодо сплати транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 12500,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Підпунктом 267.1.1. п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Відповідно до п.п. 267.3.1. п. 267.3 ст. 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.п. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального".

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 № 428, далі - Методика), встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 № 403 (Офіційний вісник України, 2013, № 44, ст. 1576).

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2018 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.

Таким чином, належним способом визначення контролюючим органом об`єкта оподаткування транспортного податку є наявність відомостей про автомобіль з такими характеристиками у переліку легкових автомобілів, розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.

Зі змісту листа ГУ ДФС у Харківській області ввід 28.02.2019 вбачається, що відповідач, визначаючи автомобіль позивача як об`єкт оподаткування, фактично ототожнив його із наявним в переліку автомобілем марки PORSCHE, модель "718CAYMAN", віком до 1 року, з об`ємом двигуна 2,0 л.

Із розміщеного на офіційному сайті Мінекономрозвитку переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році, судом встановлено, що автомобілем марки PORSCHE, модель "718CAYMAN", з бензиновим двигуном, може бути об`єктом оподаткування виключно у випадку, якщо вік автомобіля складає до 1 року; об`єм циліндрів двигуна дорівнює 2,0 літрів.

Тобто, для визначення автомобіля об`єктом оподаткування у межах спірних правовідносин необхідно враховувати три складові одночасно: конкретну модель автомобіля, його вік та об`єм циліндрів двигуна.

При винесенні оспорюваного рішення контролюючий орган, вважаючи, що автомобіль позивача є об`єктом оподаткування транспортним податком, виходив з того, що транспортний засіб має модель "718CAYMAN". Проте зі змісту свідоцтва про реєстрацію вбачається, що модель автомобіля позивача - "CAYMAN", тобто відповідач при визначенні об`єкту оподаткування помилково відніс транспортний засіб позивача до "718CAYMAN".

Крім того автомобіль марки PORSCHE, модель "718CAYMAN" наявний у переліку виключно із позначкою "до 1 року".

У той час автомобіль позивача відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію - 2017 року випуску без зазначення дня та місяця виготовлення.

Згідно з підпунктом 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Таким чином, у розумінні підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, датою виготовлення автомобіля позивача є 01.01.2017.

Отже, 31.12.2017 даний автомобіль досяг віку 1 рік включно із дня випуску і не міг бути об`єктом оподаткування у 2018 році.

Проте відповідач при обрахуванні податку помилково виходив із дати державної реєстрації автомобіля, у той час як закон пов`язує можливість оподаткування саме з датою виготовлення (випуску), а не дати першої державної реєстрації.

Такої ж правової позиції щодо обрахунку віку автомобіля дотримується Верховний суд, зокрема у постановах від 11.09.2018 у справі № 807/1387/16, та від 24.04.2018 у справі № 822/3154/17.

Також суд зазначає, що об`єм циліндрів двигуна автомобіля, що належить позивачу, становить 1988 куб.см., тобто не досягає 2000 куб.см.

Щодо аргументів відповідача стосовно необхідності заокруглення показника двигуна, а саме об`єму циліндрів, суд зазначає наступне.

Принципи, проголошені у статті 4 Податкового кодексу України, повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку.

Так, серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (п. п. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 ПК України).

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Новік проти України» (18.12.2008) ЄСПЛ зробив висновок, що «надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля».

Аналогічну правову позицію, щодо неможливості округлення показників об`єму двигуна також висловлював Верховний суд у постанові від 05.11.2018 у справі №822/2687/17.

Верховний Суд в даному рішенні прийшов до висновку, що вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків.

Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність у позивача обов`язку сплати транспортного податку у 2018 році, оскільки транспортний засіб позивача не може вважатись об`єктом оподаткування у 2018 році, а тому, як наслідок, податкове повідомлення-рішення № 0018159-5606-2030 від 26.12.2018 щодо нарахування транспортного податку за 2018 рік на суму 12500,00 грн підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0018159-5606-2030 від 26.12.2018 щодо нарахування транспортного податку за 2018 рік на суму 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 , 61166, код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 13 червня 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов