Рішення № 82374725, 13.06.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2019 р. справа № 300/1022/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції та сум індексації грошового забезпечення, а також зобов`язання перерахувати і виплатити пенсії із такими складовими винагороди з 08.10.2016, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також – позивач, ОСОБА_1 ) 13.05.2019 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також – відповідач, Головне управління ПФУ в області) про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції та сум індексації грошового забезпечення, а також зобов`язання перерахувати і виплатити пенсії із такими складовими винагороди з 08.10.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що відповідачем протиправно, в порушення вимог статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" і постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій", відмовлено у проведенні перерахунку пенсії із врахуванням до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди, виплат за безпосередню участь в антитерористичній операції, з яких були сплачені страхові внески та сум індексації грошового забезпечення. На переконання позивача такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області є неправомірними, вчиненими всупереч нормам чинного законодавства, які грубо порушують його право на пенсійне забезпечення в належному розмірі. Окрім іншого вказує на те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому також має бути врахована до складу грошового забезпечення для перерахунку пенсії. У зв`язку із вказаним позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також – КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-3).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 30.05.2019 із відповідними письмовими доказами (а.с.22-27, 28-74). У відзиві представник Головного управління ПФУ в області заперечив проти позовних вимог позивача та зазначив, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, які виплачуються раз на місяць. Посилаючись на пункт 5 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України від 15.11.2010 за №595, відповідач вказує, що винагорода виплачується як окремий платіж разом із грошовим забезпеченням та не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 8 вказаної Інструкції). Водночас, пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" не містить положень про включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія таких виплат, як щомісячна додаткова грошова винагорода та виплати під час перебування в зоні АТО. Такі виплати, на переконання відповідача, є разовими платежами та за своєю суттю являється державними соціальними гарантіями для осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому вони не входять до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Стосовно індексації, відповідач вказав на відсутність правових підстав для її включення до грошового забезпечення, так як жодною довідкою, наданою до органу пенсійного фонду для призначення та перерахунку позивачу пенсії, не підтверджено обставину утримання з індексації страхових внесків. Окрім іншого, відповідач вказує на пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом, так як перерахунок пенсії позивачу проведений ще у березні 2018 року, а отже з даного періоду позивачу було відомо про порушення, на його думку, прав на врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції та сум індексації грошового забезпечення. Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши відзив на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

ОСОБА_1 як колишньому військовослужбовцю Збройних Сил України, з 08.10.2016 призначена та виплачується пенсія за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" за №2262-XII від 09.04.1992, згідно протоколу за пенсійною справою №0901005148 (Міноборони) від 08.10.2016і 27.10.2016 (а.с.14, 28).

Так, згідно витягу із наказу Командувача повітряних сил Збройних Сил України №334 від 25.08.2016 капітана Демченка В.В., командира роти радіоперешкод 17 окремого батальйону радіоелектронної боротьби повітряного командування "Захід" звільнено з військової служби у запас (за станом здоров`я) за підпунктом "б" пункту 67 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України №1053/2001 від 07.11.2001 (а.с.36).

Відповідно до Витягу із наказу командира військової частини А1267 (по стройовій частині) від 07.10.2016 за №218, ОСОБА_1 з 07.10.2016 виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення (а.с.10, 37).

Зміст розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію свідчить, що загальна вислуга років позивача становить 24 роки 6 місяців 13 днів (а.с.35).

На підставі поданих до Головного управління ПФУ в області документів, в тому числі подання про призначення пенсії №144 від 15.10.2016, заяви від 19.10.2016 про призначення пенсії, грошового атестату серії ЗУ №004527 від 07.10.2016, розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію, позивачу згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" за №2262-XII від 09.04.1992, призначена пенсія за вислугу років (а.с.31-32, 33, 35, 47-48).

Як свідчить протокол за пенсійною справою ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (Міноборони) від 08.10.2016 грошове забезпечення для обчислення пенсії становило: посадовий оклад – 1 020,00 гривень, оклад за військове звання – 120,00 гривень, процентна надбавка за вислугу років 35% – 399,00 гривень, надбавка за умови режимних обмежень – 10%, надбавка за кваліфікацію військовослужбовця 1 клас – 4%, премія – 450%. Крім того, серед видів підвищення або надбавок до пенсії позивача зазначено, зокрема, надбавка, як учаснику бойових дій відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" – 282,50 гривень та щомісячна цільова грошової допомоги на прожиття учаснику бойових дій – 40,00 гривень. Загальний розмір пенсії ОСОБА_1 – 5 391,22 гривень (а.с.14).

Відповідно до протоколу за пенсійною справою ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 (Міноборони) від 01.01.2019, загальний розмір пенсії позивача складає 7 627,43 гривень, в тому числі надбавка учаснику бойових дій в розмірі 374,25 гривень та щомісячна цільова грошової допомоги на прожиття учаснику бойових дій – 40,00 гривень (а.с.16).

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 15.04.2019 (а.с.11), в якій просив здійснити перерахунок пенсії із врахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції та сум індексації грошового забезпечення, оскільки такі виплати як відмітив позивач, не були враховані відповідачем 08.10.2016 при призначенні пенсії. Одночасно звернув увагу відповідача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". До заяви позивачем долучено довідку військової частини А1267 від 20.02.2018 за №40.

Відповідач, листом від 25.04.2019 за №520/Д-15 (а.с.13) відмовив ОСОБА_1 у проведенні такого перерахунку пенсії, вказавши на відсутність правових підстав, оскільки станом на момент звернення позивача із вказаною заявою, не визначено нових умов, порядку і розмірів для проведення перерахунку пенсії. Також повідомлено позивача про те, що після набрання законної сили постанови Великої Палати Верховного Суду України від 06.02.2019 у справі 522/2738/17, нормативно-правових актів щодо включення щомісячної додаткової грошової винагороди до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, не приймалось.

Позивач, вважаючи протиправною відмову органу пенсійного фонду у проведенні перерахунку пенсії із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції та сум індексації грошового забезпечення, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі по тексту також – Закон №2011-XII)

Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Виходячи із вказаного можна дійти висновку, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Досліджуючи доводи позивача про протиправність дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції та сум індексації грошового забезпечення, суд виходить із наступного.

Частиною 1 статті 15 Закону №2011-XII визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-ХІІ (надалі по тексту також – Закон №2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Так, частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (надалі по тексту також – КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17.07.1992 за №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (надалі по тексту також – Постанова № НОМЕР_2 ) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду України від 06.02.2019 у справі 522/2738/17.

Судом встановлено, що позивач 15.04.2019, звертаючись до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, долучив довідку військової частини А1267 від 20.02.2018 за №40, зміст якої свідчить про щомісячну виплату ОСОБА_1 в період з листопада 2014 року по жовтень 2016 року (24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням) щомісячної додаткової грошової винагороди, яка в загальному становила: у 2014 році – 4 607,49 гривень, у 2015 році – 27 503,08 гривень і у 2016 році – 43 217,04 гривень (а.с.12).

Виплата позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди у період з 2014 по 2016 роки у вищезазначених розмірах також підтверджується довідками військової частини А1267 від 05.06.2019 за №350/493/153пс, №350/493/154пс і №350/493/155пс, наданих позивачем суду 11.06.2019 (а.с.82-86).

Також вищевказані довідки військової частини А1267 містять відомості про сплату із вказаних сум щомісячної додаткової грошової винагороди єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що отримувана ОСОБА_1 , згідно з довідкою військової частини А1267 від 20.02.2018 за №40, щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу у жовтні 2016 року пенсії підлягає перерахунку.

Стосовно наявності правових підстав щодо включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової винагороди за участь в антитерористичних операціях, суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Як свідчать наявні в матеріалах справи довідки військової частини А1267 від 20.02.2018 за №40 та від 05.06.2019 за №350/493/153пс, №350/493/154пс, №350/493/155пс, ОСОБА_1 протягом 2014-2016 років виплачувалась грошова винагорода за участь в антитерористичних операціях (а.с.12, 82-86).

Водночас така винагорода виплачувалась позивачу не кожного місяця, зокрема: у листопаді-грудні 2014 року загальний розмір грошової винагороди за участь в антитерористичній операції становив 16 272,94 гривень, у травні-серпні 2015 року і в листопаді-грудні 2015 року – 36 287,10 гривень (в період з січня по квітень 2015 року і з вересня по жовтень 2015 року не виплачувалась), та у січні-лютому 2016 року і жовтні 2019 року – 13 223,51 гривень (в період з березня по вересень 2016 року не виплачувалась).

В контексті вказано суд відзначає, що виплата винагороди за участь в антитерористичній операції та її розмір врегульована постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 за №158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (надалі по тексту також – Постанова № НОМЕР_3 ), постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 за №24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" (надалі по тексту також – Постанова №24) і прийнятим на її виконання Порядком та умов виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджений наказом Міністерства оборони України №49 (надалі по тексту також – Порядок №49), а також постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 за №18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських".

Так, Постановою №158 установлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць (абзац 1 пункту 2 вказаної Постанови).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Постанови №24 в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тисячі гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тисячі гривень (абзац 2 пункт 1 вказаної Постанови).

На виконання пункту 4 постанови КМУ №24 Міністерством оборони України видано наказ від 02.02.2015 за №49, яким затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Відповідно до пункту 4 Порядку №49 виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) - наказами вищих командирів (начальників, керівників).

Розділом ІІ Порядку №49 визначено механізм та умови виплати винагороди військовослужбовцям (крім резервістів) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.

Так, військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов`язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень.

Винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

Винагорода виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.

В подальшому Постанова №24 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 за №18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських" (надалі по тексту також – Постанова №18).

Як визначено пунктом 1 Постанови №18, в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень.

Отже, аналіз наведених положень вищевказаних нормативно-правових актів, свідчить про те, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва).

Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичний характер, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.

За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ.

Аналогічна правова позиція висвітлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.04.2019 у справі №431/703/17 і постанові від 24.04.2019 у справі №266/2322/16-а.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для врахування до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, винагороди за участь в антитерористичній операції, отримувану останнім на протязі 2014-2016 років.

З приводу правових підстав для врахування до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислюється пенсія, сум індексації грошового забезпечення, то суд вказує на наявність таких підстав з огляду на наступне.

Наявними в матеріалах справи довідками військової частини А1267 від 20.02.2018 за №40 та від 05.06.2019 за №350/493/153пс, №350/493/154пс, підтверджено проведення індексації грошового забезпечення позивача за 2014-2015 рік. В той же час у 2016 році така індексація не проводилась, про що свідчить довідка військової частини А1267 від 05.06.2019 №350/493/155пс.

Згідно вказаних довідок нарахування та сплата єдиного соціального внеску із індексації доходів не нараховується і не сплачується.

Так, статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 за №2017-ІІІ (надалі по тексту також – Закон №2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно із частиною 2 статті 19 Закону №2017-ІІІ державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Статтею 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 за №1282-ХІІ (надалі по тексту також – Закон №1282-ХІІ).

Згідно статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Так як індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також враховуючи обставину врегулювання здійснення індексації окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-XII містить відсилочну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону №2262-ХІІ.

Статтею 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, який підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно зі статтею 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (в подальшому 103 відсотка). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Таким чином підлягає включенню до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, індексацію грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № №522/9655/16-а та у постанові від 23.04.2019 у справі № 345/3722/16-а.

Згідно вимог частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отож, підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає про наявність правових підстав для включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення а тому позов в цій частині підлягають до задоволення, при цьому позовні вимоги ОСОБА_1 що включення до складу грошового забезпечення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, суд вважає безпідставними, в задоволенні яких слід відмовити.

Стосовно доводів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідач, стверджує, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії у березні 2018 року, а отже в даний час позивачу було відомо про порушення його прав.

Проте, на підтвердження доводів про обізнаність позивача щодо конкретної складової та обставин обчислення/розрахунку розміру своєї пенсії саме з березня 2018 року, після проведення перерахунку, відповідач не навів будь яких обґрунтувань та не надав жодних доказів на підтвердження даної обставини і власних аргументів.

Водночас Законом №2262-ХІІ встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (частина 3 статті 51 цього Закону).

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 на час призначення йому пенсії мав право на включення до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отримуваної ним щомісячної додаткової грошової винагороди і сум індексації грошового забезпечення, а Головне управління ПФУ в області протиправно відмовило у проведенні перерахунку розміру пенсії, позовні вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з урахуванням названого щомісячного додаткового виду грошового забезпечення та сум індексації підлягають задоволенню без обмеження строком, а саме з 08.10.2016.

Слід констатувати, що таке порушення права позивача на належний розмір пенсії мало місце у зв`язку із незабезпеченням відповідним державним органом, який видав довідки для призначення/перерахунку пенсії (військової частини з якої мало місце звільнення) та територіального органу Пенсійного фонду України саме на стадії прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 його пенсії.

Про обставини отримання відповідного щомісячної додаткової грошової винагороди у 2014-2016 роках, а також індексації доходів (грошового забезпечення) відповідач дізнався у квітні 2019 року. Відтак, знаючи про такі відомості, Головне управління Пенсійного фонду України в області, протиправно не врахував їх при вирішенні питання про наявність підстав для перерахунку пенсії.

В розгляді справи, станом на 13.03.2019, суд враховує й те, що відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі №826/3858/18 (http://reestr.court.gov.ua/Review/81399102#) набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (http://reestr.court.gov.ua/Review/79199205).

Серед іншого, позивач просить зобов`язати відповідача подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду протягом місяця, з дня набрання законної сили, звіт про виконання судового рішення.

З даного приводу суд вказує на наступне.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано, зокрема, статтею 382 КАС України. Так, згідно з частинами 1 та 2 цієї статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту вищенаведених положень Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що суд наділений повноваженням встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним повноваженням суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Проаналізувавши наведені норми права та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних підстав для встановлення судового контролю за виконанням даного рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду, так як судом не встановлено обставин відмови зі сторони відповідача у добровільному виконанні судового рішення, чи зволікання у його виконанні, після набрання ним законної сили, а отже позовна вимога ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням вказаного рішення суду, не підлягає до задоволення.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 768,40 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями №13 від 08.05.2019 і №3.129.1/11348212 від 09.02.2018 (а.с.4, 5).

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 576,30 гривень, що становить 75 відсотків від суми сплаченого позивачем судового збору.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 08.10.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір в розмірі 576,30 гривень (п`ятсот сімдесят шість гривень тридцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), АДРЕСА_1 .

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.