Рішення № 82374081, 12.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 р. Справа№200/4775/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов`язання вчинити певні дії

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Єрмолов ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії № 269/Є-1-01-01 від 24.07.2018 та зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії із врахуванням відомостей трудової книжки № БТ-І 6523896 від 15.07.1981 при визначенні загального страхового та пільгового стажу роботи.

За змістом позову у червні 2018 року позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням № 269/Є-1-01-01 від 24.07.2018 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком через неприйняття відомостей трудової книжки позивача, оскільки на першій сторінці трудової книжки у відомостях про особу відсутня печатка підприємства.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив в наданому суду відзиві на позов. Згідно викладеного у відзиві Управлінням пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області не приймалося рішень про відмову в призначенні позивачу пенсії. Листом № 269/Є-1-01-01 від 24.07.2018 позивачу направлено відповідь на його запит від 09.07.2018, якою позивача повідомлено про неможливість зарахування стажу роботу позивача на підставі трудової книжки, оформленої із порушеннями; рекомендовано звернутися позивачу до архівних установ для підтвердження стажу роботи.

Відповідач наполягав на пропуску позивачем строку звернення до суду із позовом.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.04.2019 позовна заява залишена без руху. Ухвалою від 02.05.2019 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, судове засідання призначено на 13.05.2019. Судове засідання відкладалося на 28.05.2019. Ухвалою від 12.06.2019 позивачу поновлені строки звернення до суду із позовом.

Через неявку представників сторін до судового засідання, призначеного на 28.05.2019 справу розглянуто на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Згідно відомостей паспорту серії НОМЕР_2 , зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .

Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області, що є відповідачем у справі.

Листом від 09.07.2018 позивач звернувся до відповідача із проханням пояснити причини неприйняття відомостей наданої ним трудової книжки (отриманий відповідачем 12.07.2018).

Листом № 269/Є-1-01-01 від 24.07.2018, позивача повідомлено про те, що надану позивачем трудову книжку неможливо врахувати при призначенні пенсії, в наданому листі позивачу запропоновано звернутися за отриманням довідок на підтвердження стажу до архівних установ.

Після отримання зазначеного листа, 14.09.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком; рішенням від 10.12.2018 № 053130001180 позивачу призначено пенсію за віком з 23.06.2018 в сумі 2 734,54 грн. Згідно наданих відповідачем відомостей страховий стаж позивача на час призначення пенсії становить 28 років 0 місяців 29 днів. До страхового стажу роботи позивача включені період навчання з 01.09.1978 по 14.07.1981, період військової служби з 20.05.1982 по 12.05.1984; періоди роботи з 02.06.1986 по 31.12.1991 (список № 2), з 01.01.1992 по 14.07.1992 (список № 2), з 28.07.1992 по 22.09.1994, з 11.04.1995 по 29.04.1997; з 01.03.2005 по 30.11.2005; 01.10.2006 по 31.10.2006; з 01.12.2006 по 31.12.2006; з 01.09.2007 по 09.09.2007; з 10.09.2007 по 31.12.2008; (список № 2), з 01.01.2009 по 13.01.2009; з 14.01.2009 по 31.12.2009; з 01.01.2010 по 06.01.2010, з 07.01.2010 по 31.12.2010; 01.01.2011 по 01.01.2011; з 02.01.2011 по 31.12.2011, з 01.01.2012 по 01.01.2012; з 02.01.2012 по 31.12.2013; з 01.01.2014 по 04.01.2014; з 05.01.2014 по 31.12.2014; з 01.01.2015 по 02.01.2015; з 03.01.2015 по 31.08.2018 та період отримання допомоги по безробіттю з 21.12.1999 по 14.12.2000.

З матеріалів справи вбачається, що до складу стажу позивача не включені періоди роботи з 15.07.1981 по 22.05.1982 на посаді електрозварювальника ручної зварки у Макіївському спеціалізованому управлінні № 114 тресту «ДОНБАССТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ»; з 09.07.1984 по 22.05.1986 на посаді електрозварювальника ручної зварки в Єнакіївському цеху № 4; з 01.11.1997 по 19.08.1999 зварювальником в ТОВ «СПУТНИК». За змістом наданого відповідачем відзиву наведені періоди не включені до страхового сажу позивача через виявлені недоліки оформлення трудової книжки позивача.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема при призначенні пенсії в період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років (ч.2 пункту 1 статті 26 Закону України № 1058).

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

В періоді, в якому позивачу оформлялася трудова книжка діяв Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 (надалі Інструкція №162).

Підпунктом 2.2. пункту 2 Інструкції №162 передбачалося, що заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу.

Згідно підпунктів 2.10 та 2.11. пункту 2 Інструкції №162 відомості про працівника записуються на першій сторінці титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоцтва про народження. Освіта - середня, середня спеціальна і вища - вказується тільки на підставі документів (атестата, посвідчення, диплома). Запис про незакінчену середню або незакінчену вищу освіті також може бути проведена лише на підставі відповідних документів (студентського квитка, залікової книжки, довідки навчального закладу і т. п.). Професія або спеціальність записується у трудовій книжці на підстав документа про освіту або іншого належним чином оформленого документа. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після того ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Порядок внесення записів про трудову діяльність особи у відомостях про роботу регламентований пунктами 2.13- 2.14. Інструкції № 162.

Пунктом 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення № 58 від 29.07.1993 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 17.08.1993 року за № 110, передбачено, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Згідно пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій. Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що мають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Зі змісту заявлених позивачем вимог вбачається, що заявлені ним вимоги пов`язані із неврахуванням відповідачем під час призначення пенсії за віком відомостей про трудову діяльність позивача, що наведені в трудовій книжці позивача.

При вирішенні спору, що виник між сторонами, суд виходить із того, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи мають застосовуватися лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме: за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 від 15.07.1981, копія якої наявна в матеріалах справи та яка надавалась відповідачу разом із заявою про призначення пенсії, в розділі «Відомості про роботу» містить відповідні записи про роботу позивача. Будь-яких зауважень стосовно записів трудової книжки відповідачем у відзиві не зазначено.

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки вбачається, що в розділі «Відомості про особу» на першому (титульному) аркуші трудової книжки відсутня печатка підприємства на підписі особи, відповідальної за видачу трудової книжки. Згідно відзиву відповідача, під час призначення пенсії до складу страхового стажу позивача не враховувалися відомості про роботу, що зазначені в трудовій книжці НОМЕР_3 , оскільки були виявлені порушення вимог п. 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства Юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року, а саме: на першій сторінці трудової книжки відсутня печатка. Страховий стаж позивача обчислювався виключно на підставі уточнюючих довідок, доданих позивачем до заяви про призначення пенсії.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на невідповідність відомостей про особу трудової книжки позивача вимогам п. 2.12 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58, оскільки на час заповнення належної позивачці трудової книжки БТ-І № 6523896 була чинною Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162.

З приписів порядку ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, що визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 та Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58 вбачається, що заповнення трудової книжки здійснюється роботодавцем, а не працівником. Отже, відповідальним за заповнення трудової книжки вперше, в тому числі і внесення до неї записів на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки, є підприємство – роботодавець, а відтак відсутня вина позивача в тому, що в трудовій книжці роботодавцем заповнено із порушенням відомості про особу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виявлені відповідачем недоліки оформлення трудової книжки не можуть вважатися достатньою підставою для відмови позивачу для визначення загального трудового стажу на підставі трудової книжки, оскільки внесення записів до відомостей про особу до трудової книжки не здійснювалось позивачем.

Положеннями Закону 1058-ІУ, підставою для призначення пенсії визначено наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Суд зауважує на тому, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. В даному випадку під час розгляду заяви позивача відповідачем не було встановлено будь-яких недоліків оформлення записів про роботу позивача.

Відповідний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року по справі № 754/14989/15-а (адміністративне провадження № К/9901/11030/18).

Отже, суд дійшов до висновку, що незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи, що зазначені в трудовій книжці НОМЕР_3 носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства, що свідчить про те, що відповідачем не було забезпечено розгляду наданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком шляхом всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, неврахування відповідачем всіх періодів роботи до страхового стажу не мало своїм наслідком прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, проте вплинуло на визначення стажу для призначення пенсії за віком. Внаслідок неврахування відповідачем відомостей трудової книжки під час визначення страхового стажу позивача, певні періоди роботи позивача не були зараховані до страхового стажу, що вплинуло на розмір призначеної позивачу пенсії. Втім, оскільки будь-якого рішення про відмову в призначенні пенсії за віком не приймалося, а лист, зазначений позивачем як рішення про відмову в призначенні пенсії, є відповіддю на звернення позивача відповідно до Закону України «Про звернення громадян», вимоги позивача про скасування рішення про відмову в призначенні пенсії № 269/Є-1-01-01 від 24.07.2018 задоволенню не підлягають.

Враховуючи встановлення судом невідповідність вимогам закону неврахування відповідачем під час вирішення питання про призначення пенсії відомостей трудової книжки з підстав відсутності печатки на першому аркуші, вимоги позивача про зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії із врахуванням відомостей про зайнятість, зазначених в трудовій книжці № НОМЕР_3 від 15.07.1981 підлягають задоволенню.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов`язані із розглядом цієї справи, а отже сплачений позивачем судовий збір у сумі 768,40 грн. при зверненні до суду підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (84302, Донецька обл., м. Краматорську, вул. Поштова, буд. 5, ідентифікаційний код - 3346787), про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, із обчисленням загального стажу роботи позивача на підставі відомостей трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 15.07.1981.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.С. Михайлик