Рішення № 82374140, 13.06.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м. Житомир справа №240/274/19

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та на адресу ОСОБА_1 довідки про складові і розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із урахуванням усіх видів грошового забезпечення включаючи такі види, як: надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавка за роботу з таємними документами ( 15%), премія (10%) станом на 01 березня 2018 року;

- зобов`язати Департамент фінансів Міністерства оборони направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та на адресу ОСОБА_1 довідку про складові і розмір грошового забезпечення посади, з якої ОСОБА_1 звільнено з військової служби, виходячи з таких даних, які мав ОСОБА_1 при виключенні зі списків особового складу військової частини із урахуванням усіх видів грошового забезпечення, включаючи такі види, як: надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавка за роботу з таємними документами(15%), премія (10%) станом на 01 березня 2018 року. У разі відсутності в штатному розкладі ЗСУ посади, з якої ОСОБА_1 звільнено, в довідці вказати розмір грошового забезпечення відповідно до рівнозначної (аналогічної) посади.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що отримана позивачем довідка про складові і розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії не містить зазначення усіх додаткових видів грошового забезпечення, які отримував позивач під час проходження служби. Вказує, що звертався до відповідача із відповідною заявою щодо виготовлення та направлення належної довідки про складові і розмір грошового забезпечення посади, з якої ОСОБА_1 звільнено з військової служби, однак Департамент фінансів Міністерства оборони України протиправно відмовляє у направленні такої довідки як до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, так і на адресу ОСОБА_1 , чим, затвердженнями позивача, фактично порушує його право на перерахунок пенсії.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

18 лютого 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та у порядку, визначеному статтею 162, частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву вих. №963 від 08 лютого 2019 року, відповідно до змісту якого Департамент фінансів Міністерства оборони України позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю, оскільки відповідач не уповноваженим суб`єктом на виготовлення та направлення довідки про складові і розмір грошового забезпечення. Також вказує, що направлення вказаної довідки безпосередньо ОСОБА_1 не передбачено нормами чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, наголошує, що Департамент фінансів Міністерства оборони України при наданні відповідей на заяви позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а.с. 31-22).

Щодо викладеного в прохальній частині відзиву клопотання про звільнення від сплати судових витрат, суд наголошує, що Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII (далі - Закон №2147-VIII), зокрема, внесено зміни до частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI, положеннями якої передбачено вичерпний перелік звільнення від сплати судового збору. Враховуючи вищевикладене, законодавчо встановлені підстави для звільнення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від сплати судових витрат, зокрема, у випадку їх розподілу в порядку статтею 139 КАС України, відсутні.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року провадження в адміністративній справі №240/274/19 зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями Окружного адміністративного суду міста Києва у справах №826/3783/18, №826/4958/18 та №826/4979/18.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року скасовано, справу направлено до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду у зв`язку із чим ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року продовжено розгляд адміністративної справи №240/274/19 та призначено судове засідання у справі на 11 червня 2019 року о 10:30 із повідомленням учасників справи про його проведення у Житомирському окружному адміністративному суді за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, зал №3.

04 червня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшла заява ОСОБА_1 , відповідно до змісту якої позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить провести судовий розгляд справи без участі позивача (а.с. 111).

11 червня 2019 року на офіційну електронну поштову адресу суду надійшла заява представника відповідача вих. №753 від 10 червня 2019 року щодо врахування правової позиції (113 та зворот).

Частиною другою статті 159 КАС України встановлено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд звертає увагу, що заява врахування правової позиції не є заявою по суті справи в розумінні частини другої статті 159 КАС України. При цьому, відповідач із клопотанням про надання письмових пояснень в порядку частини п`ятої статті 159 КАС України не звертався, судом дозволу на подання Департаментом фінансів Міністерства оборони України додаткових пояснень щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, також не надавалося.

В судове засідання, призначене на 11 червня 2019 року о 10:30, сторони та учасники справи не прибули, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку. Позивач у строк та в порядку, визначеному статтею 163, частиною другою статті 261 КАС України правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 229 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII та на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", позивачу було проведено перерахунок пенсії.

Не погоджуючись із розміром перерахованого пенсійного забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату із заявою щодо надання оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення із врахуванням усіх складових грошового забезпечення, які отримував позивач під час проходження служби (а.с. 22).

Листом Житомирського обласного військового комісаріату вих. №4687 від 05 липня 2018 року позивачу повідомлено, що військовий комісаріат не визначав розмір грошового забезпечення позивача. Оригінал довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 виготовлений в одному примірнику та наданий до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у зв`язку з чим позивачу надано копію другої частини довідки. Надати роз`яснення щодо розрахунків різниці у розмірі грошового забезпечення Житомирський обласний військовий комісаріат не має можливості (а.с. 23 та зворот).

Позивач звертався до Департаменту фінансів Міністерства оборони України із заявою від 02 жовтня 2018 року щодо надання завіреної довідки (роздруківки) про складові та розмір грошового забезпечення на посаді, з якої ОСОБА_1 звільнено з військової служби, виходячи з таких даних, які позивач мав при виключенні зі списків особового складу військової частини, із врахуванням усіх видів грошового забезпечення станом на 01 січня 2018 року та 01 березня 2018 року, а саме: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років; надбавка за виконання особливо важливих завдань - 50%; надбавка за роботу з таємними документами - 15%; премія - 10% та інші види грошового забезпечення. Вказану довідку з урахуванням усіх видів грошового забезпечення просив направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області для донарахування (перерахунку) пенсії, а її завірений екземпляр - на адресу ОСОБА_1 (а.с. 34-35).

Департамент фінансів Міністерства оборони України листом від 05 жовтня 2018 року повідомив позивачу, що його звернення щодо надання довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії розглянуто. Зазначено, що у відповідності до наказу Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530, складання довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсій особам, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", покладено на обласні та Київський міський військовий комісаріат, у зв`язку з чим позивачу запропоновано за необхідною інформацією звернутися до Житомирського обласного військового комісаріату (а.с. 33).

Не погоджуючись із наданою відповіддю та вважаючи її протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 19 Основного Закону встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2262-XII).

У преамбулі Закону №2262-XII закріплено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статті 63 Закону №2262-XII закріплено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Положеннями пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103 (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Постанова №103) встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., №77, ст. 2374).

Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №45).

Так, у відповідності до пункту 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Згідно з пунктом 3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей затверджено наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення №530).

Так, порядок оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення та перерахунку пенсій регламентовано розділом ІІІ Положення №530.

Згідно із пунктом 3.16 розділу ІІІ Положення №530, у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється відповідно до статті 63 Закону №2262-XII та Порядку №45

Пунктом 3.17 розділу ІІІ Положення №530 передбачено, що на підставі рішення Кабінету Міністрів України, зазначеного в пункті 3.16 цього розділу, Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомляє у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям та членам їх сімей. Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від Міністерства оборони України головним управлінням Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1 до Порядку проведення перерахунку пенсій та подають їх до обласних військових комісаріатів та військової частини А0515.

У відповідності до пункту 3.18 розділу ІІІ Положення №530 на підставі списків обласні військові комісаріати та військова частина А0515 готують для перерахунку пенсій довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій та в місячний строк подають їх до головних управлінь Пенсійного фонду України.

Положення про військові комісаріати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2013 року №389 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення №389).

Пунктом 10 Положення №389 закріплено, що обласні військові комісаріати, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, забезпечують оформлення та подання документів органам Пенсійного фонду України для призначення (перерахунку) пенсій особам, звільненим з військової служби, і членам їх сімей відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також у передбачених законодавством випадках виплату грошової допомоги особам, звільненим з військової служби, і сім`ям загиблих (померлих) військовослужбовців Збройних Сил.

Перевіряючи дії Департаменту фінансів Міністерства оборони України на відповідність вимогам частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту позовної заяви на наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою щодо надання завіреної довідки (роздруківки) про складові та розмір грошового забезпечення посади, з якої ОСОБА_1 звільнено з військової служби, виходячи з таких даних, які позивач мав при виключенні зі списків особового складу військової частини, із врахуванням усіх видів грошового забезпечення станом на 01 січня 2018 року та 01 березня 2018 року. Вказану довідку з урахуванням усіх видів грошового забезпечення просив направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області для донарахування (перерахунку) пенсії, а її завірений екземпляр - на адресу ОСОБА_1 (а.с. 34-35).

При цьому, надану відповідь, оформлену листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 05 жовтня 2018 року позивач вважає неналежною та такою, що свідчить про не виконання відповідачем обов`язку щодо надання довідки (роздруківки) про складові та розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Суд критично ставиться до доводів позивача та наголошує, що у відповідності до чинних норм Порядку №45, Положення №530 та Положення №389, виготовлення та направлення до Головних управлінь Пенсійного фонду України у області довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії входить до виключних повноважень відповідних обласних військових комісаріатів, а не Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Статтею п`ятою КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього. Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Суд звертає увагу позивача, що Департамент фінансів Міністерства оборони України не є уповноваженим суб`єктом щодо виготовлення та направлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Вказані обставини були повідомлені Христичу В.Є. відповідачем у листі від 05 жовтня 2018 року.

Враховуючи вищевикладене, Департаментом фінансів Міністерства оборони України за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 в межах своєї компетенції було надано повну та обґрунтовану відповідь із зазначенням компетентного органу, до якого слід звернутися позивачу, а тому доводі позивача щодо наявності порушеного права внаслідок неправомірних дій Департаменту фінансів Міністерства оборони України не відповідають фактичним обставинам справи.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання частини другої статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано, а позивачем не доведено наявність порушеного права внаслідок заявлених позивачем неправомірних дій Департаменту фінансів Міністерства оборони України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 159, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: 1821216830) до Департаменту фінансів Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ 168, 03168. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00034022) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 13 червня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова