Рішення № 82374502, 12.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 р. Справа№200/5675/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради (місце знаходження: пр. Миру, буд. 70, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 33852448) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2019 року ОСОБА_1 , позивач, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради про:

- визнання протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради;

- зобов`язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради надати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України інформацію, згідно повідомлення про початок виконання будівельних робот щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 з переобладнанням під магазин непродовольчих товарів» для внесення даних (реєстрації) до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідач листом від 14.03.2019 року безпідставно повернуло їй повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 з переобладнанням під магазин непродовольчих товарів», у зв`язку з тим, у поданому повідомленні недостатньо даних для подання інформації до Єдиного реєстру дозвільних документів .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче провадження на 28 травня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у задоволені клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції – відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12 червня 2019 року.

Представники сторін до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

11 червня 2019 року через відділ документообігу та архівної роботи суду позивачем надано клопотання про долучення до матеріалів справи висновку № 4-дс судової будівельно–технічної експертизи від 05 червня 2019 року.

Представник позивача через відділ документообігу та архівної роботи суду 12 червня 2019 року надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача через відділ документообігу та архівної роботи суду 12 червня 2019 року надав клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу на ознайомлення з додатковими доказами та підготовки додаткового відзиву. Крім того, зазначив, що надані докази суперечать чинному процесуальному законодавству.

З приводу зазначеного клопотання суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суд зазначає, що висновок № 4-дс судової будівельно – технічної експертизи складено 05 червня 2019 року, тому в позивача не було об`єктивної можливості надати цей доказ під час підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вказаних приписів процесуального законодавства, суд перейшов до розглянути справи в порядку письмового провадження 12 червня 2019 року.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності судом встановлено наступне.

11.03.2019 року ОСОБА_1 подала через центр надання адміністративних послуг до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської Ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 з переобладнанням під магазин непродовольчих товарів». ( а.с. 22)

Листом від 14.03.2019 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської Ради повідомило ОСОБА_1 що її повідомлення розглянуто, то воно повертається без реєстрації. У якості підстави зазначено, що у поданому повідомленні недостатньо даних для подання інформації до Єдиного реєстру дозвільних документів, а саме інформацію про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки зазначено не вірно, а саме пункт нормативно-правового акту не відповідає найменуванню об`єкта будівництва, та як передбачається зміна функціонального призначення приміщень квартири у магазин непродовольчих товарів (з житлового функціонального призначення у нежитлове).

Крім того, вказано, що згідно Постанови КМУ № 466 від 13 квітня 2011 року «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договором суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт – щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). (а.с. 21)

ОСОБА_1 не погоджуючись із такими діями відповідача звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI.

Частиною 1 статті 41 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України" № 294 від 09 липня 2014 року центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція).

Згідно із пунктом 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, інспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Територіальним органом, що здійснює функції Державної архітектурно-будівельної інспекції України на території Запорізької області є Департамент ДАБІ у Запорізькій області.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Згідно статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 №466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" (далі - Порядок № 466).

Пунктом 9 Порядку №466, обумовлено, що дані щодо отриманого повідомлення про початок виконання підготовчих робіт та повідомлення про початок виконання будівельних робіт; зареєстрованих декларацій; виданих, анульованих дозволів; повернення декларацій для усунення виявлених недоліків, відмови у видачі дозволів; отриманих повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт та повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт; отриманих декларацій про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін у повідомлення про початок виконання підготовчих робіт або повідомлення про початок виконання будівельних робіт, або декларації у зв`язку з технічною помилкою; скасування реєстрації повідомлення про початок виконання підготовчих робіт або повідомлення про початок виконання будівельних робіт, або декларацій вносяться Держархбудінспекцією до реєстру на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її надходження.

Пунктом 13 Порядку № 466 визначено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою, наведеною у додатках 1, 2 до цього Порядку, подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта.

Згідно з частиною 3 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 92 затверджено Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі по тексту - Порядок №92).

Відповідно до пункту 9 Порядку №92, підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру є отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація); повідомлення про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін до них у зв`язку з виявленими технічними помилками; скасування реєстрації повідомлення або декларації; прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу, видачу сертифіката, повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків; прийняття рішення про відмову у видачі дозволів чи сертифікатів.

Так абзацом 1,2 пункту 15 Порядку №466 визначено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник (його уповноважена особа) зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у поданому повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про початок виконання будівельних робіт або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати виправлені (достовірні) дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві заяви за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку та повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1до цього Порядку в одному примірнику.

Також абзацами 3 та 4 пункту 15 Порядку №466, передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, до реєстру згідно з цим Порядком.

Відомості щодо внесення даних, зазначених у повідомленні, в якому виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з реєстру в установленому порядку.

Так абзацами 7-10 пункту 15 Порядку №466 визначено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Про скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, може повторно надіслати повідомлення згідно з вимогами, встановленими пунктом 13 цього Порядку.

Отже суд, проаналізувавши вищевикладені норми чинного законодавства, робить висновок, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) не може бути повернуто заявнику без реєстрації.

Якщо виявлені недостовірні дані у повідомленні, орган державного архітектурно-будівельного контролю повинен тільки письмове повідомите про це заявника.

Крім того, суд зазначає, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 з переобладнанням під магазин непродовольчих товарів», наданого ОСОБА_1 було розглянуто відповідачем тільки 14 березня 2019 року відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а не відповідно до порядку № 466.

Відповідно до ст. 34 ч.1 п.4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Відповідно до висновку № 4-дс судової будівельно-технічної експертизи від 05 червня 2019 року зовнішній геометричний розмір фундаменту при реконструкції квартири АДРЕСА_2 з переобладнанням під магазин непродовольчих товарів згідно робочого проекту № 10-17-ЗП,10-17-АБ «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 розташованої АДРЕСА_4 з переобладнанням під магазин непродовольчих товарів», замовником якого є ОСОБА_1 не зміниться.

При цьому частиною 7 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

Підстав визначених частиною 7 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з урахуванням викладеного, бездіяльність відповідача щодо внесення даних (реєстрації) до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів є протиправною.

Стосовно позиції суду направленої на зобов`язання відповідача вчинити певну дію, то вона в повній мірі узгоджується як з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді так і з численними рішеннями Європейського суду з прав людини, якими останній вимагає винесення таких рішень, які б остаточно ставили б крапку в захисті прав та інтересів заявників.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Натомість, у цій справі, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року в справі №816/591/15-а.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 74 КАС України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн., відповідно до квитанції № 7.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору – 0,4 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради судового збору у розмірі 768,40 грн. на користь ОСОБА_1 , як того вимагає ч.2 ст. 4 Закон України “Про судовий збір”.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 2,3 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст. 3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

Водночас, КАС України не передбачає, що види правової допомоги, які підлягають компенсації, можуть встановлюватися або обмежуватися іншими законами.

Визначальним в адміністративному судочинстві за ст. 6 КАС України є принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та встановлюють зміст і спрямованість діяльності держави, а тому, при вирішенні справ суди повинні в першу чергу застосовувати саме принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставини кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю досліджувати змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Адміністративне судочинство спрямоване на зміцнення законності, правопорядку та попередження правопорушень, а також сприяє активному та ініціативному виявленню порушень прав, свобод та інтересів осіб з боку влади та поновлення цих прав чи запобігання їх порушенню, а тому суди адміністративної юрисдикції повинні захищати такі права фізичних і юридичних осіб (зокрема й право на відшкодування витрат на правову допомогу) усіма передбаченими й дозволеними законодавством України способами.

У силу вимог ч. 7 ст. 9 КАС України, відповідно до якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, застосувавши норми ст. 1 Закону № 4191-VI до вказаних правовідносин в частині розповсюдження встановленого граничного розміру компенсації на види правової допомоги, наданої позивачу.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

Суду надано ордер про надання правової допомоги серії ДН № 030423 від 16 квітня 2019 року, договір про надання юридичних (адвокатських) послуг № 24 від 16 квітня 2019 року, квитанція № 667511001036801560319677 від 12 червня 2019 року на суму 4000,00 грн.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму на правничу допомогу, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. на користь ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради (місце знаходження: пр. Миру, буд. 70, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 33852448) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради.

Зобов`язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради надати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України інформацію, згідно повідомлення про початок виконання будівельних робот щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 з переобладнанням під магазин непродовольчих товарів» для внесення даних (реєстрації) до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради (місце знаходження: пр. Миру, буд. 70, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 33852448) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради (місце знаходження: пр. Миру, буд. 70, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 33852448) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 12 червня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова