Рішення № 82374443, 13.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року Справа № 207/997/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у спрощеному (письмовому) позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області А.Цурбільової про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за підсудністю надійшла адміністративна справа №207/997/19 (провадження №2-а/207/31/19) за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Управління застосування пенсійного законодавства начальника відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 А.Цірубльової (далі - відповідач) про:

- визнання дій А.Цірубльової начальника відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 протиправними, такі що порушили ОСОБА_1 право на пенсію на пільгових умовах за списком №1;

- відшкодування 376 грн. ОСОБА_1 шкоди, що заподіяна А.Цірубльовою начальником відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 своїм незаконними і протиправними діями ОСОБА_1 .

В обгрунтування позовної заяви зазначено, що відповідачем прийнято рішення 28.02.2019 року, тоді як позивач лише 01.03.2019 року подав до відповідача виконавчий лист №160/7410/18, виданий Дніпропетровським окружним адміністративним судом. Таким чином, відповідач завчасно, без заяви позивача на виконання рішення суду, виніс оскаржуване рішення. Позивач вказує, що прийняте відповідачем рішення від 28.02.2019 року на виконання рішення суду є протиправним, оскільки рішення прийнято за відсутності позивача. Дії відповідача призвели до того, що позивач витратив в аптеці 376 грн.

Ухвалою суду від 13.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що позивачем допущено технічну помилку у прізвищі відповідача, внаслідок чого суд визнає відповідачем по справі - начальника відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області А.Цурбільову.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/7410/18 від 14.01.2019 року, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянуто заяву позивача від 30.08.2018 року та прийнято рішення від 28.02.2019 року №1/03-10-19 про відмову у її задоволенні. Отже, рішення суду виконано відповідачем у добровільному порядку. На звернення позивача щодо повторного розгляду заяви за його присутності надано відповідь про те, що відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення без присутності заявника.

Виходячи з положень пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

12.06.2019 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив, яку судом не взято до уваги, оскільки за частиною 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті справи даної категорії є позов та відзив.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якій просив постановити судове рішення про визнання пільговими умови праці по списку №1 періоди роботи ОСОБА_1 : 04.08.1964-09.10.1964; 17.09.1969-29.12.1969 та 01.06.1976-04.06.1979, із загального трудового стажу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року у справі №160/7410/18 позов ОСОБА_1 задоволено частково; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.08.2018 року та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України; у задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Вказане рішення суду набрало законної сили 14.02.2019 року.

На виконання рішення суду від 14.01.2019 року у справі №160/7410/18 відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення №1/03-10/19 від 28.02.2019 року про відмову в зарахуванні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1.

В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 30.08.2018 року щодо зарахування стажу роботи, що дає право на пенсію. на пільгових умовах за Списком №1 за період роботи з 04.08.1964-09.10.1964 на металургійному заводі “Запоріжсталь” ім. С.Орджонікідзе; з 17.09.1969-29.12.1969 та з 01.06.1976-04.06.1979 на Дніпродзержинському виробничому об`єднанні “Азот” та відмовлено у її задоволенні з підстав ненадання ОСОБА_1 уточнюючих довідок за період роботи з 04.08.1964-09.10.1964, з 17.09.1969-29.12.1969 та з 01.06.1976-04.06.1979 (а.с. 34).

Також, 28.02.2019 року відповідачем надано роз`яснення на звернення позивача від 09.02.2019 року та повідомлено про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року у справі №160/7410/18 про зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.08.2018 року виконано, заяву розглянуто, у задоволенні відмовлено. Додатково повідомлено позивача, що згідно з положенням статті 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року №1788-ІІ відділом направлено запити до ПАТ “Запоріжсталь” та ПАТ “ДніпроАзот” з метою отримання довідок про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах (а.с. 6).

01.03.2019 року позивач звернувся до відповідача з листом, у якому просив запросити його на повторний розгляд його заяви від 30.08.2018 року та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства (а.с. 5).

14.03.2019 року відповідач листом №1699/Р-09 надав відповідь, у якій зазначив, що відповідно до постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії, тобто орган, що призначає пенсію розглядає документи та приймає рішення без присутності заявника (а.с. 7).

Позивач, не погоджуючись з рішенням від 28.02.2019 року, вважаючи протиправними дії відповідача щодо передчасного розгляду його заяви та не запрошення його на розгляд заяви звернувся до суду з цим позовом для захисту своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 2 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Отже, як вже було встановлено, відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року, яке набрало законної сили 14.02.2019 року, у справі №160/7410/18 прийнято рішення від 28.02.2019 року №1/03-10/19.

Доводи позивача про те, що відповідачем завчасно прийнято рішення, тобто до отримання ним виконавчого листа є необґрунтованими та такими, що не приймаються судом до уваги, оскільки рішення, яке набрало законної сили, в даному випадку 14.02.2019 року, є підставою для його виконання. Суд зазначає, що виконання судового рішення на підставі виконавчого листа має місце лише у разі невиконання рішення у добровільному порядку. Відсутність виконавчого листа не є перешкодою для виконання судового рішення.

Водночас, рішення суду має бути виконано не формально, а з урахуванням висновків, які викладені в рішенні суду та у відповідності до норм чинного законодавства.

Здійснивши аналіз рішення суду від 14.01.2019 року, на виконання якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення від 28.02.2019 року, суд зазначає наступне.

Під час розгляду адміністративної справи №160/7410/18 судом встановлено, що підставою для звернення позивача до суду стали неправомірні дії відповідача щодо обчислення страхового стажу позивача, зокрема, те, що у зв`язку з ненаданням ОСОБА_1 уточнюючих довідок за період роботи 04.08.1964-09.10.1964; 17.09.1969-29.12.1969 та 01.06.1976-04.06.1979, пенсійним органом не зараховано зазначені періоди роботи.

Зокрема, у рішенні від 14.01.2019 року судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці, копія якої долучена до матеріалів справи за період 04.08.1964 – 09.10.1964 позивач працював мовою оригіналу «горновым 7 розряда», за період 17.09.1969 – 29.12.1969 – «аппаратчиком колонн предкатализа», за період 01.06.1976 – 04.06.1979 – «начальником смены цеха синтеза амиака».

Так, згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

В рішенні від 14.01.2019 року суд дійшов таких висновків: “з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення. Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви виходячи з тих обставин, що склалися. З матеріалів пенсійної справи вбачається, що органом Пенсійного фонду не вичинялися дії щодо з`ясування факту наявності у позивача пільгового стажу по списку №1 за спірні періоди роботи, як то передбачено положеннями чинного законодавства, насамперед ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Таким чином, з вищевикладеного слід дійти висновку, що для належного повторного розгляду заяви позивача від 30.08.2018 року передує обов`язок в органу Пенсійного фонду вчинити дії для з`ясування факту наявності у позивача пільгового стажу по списку №1 за спірні періоди роботи.

Проте, як вбачається зі змісту рішення від 28.02.2019 року, прийнятого за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.08.2018 року на виконання рішення суду від 14.01.2019 року, відповідачем відмовлено у задоволенні заяви Ребріка В.А. з тих же підстав: “ненадання ОСОБА_1 уточнюючих довідок за період роботи з 04.08.1964-09.10.1964, з 17.09.1969-29.12.1969 та з 01.06.1976-04.06.1979”. Інформація щодо здійснення відповідачем дій для з`ясування факту наявності у позивача пільгового стажу по списку №1 за спірні періоди роботи в оскаржуваному рішенні відсутня.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про виконання відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року передчасно та без урахування висновків суду, а відтак рішення відповідача від 28.02.2019 року №1/03-10/19 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів позивача про необхідність повторного розгляду заяви за його участю, суд зазначає, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії, тобто орган, що призначає пенсію розглядає документи та приймає рішення без присутності заявника. Порядком не передбачено порядок розгляду документів та прийнятття рішення за участю заявника. Таким чином, зазначені доводи позивача відхиляються судом.

Щодо вимоги позивача про відшкодування шкоди у розмірі 376 грн. суд зазначає, що вказана вимога є необгрунтованою та не підтверджена жодними доказами. Зокрема, позивачем не доведено причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача та його поганим самопочуттям, що свідчить про відсутність підстав для задоволення вимог про відшкодування шкоди.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1345896200.1 від 07.05.2019 року.

Враховуючи те, що начальник відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області А.Цурбільова є посадовою особою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, то сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 384,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до начальника відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області А.Цурбільової (адреса: 51925, м. Кам`янське, вул. Інститутська, 4; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 28.02.2019 року №1/03-10/19 відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області про відмову в зарахуванні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар