Рішення № 82374870, 13.06.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 червня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2031/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, з такими вимогами:

- визнати незаконним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду Українц в Попаснянському районі Луганської області від 06.03.2019 “Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_1 ”.

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до пільгового підземного стажу роботи періоди його роботи з 02 серпня 1993 року по 11 травня 1996 року на шахті “Первомайська” в/о “Первомайськвугілля” у якості учня машиніста підземних установок, машиніста підземних установок та гірника очисного забою; з 03 вересня 2001 року по 28 лютого 2002 року в ВАТ "Ленінградсланець" у якості гірника очисного забою та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2019 та прийняти рішення з врахуванням висновків суду.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач 26.02.2019 звернувся до відповідача з заявою призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах так як на момент звернення мав необхідний стаж з повним робочим днем під землею. При зверненні до відповідача з заявою про призначення пенсії позивач окрім трудової книжки надав відповідачу наступні документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію паспорту, копію військового квитка, диплом, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку роботу на шахті Ленінградська №1467 від 15.10.2018, №1466 від 15.10.2018, №1468 від 15.10.2018, довідку про заробітну плату з зазначеного підприємства №1469 від 15.10.2018. Своїм Рішення від 06.03.2019 відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії, мотивуючи це тим, що у нього недостатньо підземного стажу. Зокрема, з рішення вбачається, що за результатами розгляду заяви та документів відповідач не зарахував до пільгового підземного стажу періоди роботи з 02.08.1993 по 11.05.1996 на шахті “Первомайська” ВО “Первомайськвугілля” (за відсутності довідок про підтвердження пільгового стажу) та з 03.09.2001 по 28.02.2002 у ВАТ “Ленінградсланепь” (в звязку з тим, що надана довідка не відповідає Додатку 5 Постанови КМУ №920 від 05.07.2006. При цьому відповідач не зазначає у своєму рішення, що йому надавалися довідки про підтвердження пільгового стажу та копії атестації робочих місць на шахті “Первомайська”, однак він відмовив у їх прийнятті, через те, що вони видані окупаційною владою.

Такі дії відповідача з не зарахування зазначених періодів до пільгового підземного стажу, а також відмова від прийняття пільгових довідок та завірених копій первинних документів, у т.ч. і про атестацію робочих місць та, як наслідок, прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії, позбавили позивача права на пенсійне забезпечення без законних на те підстав.

Ухвалою суду від 20 травня 2019 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 1-2).

03 червня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 49-51), в обґрунтування якого зазначено, що 26.02.2019 Позивач звернувся до Відповідача з заявою щодо призначення пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до заяви були надані: довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, трудова книжка від 20.04.1989 НОМЕР_1 , військовий квиток від 27.05.1989 № НОМЕР_2 , довідки підтверджуючі пільговий стаж роботи видані ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» від 25.02.2019 №33-51, документи видані архівним сектором Сланцевського муніципального району Ленінградської області Російської Федерації: довідка підтверджуюча стаж роботи від 15.10.2018 №1466 та довідка про заробітну плату за № 1469, довідка підтверджуюча пільговий стаж роботи видана «Державним трестом «Артикуголь» Російської Федерації від 22.11.2018 № 877/сп та довідка про заробітну плату за №878/сп від 22.11.2018.

Згідно розрахунку стажу здійсненого управлінням ОСОБА_1 , на час звернення має страховий стаж роботи 32 роки 03 місяці 17 днів, в тому числі на пільгових умовах за списком №1 згідно п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 21 рік 00 місяці 16 днів.

За записами трудової книжки від 20.04.1989 НОМЕР_3 4299809 ОСОБА_1 працював також: з 02.08.1993 по 11.05.1996 на шахті «Первомайська» в/о Первомайсьвугілля за професією учень машиніста підземних установок, машиніст підземних установок. 3 03.09.2001 по 28.02.2002 підземним гірничим очисного вибою на шахті «Ленинградская» Але записи в трудовій книжці не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах. Період роботи Позивача з 03.09.2001 по 28.02.2002 підземним гірничим очисного вибою на шахті «Ленинградская» також підтверджено довідкою від 15.10.2018 №1466, виданої архівним сектором Сланцевського муніципального району Ленінградської області Російської Федерації, та зазначена довідка не може бути прийнята до розгляду при призначенні пенсії, оскільки вона не відповідає зразку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №920.

Документом, що підтверджує пільговий стаж є довідка уточнююча пільговий характер роботи. Такі довідки є обов`язковими, оскільки в трудових книжках не зазначається у яких умовах працювали особи і чи були вони зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. Час, відпрацьований в умовах, передбачених Списками, обліковується власником або уповноваженим ним органом. Період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство та зазначається в довідці. У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професію або посаду, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку. Саме через відсутність пільгової довідки період роботи Позивача з 02.08.1993 по 11.05.1996 на шахті «Первомайська» в/о «Первомайсьвугілля» за професією учень машиніста підземних установок, машиніста підземних установок не зараховано пільгового стажу роботи за списком №1.

Наказом головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 10.01.2007 року № 9 затверджено склад комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при наявності необхідних документів. Комісія має право розглядати питання підтвердження пільгового стажу роботи. Відповідно до вищезазначеного, період роботи ОСОБА_1 з 03.09.2001 по 28.02.2002 за професією робітника очисного вибою підземного на шахті «Ленінградська» за відсутності пакету документів, необхідних для підтвердження пільгового стажу роботі комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, а саме довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємств про ліквідацію підприємства, установи, організації без визначення правонаступника не зараховано до пільгового стажу за списком №1.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 26 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії разом переліком документів, доданих до заяви, а саме: довідкою про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспортом серії НОМЕР_4 , трудовою книжкою НОМЕР_1 , військовим квитком НОМЕР_5 , дипломом про навчання НОМЕР_6 , довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000534224, довідками про джерела доходів з 01.07.2000, довідкою про зміну назви організації №443/ю, довідками, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, заявою про спосіб виплати пенсії (а.с. 28, 53 зворотній бік – 76, 80).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України Луганської області від 06.03.2019 було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В обґрунтування відмови зазначено, що за записами трудової книжки заявник працював: з 02.08.1993 по 11.05.1996 на шахті «Первомайська» в/о Первомайсьвугілля за професією учень машиніста підземних установок, машиніст підземних установок. Записи в трудовій книжці не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на зазначеному підприємстві відповідно до ч.3 ст. 114 Закону. За записами трудової книжки та довідки від 15.10.2018 №1466 виданої архівним сектором Сланцевського муніципального району Ленінградської області Російської Федерації заявник працював: з 03.09.2001 по 28.02.2002 підземним гірничим очисного вибою на шахті «Ленинградская». Зазначена довідка не може бути прийнята до розгляду при призначенні пенсії, оскільки вона не відповідає зразку, зазначеному в Додатку № 5 постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №920. Період роботи не зараховано пільгового стажу роботи за списком №1: з 02.08.1993 по 11.05.1996 на шахті «Первомайська» в/о Первомайсьвугілля за професією учень машиніста підземних установок, машиніста підземних установок за відсутності пільгових довідок: з 03.09.2001 по 28.02.2002 за професією робітника очисного вибою підземного на шахті «Ленінградська» за відсутності пакету документів, необхідних для підтвердження пільгового стажу роботи комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, а саме довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємств про ліквідацію підприємства, установи, організації без визначення правонаступника (а.с. 14-15).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1788-XII, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (частина перша та друга статті 7 Закону № 1788-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування,” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 Порядку 637 передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, суд приходить до висновку, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону № 1788-XII, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-XII).

Оглядом трудової книжки ОСОБА_1 судом встановлено, що у періоди з 02.08.1993 по 11.05.1996, позивач працював у якості учня машиніста підземних установок, машиніста підземних установок та гірника очисного забою.

Обґрунтовуючи підстави щодо не зарахування Відповідачем до пільгового стажу Позивача періоду роботи з 02.08.1993 по 11.05.1996 на шахті «Первомайська» в/о Первомайськвугілля, відповідач посилається на те, що записи в трудовій книжці не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на зазначеному підприємстві, проте такі посилання суд вважає незмістовними, з огляду на таке.

Порядок ведення трудових книжок визначається наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, яким затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58).

Так, згідно з п.п. 2.2, 2.3, 2.4 Інструкції № 58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться:

- відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

- відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

- відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;

- відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд зазначає, що записи про роботу Позивача на шахті «Первомайська» в/о Первомайськвугілля за період з 02.08.1993 по 11.05.1996 виконані у відповідності до вимог Інструкції №58, містять усю необхідну інформацію про роботу відповідно до вимог чинного законодавства, та з посиланням на відповідні документи, на підставі яких було проведено відповідні записи.

Крім того, Відповідачем не обґрунтовано в чому саме полягає неповнота інформації записів в трудовій книжці Позивача.

Також Позивачем на підтвердження факту роботи на шахті «Первомайська» в/о Первомайськвугілля у період з 02.08.1993 по 11.05.1996 було надано довідки від 07.03.2019 №684, від 07.03.2019 №685, від 07.03.2019 №687, від 07.03.2019 №688, окупаційною адміністрацією міста Первомайська, так званої «Луганської народної республіки».

Щодо зазначеного факту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 ст. 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, § 142).

Враховуючи наведене суд вважає за можливе застосувати вказані загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, які видані установами, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, як доказів, оскільки можливість збору відповідних доказів на такій території може бути значно обмежена, у той час як вони мають істотне значення для реалізації відповідних прав людини.

Аналізуючи вищезазначені приписи чинного законодавства, суд приходить до висновку, зазначені вище довідки від 07.03.2019 №684, від 07.03.2019 №685, від 07.03.2019 №687, від 07.03.2019 №688 повинні бути враховані для підтвердження наявного трудового стажу Позивача.

Щодо не зарахованого до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 03.09.2001 по 28.02.2002 за професією робітника очисного вибою підземного на шахті «Ленінградська», суд зазначає таке.

Як зазначено вище судом, положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону № 1788-XII, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-XII).

Трудовою книжкою НОМЕР_7 НОМЕР_8 підтверджується, що ОСОБА_1 у період з 03.09.2001 по 28.02.2002 працював на посаді підземного гірника очисного забою 5 розряду на шахті «Ленінградська».

Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637, пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121 (121/2001) (із змінами), постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі – Порядок №18-1).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №18-1 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком.

Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Пунктом 7 Порядку №18-1 визначено, що для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право:

- заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально;

- запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;

- отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку;

- інформувати органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.

Згідно із пунктом 11 Порядку №18-1, для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи:

1) заяву про підтвердження стажу роботи;

2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

3) трудову книжку;

4) документи, видані архівними установами, зокрема:

а) довідку про заробітну плату;

б) копії документів про проведення атестації робочих місць;

в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до пункту 12 Порядку №18-1, Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та в отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.

Суд зазначає, що фактично на органи пенсійного фонду покладено обов`язок щодо надання допомоги заявникам у зборі необхідних документів у разі такої необхідності.

В даному випадку Відповідачем не вжито жодних заходів щодо допомоги ОСОБА_1 у зборі необхідних документів.

Суд звертає увагу Відповідача, що ВАТ «Ленінградсланець», у якому Позивач працював на шахті «Ленінградська» в гірника очисного забою розташована у м. Сланци, Ленінградської області, що є територією Російської Федерації, а тому вимога Відповідача щодо надання ОСОБА_1 довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є необґрунтованою, оскільки зазначене підприємство зареєстровано як юридична особа на території Російської Федерації, а тому в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації щодо такого підприємства не існує.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі Ковач проти України від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі Швидка проти України від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Таким чином, ОСОБА_1 було надано усі необхідні документи на підтвердження спірного періоду його роботи з 03.09.2001 по 28.02.2002 у ВАТ «Ленінградсланець» на шахті «Ленінградська».

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки, рішення УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 06.03.2019 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах Куцеволову А.М., є необґрунтованим, тобто прийняте без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, а тому зазначене рішення підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №41089 (а.с. 3).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 768,40 грн на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 06.03.2019 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Куцеволову ОСОБА_2 .

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код: 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська обл., Попаснянський район, місто Попасна, вул. Шкільна, будинок 2) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 лютого 2019, з урахуванням правових висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код: 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська обл., Попаснянський район, місто Попасна, вул. Шкільна, будинок 2) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова