Ухвала суду № 82374666, 13.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2019 р. № 820/2909/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Спірідонова М.О., суддів - Біленського О.О., Тітова О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (64309, Харківська обл., м. Ізюм просп. Незалежності, буд. 2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Заявник, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить суд:

- скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року по справі №820/2909/18/18.

- ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

- зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катестрофи"

- зобов`язати відповідача відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Враховуючи висновки вказаного судового рішення, ОСОБА_1 вважає, що наявні підстави для перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 року по справі № 820/2909/18 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 за вказаною заявою відкрито провадження та призначено розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами в порядку спрощеного провадження.

У судове засідання заявник не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Представник Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України в суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 по справі № 820/2909/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії було залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018р. по справі № 820/2909/18 було скасовано. Прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною відмову Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, викладену у формі листа № 254/Г-14 від 16.04.2018 року. Зобов`язано Ізюмське об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2018 року про перерахунок пенсії із прийняттям рішення встановленої форми та за передбаченою законодавством процедурою. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення від 23.05.2019 року про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд виходив з того, у період з 01.10.1987 року по 06.01.1988 року позивач у військовій частині 49903 виконував військовий обов`язок перебуваючи на учбових зборах, а не під час проходження дійсної строкової служби, що не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за частиною 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вирішуючи заяву по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України однією з підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Згідно вказаного рішення словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року № 2136-VIII передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) вбачається, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796–XII зі змінами, визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796–XII визнане неконституційним та втратило чинність 25.04.2019, як того вимагає ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України", тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), що також прямо встановлено самим рішенням. Отже, на час виникнення спірних правовідносин та на час ухвалення Харківським окружним адміністративним судом рішення від 23.05.2018 року положення зазначеної норми були чинними та підлягали застосуванню відповідачем.

Фактичні обставини справи свідчать, що з 25.04.2019, з дати втрати чинності зазначеними положеннями, позивач має право звернутись з відповідною заявою до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо вирішення питання призначення пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В даній справі судом не встановлено підстав передбачених частиною 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами.

Аналогічна правова позиція при розгляді заяв про перегляд за виключними обставинами судового рішення викладена у постановах Верхового Суду від 15.05.2019 у справі № 640/20317/16-а (касаційне провадження № К/9901/54752/18) та від 05.02.2019 у справі № 333/5015/15-а (касаційне провадження № К/9901/59705/18).

Крім того, суд зазначає, оскільки постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018р. по справі № 820/2909/18 було скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а відповідно до ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами, то суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, оскільки воно не набрало законної сили та було скасовано.

Керуючись статтями 14, 22, 194, 243, 248, 250, 256, 294, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (64309, Харківська обл., м. Ізюм просп. Незалежності, буд. 2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 року у справі № 820/2909/18 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.О. Спірідонов

Судді О.О. Біленський

О.М. Тітов