Рішення № 82374516, 12.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 р. Справа№200/6450/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення незаконним та скасування, зобов`язання вчинити певні дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Обуховський ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії по стажу від 02.07.2018, зобов`язання повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії по стажу із зарахуванням до страхового та пільгового стажу періоду роботи з 01.06.2014 по 31.05.2018 на посадах машиніста підземної установки підземного та електрослюсаря підземного в товаристві з додатковою відповідальністю «ШАХТА ІМЕНІ СВЯТОЇ МАТРОНИ МОСКОВСЬКОЇ».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за наслідком розгляду питання про перерахунок пенсії відповідачем прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку, до страхового та пільгового стажу не враховано період роботи з 01.06.2014 по 31.05.2018. Позивач вважає таку відмову незаконною, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено відповідальності працівника за несплату страхових внесків підприємством-роботодавцем.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, надав до суду відзив на позов. В наданому відзиві зазначив, що період роботи позивача з 01.06.2014 по 31.05.2018 в товаристві з додатковою відповідальністю «ШАХТА ІМЕНІ СВЯТОЇ МАТРОНИ МОСКОВСЬКОЇ» не врахований до страхового та пільгового стажу через відсутність даних по сплату страхувальником страхових внесків. Посилаючись на приписи статей 4, 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено сплату страхувальниками страхових внесків відповідач наполягав на правомірності прийнятого рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії.

Крім цього відповідач наполягав на пропущенні позивачем строку звернення до суду із позовом.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Ухвалою від 12.06.2019 поновлено позивачу строки звернення до суду із позовом.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , згідно відомостей паспорту зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .

Позивач є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у Торецькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач).

13.06.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по стажу. Відповідно до розписки-повідомлення до заяви додані довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах та трудова книжка.

02.07.2018 відповідачем прийнято рішення № 122 про відмову в проведенні перерахунку пенсії через відсутність підстав для врахування у складі страхового та пільгового стажу періоду роботи з 01.06.2014 по 31.05.2015 через несплату страхових внесків.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерство праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі – Інструкція № 58), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону страхувальниками є, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частини 10, 12 статті 20 Закону № 1058).

Статтею 15 Закону № 1058 передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно частини 1статті 16 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

Частиною 2 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058-XV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Статтею 113 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

При вирішенні питання про правомірність незарахування до страхового та пільгового стажу позивача період роботи з 01.06.2014 по 31.05.2018 на посадах машиніста підземної установки підземного та електрослюсаря підземного в товаристві з додатковою відповідальністю «ШАХТА ІМЕНІ СВЯТОЇ МАТРОНИ МОСКОВСЬКОЇ» суд виходить із змісту документів, що розглядалися відповідачем під час вирішення питання про перерахунок пенсії позивачу.

Трудова книжка позивача, серед іншого, містить наступні записи про роботу позивача в товаристві з додатковою відповідальністю «ШАХТА ІМЕНІ СВЯТОЇ МАТРОНИ МОСКОВСЬКОЇ» (до перейменування ТДВ «ОП «ШАХТА НОВОДЗЕРЖИНСЬКА») (арк. справи 12-13):

11.02.2011 прийнятий машиністом підземної установки підземним;

05.05.2015 переведений підземним учнем електрослюсаря з повним робочим днем на підземній роботі на ділянці стаціонарного обладнання ;

23.12.2015 переведений електрослюсарем підземним 2 розряду з повним робочим днем на підземній роботі;

01.05.2017 переведений електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем на підземній роботі;

31.05.2018 звільнений за власним бажанням.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 до спеціального стажу роботи позивача після враховано стаж роботи позивач за період з лютого 2011 року по травень 2018 року.

Отже, наявні в матеріалах справи документи свідчать про наявність підстав для врахування до страхового та пільгового стажу періоду роботи позивача з 01.06.2014 по 31.05.2018 на посадах машиніста підземної установки та електрослюсаря підземного в товаристві з додатковою відповідальністю «ШАХТА ІМЕНІ СВЯТОЇ МАТРОНИ МОСКОВСЬКОЇ».

Положеннями Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” обов`язок щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування позивача покладений на роботодавця – ТДВ «ШАХТА ІМЕНІ СВЯТОЇ МАТРОНИ МОСКОВСЬКОЇ». За змістом наведених положень зазначеного закону відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника.

За таких обставин суд вважає, що незарахування відповідачем до страхового стажу періоду позивача роботи з 01.06.2014 по 31.05.2018 на посадах машиніста підземної установки підземного та електрослюсаря підземного в товаристві з додатковою відповідальністю «ШАХТА ІМЕНІ СВЯТОЇ МАТРОНИ МОСКОВСЬКОЇ» через несплату страхових внесків підприємством - роботодавцем протиправним, оскільки позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому він працював.

Тотожна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 20 березня 2019 року по справі № 688/947/17 (провадження № К/9901/35103/18).

Враховуючи наведене, прийняте відповідачем рішення про відмову в проведені перерахунку пенсії від 02.07.2018 № 122, вмотивоване несплатою підприємством -роботодавцем позивача страхових внесків не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню.

Враховуючи скасування судом рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії та наявність підстав для включення до страхового та пільгового стажу періоду роботи позивача з 01.06.2014 по 31.05.2018 на посадах машиніста підземної установки підземного та електрослюсаря підземного в товаристві з додатковою відповідальністю «ШАХТА ІМЕНІ СВЯТОЇ МАТРОНИ МОСКОВСЬКОЇ», вимоги позивача про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву із врахуванням висновків суду також підлягають задоволенню.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Згідно частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., який із врахуванням задоволення судом заявлених позивачем вимог підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерство праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцем проживання є: АДРЕСА_1 до Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, ідентифікаційний код - 42170475) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 02.07.2018 № 122.

Зобов`язати Торецьке об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії та зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.06.2014 по 31.05.2018 на посадах машиніста підземної установки підземного та електрослюсаря підземного в товаристві з додатковою відповідальністю «ШАХТА ІМЕНІ СВЯТОЇ МАТРОНИ МОСКОВСЬКОЇ».

Стягнути з бюджетних асигнувань Торецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.С. Михайлик