Рішення № 82374614, 05.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2019 р. № 520/4750/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Алавердян Є.А.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/4750/19 за позовом ОСОБА_1 до Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ХХХІУ сесії УІІ скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 19 квітня 2019 року № 240 "Про відмову в наданні дозволу па розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка, Шевченківського району, Харківської області;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20.03.2019 року, з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка, Шевченківського району, Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення ХХХІУ сесії УІІ скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 19 квітня 2019 року № 240 є незаконним та протиправним, а отже, є таким, що підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 03.06.2019 подав до суду клопотання про розгляд судового засідання без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 31.05.2019 подав до суду відзив, в якому зазначив, що проти позову заперечує, оскільки спірне рішення прийнято Великохутірською сільською радою Шевченківського району Харківської області у відповідності до вимог чинного законодавства України, просив справу розглядати за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

20.03.2019 ОСОБА_1 через свого представника на підставі статті 118 Земельного кодексу України звернувся до Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га,яка розташована в с. Журавка на території Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області для подальшого надання земельної ділянки у власність.

Рішенням ХХХІУ сесії УІІ скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 19 квітня 2019 року № 240 відмовлено в наданні такого дозволу, оскільки на зазначену земельну ділянку вже надано дозвіл на розробку проекту землеустрою іншій особі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог та враховуючи зазначені обставини, суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

У відповідності до абзацу 1 частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельного кодексу України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Судом встановлено, що рішення ХХХІУ сесії УІІ скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 19 квітня 2019 року № 240 не містить визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні, що є порушенням вказаної норми Земельного кодексу України.

Щодо посилань відповідача стосовно надання Великохутірською сільською радою Шевченківського району Харківської області дозволу на розробку проекту землеустрою Бобрусь І.В. та ОСОБА_2 , як на підставу правомірності відмови позивачу у задоволенні його заяви від 20.03.2019, суд зазначає наступне.

Дійсно, згідно рішення УІ сесії УІІ скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської № 50 від 21.03.2016 ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,5 га, розташованої в с. АДРЕСА_1 Шевченківського району Харківської області за рахунок земель населеного пункту с. Журавка. Відповідно до рішення ХХХІУ сесії УІІ скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської № 218 від 19.04.2019 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства площею 1,4 га, розташованої на території Великохутірської сільської ради в межах с. Журавка для подальшого надання у власність.

Поряд з цим, виходячи з приписів статей 116, 118 Земельного кодексу України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року по справі № 21-358а13, від 07 червня 2016 року по справі № 21-1391а16, від 27 березня 2018 року по справі № К/9901/15205/18.

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 мають рівне право розробити проект землеустрою, подальше затвердження якого відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на земельну ділянку.

Отже, у відповідача немає підстав вважати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення ХХХІУ сесії УІІ скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 19 квітня 2019 року № 240 є протиправним, а отже, є таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області (місцезнаходження: вул. 40-річчя Перемоги, буд. 83, с. Великі Хутори, Шевченківський район, Харківська область, 63611, ідентифікаційний код - 04400208) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення ХХХІУ сесії УІІ скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області № 240 від 19 квітня 2019 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка, Шевченківського району, Харківської області.

Зобов`язати Великохутірську сільську раду Шевченківського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка, Шевченківського району, Харківської області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області (ідентифікаційний код - 04400208) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 12 червня 2019 року.

Суддя А.С. Мороко