Ухвала суду № 82374324, 13.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А У Х В А Л А

м. Миколаїв.

13.06.2019 р. справа № 1440/1677/18

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А.О., в письмовому провадженні розглянув заяву, подану в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

довідповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 відповідача 2: Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, пр. Центральний, 141-В, м. Миколаїв, 54055

провизнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2018 р. у справі № 814/2756/17 різниці не доплаченої пенсії з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в розмірі 22 316,40 грн.;

- зобов`язати відповідача негайно провести виплату відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2018 р. у справі № 814/2756/17 різниці не доплаченої пенсії з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в розмірі 22 316,40 грн.;

- визнати бездіяльність відповідача щодо не виплати різниці пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки про розмір грошового забезпечення від 21 березня 2018 р., за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в сумі 6 375,60 грн.;

- зобов`язати відповідача негайно провести виплату різниці пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки про розмір грошового забезпечення від 21 березня 2018 р., за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., в сумі 6 375,60 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати виплатити компенсацію за втрату частини доходів, в розмірі 4 611,57 грн.;

- зобов`язати відповідача негайно провести виплату моральної шкоди в розмірі 10 мінімальних заробітних плат;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній адміністративній справі.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 р. у справі № 1440/1677/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено (т. 1 а. с. 116-120).

За апеляційною скаргою позивача рішення суду першої інстанції 6 грудня 2018 р. переглянуто П`ятим апеляційним адміністративним судом, який частково задовольнив апеляційну скаргу, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду скасував та прийняв нове рішення, яким позов задоволено частково, а саме:

1) визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії;

2) відповідача зобов`язано нарахувати і виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії, у відповідності до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 (надалі - Порядок № 159).

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено (т. 1 а. с. 180-187).

27 грудня 2018 р. у справі № 1440/1677/18 видано виконавчий лист (т. 1 а. с. 197).

25 січня 2019 р. позивач подав до П`ятого апеляційного адміністративного суду заяву про роз`яснення судового рішення (т. 1 а. с. 203-205). В заяві позивач зазначив, що відповідач листом повідомив його про виконання рішення суду та надав розрахунок компенсації втрати частини доходів, з якого вбачається, що розрахунок такої компенсації проведено відповідачем лише з квітня 2018 р., тоді як на переконання позивача, такий розрахунок необхідно провести з січня 2016 р. Крім того, в листі відповідача вказано, що виплата компенсації буде проводитись в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649, якою затверджено "Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" (надалі - Порядок № 649), що суперечить мотивувальній і резолютивній частині рішення апеляційного суду.

18 лютого 2019 р. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою роз`яснив прийняту ним постанову таким чином, що компенсація втрати частини доходів підлягає нарахуванню позивачу, починаючи з 26 січня 2016 р., тобто з моменту, коли відповідач допустив бездіяльність щодо виплати позивачу пенсії. Стосовно порядку виплати компенсації, суд зазначив, що в цій частині рішення суду є чітким і зрозумілим, не допускає двоякого тлумачення і виплата позивачу компенсації повинна проводитись відповідно до приписів Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку № 159 (т. 1 а. с. 223-227).

28 березня 2019 р. позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиконанні постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 р. та ухвали про його роз`яснення від 18 лютого 2019 р.;

- прийняти й інші передбачені законом заходи, які здатні забезпечити виконання вищезазначених рішень П`ятого апеляційного адміністративного суду;

- за наявності підстав постановити ухвалу в порядку ст. 249 КАС України (т. 1 а. с. 240-245).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2019 р. вищезазначена заява повернута позивачу (т. 1 а. с. 238-239).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 р. ухвала суду першої інстанції скасована, справу направлено для продовження розгляду (т. 2 а. с. 18-22).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 червня 2019 р. продовжено розгляд вищевказаної заяви позивача (т. 2 а. с. 25-26).

За приписами ст. 383 ч. 5 КАС України, заява підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Враховуючи, що питання про розгляд заяви позивача в судовому засідання або в письмовому провадженні вирішується на розсуд суду, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для всебічного і об`єктивного розгляду заяви позивача в порядку письмового провадження.

Відповідач повідомлений про продовження розгляду заяви позивача ухвалою, яку він отримав 4 червня 2019 р. (т. 2 а. с. 29).

Будь-яких письмових пояснень від відповідача з приводу заяви позивача станом на останній 10 день розгляду заяви, до суду не надходило.

Вирішуючи заяву позивача, суд виходить з наступного.

За правилами ст. 325 ч. 1 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ст. 370 ч. 1 КАС України).

Отже, в спорі сторін щодо наявності у позивача права на отримання компенсації за втрату ним частини доходів у зв`язку з порушенням відповідачем строків виплати пенсії, мається таке що набрало законної сили рішення суду, а саме постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 р. За змістом цієї постанови, з урахуванням ухвали цього ж суду про роз`яснення судового рішення від 18 лютого 2019 р., відповідача зобов`язано нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати позивачу донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії, виплату такої компенсації слід проводити у відповідності до процедури, встановленої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159.

В свою чергу Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі і пенсії (ст. 2); сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3); виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4).

Порядок № 159 містить аналогічні за змістом норми.

Таким чином, після прийняття П`ятим апеляційним адміністративним судом 6 грудня 2018 р. постанови, відповідач повинен був нарахувати і виплатити позивачу компенсацією разом із виплатою йому пенсії, не пізніше січня 2019 р.

В той же час, як слідує з листа відповідача, датованого 22 березня 2019 р., відповідач обчислив суму компенсації за період з 26 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р., що узгоджується з роз`ясненнями апеляційного суду щодо періоду за який позивачу повинна бути нарахована компенсація, але зазначив, що згідно листа Пенсійного фонду України від 5 березня 2019 р. № 2772/Т-11, виплату компенсації слід проводити у відповідності до Порядку № 649 (т. 1 а. с. 282).

Суд наголошує, що питання порядку виплати позивачу компенсації вже вирішено судом, і апеляційний суд як в рішенні по суті спору так і в ухвалі про роз`яснення чітко визначив, якими нормативними актами слід керуватись відповідачу при виплаті позивачу компенсації. Пенсійний фонд України, на лист якого послався відповідач, не вправі змінювати суть судового рішення та надавати відповідачу будь-які роз`яснення щодо його виконання, так як порядок виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 р. прописано в самому судовому рішенні та роз`яснено ухвалою того ж суду від 18 лютого 2019 р.

Якщо відповідач вважав, що апеляційний суд помилково застосував до спірних правовідносин Порядок № 159, тоді як застосуванню підлягав Порядок № 649, він мав право оскаржити судове рішення в касаційному порядку, а не самовільно, шляхом отримання роз`яснень від Пенсійного фонду України, підмінювати судове рішення таким роз`ясненнями, що суд розцінює як втручання в здійснення правосуддя.

Таким чином, суд констатує, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає в невиплаті позивачу компенсації на підставі судового рішення, адже ним не надано доказів протилежного, до того ж відповідач вчинив і протиправну дію на виконання рішення суду, а саме виплату компенсації він проводитиме на підставі Порядку № 649, тоді як судом апеляційної інстанції визначено, що нарахування і виплата компенсації повинні здійснюватися у відповідності до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку № 159.

Згідно із ст. 383 ч. 6 КАС України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

В свою чергу ст. 249 ч. 1 КАС України передбачає, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 383 ч. 2 КАС України, у заяві, яка подається у зв`язку з протиправністю дій (бездіяльності) відповідача, які допущені ним при виконанні рішення суду, не вказується прохальна частина, тобто при розгляді заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, суд розглядає не вимоги позивача, викладені в заяві, а встановлює наявність чи відсутність протиправності дій (бездіяльності) відповідача, які вчинені ним на виконання рішення суду та у разі встановлення такого факту приймає рішення в порядку ст. 249 КАС України, а не задовольняє вимоги заяви.

Керуючись ст. ст. 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яка полягає у невиконанні постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 р. у справі № 1440/1677/18, з урахуванням ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 р. у справі № 1440/1677/18 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії.

3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які полягають у виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донорахованої за період з 1 січня 2016 р. до 31 грудня 2017 р. пенсії у відповідності до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649.

4. Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 р. у справі № 1440/1677/18, а також порушенню вимог ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та п. 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159.

5. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області строк для подання відповіді на окрему ухвалу - 15 календарних днів з дня її отримання.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст. ст. 295-297, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Мороз А. О.