Рішення № 82373963, 13.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року Справа № 160/4132/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС" до Дніпропетровська митниця ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 26, код ЄДРПОУ 41981255) до Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 39421732) про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою суду від 11.05.2019 провадження у даній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС, прийнятих в період з 19.01.2019 по 04.04.2019, а саме: UA110030/2019/800003/2 від 19.01.2019; UA110030/2019/800004/2 від 22.01.2019; UA110030/2019/800005/2 від 22.01.2019; UA110030/2019/800006/2 від 22.01.2019; UA110030/2019/800007/2 від 22.01.2019; UA110030/2019/800008/2 від 28.01.2019; UA110030/2019/800009/2 від 30.01.2019; UA110030/2019/800010/2 від 30.01.2019; UA110030/2019/800011/2 від 30.01.2019; UA110030/2019/800013/2 від 31.01.2019; UA110030/2019/800016/2 від 01.02.2019; UA110030/2019/800019/2 від 05.02.2019; UA110030/2019/800020/2 від 06.02.2019; UA110030/2019/800023/2 від 08.02.2019; UA110030/2019/800024/2 від 11.02.2019; UA110030/2019/800025/2 від 12.02.2019; UA110030/2019/800028/2 від 14.02.2019; UA110030/2019/800029/2 від 19.02.2019; UA110030/2019/800030/2 від 19.02.2019; UA110030/2019/800031/2 від 20.02.2019; UA110030/2019/800032/2 від 20.02.2019; UA110000/2019/800034/2 від 25.02.2019; UA110000/2019/800035/2 від 25.02.2019; UA110000/2019/800036/2 від 25.02.2019; UA110000/2019/800037/2 від 25.02.2019; UA110030/2019/800038/2 від 26.02.2019; UA110000/2019/800039/2 від 26.02.2019; UA110000/2019/800040/2 від 26.02.2019; UA110000/2019/800042/2 від 26.02.2019; UA110000/2019/800043/2 від 27.02.2019; UA110000/2019/800044/2 від 27.02.2019; UA110000/2019/800045/2 від 01.03.2019; UA110000/2019/800046/2 від 04.03.2019; UA110000/2019/800047/2 від 05.03.2019; UA110000/2019/800050/2 від 05.03.2019; UA110000/2019/800049/2 від 05.03.2019; UA110000/2019/800051/2 від 05.03.2019; UA110000/2019/800048/2 від 05.03.2019; UA110000/2019/800052/2 від 07.03.2019; UA110000/2019/800053/2 від 11.03.2019; UA110000/2019/800054/2 від 11.03.2019; UA110000/2019/800056/2 від 12.03.2019; UA110000/2019/800061/2 від 18.03.2019; UA110000/2019/800062/2 від 18.03.2019; UA110000/2019/800064/2 від 19.03.2019; UA110000/2019/800065/2 від 19.03.2019; UA110000/2019/800066/2 від 25.03.2019; UA110000/2019/800068/2 від 01.04.2019; UA110000/2019/800067/2 від 01.04.2019; UA110000/2019/800069/2 від 01.04.2019; UA110000/2019/800071/2 від 02.04.2019; UA110000/2019/800072/2 від 04.04.2019.

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнятих в період з 19.01.2019 по 04.04.2019, а саме: UA110030/2019/00004 від 19.01.2019; UA110030/2019/00005 від 22.01.2019; UA110030/2019/00006 від 22.01.2019; UA110030/2019/00007 від 22.01.2019; UA110030/2019/00008 від 22.01.2019; UA110030/2019/00009 від 28.01.2019; UA110030/2019/00010 від 29.01.2019;UA110030/2019/00011 від 30.01.2019; UA110030/2019/00012 від 30.01.2019; UA110030/2019/00014 від 31.01.2019; UA110030/2019/00018 від 01.02.2019; UA110030/2019/00020 від 05.02.2019; UA110030/2019/00021 від 06.02.2019; UA110030/2019/00024 від 07.02.2019; UA110030/2019/00025 від 11.02.2019; UA110030/2019/00026 від 12.02.2019; UA110030/2019/00030 від 14.02.2019; UA110030/2019/00032 від 19.02.2019; UA110030/2019/00031 від 19.02.2019; UA110030/2019/00033 від 20.02.2019; UA110030/2019/00034 від 20.02.2019; UA110030/2019/00038 від 25.02.2019; UA110030/2019/00039 від 25.02.2019; UA110030/2019/00040 від 25.02.2019; UA110030/2019/00041 від 25.02.2019; UA110030/2019/00042 від 26.02.2019; UA110030/2019/00043 від 26.02.2019; UA110030/2019/00044 від 26.02.2019; UA110030/2019/00046 від 26.02.2019; UA110030/2019/00047 від 27.02.2019; UA110030/2019/00048 від 27.02.2019; UA110030/2019/00048 від 01.03.2019; UA110030/2019/00051 від 04.03.2019; UA110030/2019/00053 від 05.03.2019; UA110030/2019/00056 від 05.03.2019; UA110030/2019/00055 від 05.03.2019; UA110030/2019/00055 від 05.03.2019; UA110030/2019/00054 від 05.03.2019; UA110030/2019/00058 від 07.03.2019; UA110030/2019/00059 від 11.03.2019; UA110030/2019/00060 від 11.03.2019; UA110030/2019/00062 від 12.03.2019; UA110030/2019/00069 від 18.03.2019; UA110030/2019/00070 від 18.03.2019; UA110030/2019/00073 від 19.03.2019; UA110030/2019/00072 від 19.03.2019; UA110030/2019/00078 від 25.03.2019; UA110030/2019/00080 від 01.04.2019; UA110030/2019/00079 від 01.04.2019; UA110030/2019/00081 від 01.04.2019; UA110030/2019/00083 від 02.04.2019; UA110030/2019/00084 від 04.04.2019.

Свій позов товариство обґрунтувало тим, що ціна товару чітко визначена контрактом з продавцем і у відповідача не було ніяких підстав ставити її під сумнів, відмовляти в прийнятті митної декларації та визначати митну вартість за резервним методом.

Представником відповідача до суду було надано відзив на адміністративний позов, яким останній проти задоволення позову заперечував, обґрунтовуючи це тим, що подані декларантом документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості: в інвойсі та товаросупровідних документах відсутня інформація щодо виробника, що, на думку митного органу, може свідчити про наявність ще однієї сторони поставки; у графі 9а декларації митної вартості декларантом заявлено про відсутність взаємопов`язаності між продавцем та покупцем, а також впливу на формування вартості, однак прізвища керівників фірм імпортера та експортера є ідентичними; декларантом не долучено до декларації специфікації до Контракту; митний орган не може впевнитись у повному вірному виконанні умов Контракту щодо строків відвантаження товару, оскільки Контрактом передбачений 10-денний термін відвантаження; в графі 5 CMR «документи, що додаються» не вказані ідентифікаційні номери документів, що супроводжували вантаж, тому, на думку відповідача, не є можливим ідентифікувати наданий до митного оформлення товар; декларантом не надані документи, що засвідчують згоду сторін щодо умов сплати ціни за товар; в наданих товаросупровідних документах відсутні умови оплати товару.

Враховуючи це, митним органом самостійно визначено митну вартість за резервним методом. З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Дніпропетровською митницею ДФС були проведені консультації, про що зазначено в рішеннях про коригування митної вартості товарів.

У судове засідання представник позивача не з`явився, 03.06.2019 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У зв`язку із неможливістю розгляду справи без участі позивача, суд відклав розгляд справи на 11.06.2019.

В судовому засіданні 11.06.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві та наданих поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» (далі – ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС») зареєстроване в якості юридичної особи 05.03.2018, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Лівобережному управлінні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Основним видом діяльності ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» по КВЕД-2010 є оптова торгівля одягом і взуттям (код КВЕД 46.42).

27.03.2018 DEVY GRANT LIMITED та ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» уклали Контракт купівлі-продажу № 027/03/18/DTA, предметом якого погодили поставку товарів, перелік яких, разом із кодами КВЕД додатково, має зазначатися в інвойсах та/або специфікаціях до Контракту.

Відповідно до п. 4.1. Контракту в інвойсах та/або специфікаціях зазначається ціна, що підлягає сплаті на його умовах.

На виконання взятих на себе зобов`язань, DEVY GRANT LIMITED у період з 19.01.2019 по 04.04.2019 поставило, а позивач отримав зазначений в додатках до цього контракту товар.

Для здійснення митного оформлення придбаного товару, позивачем до Дніпропетровської митниці ДФС були подані електронні митні декларації, в яких позивач визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, а саме: № 110030/2019/000455 від 19.01.2019; № 110030/2019/000521 від 22.01.2019; № 110030/2019/000522 від 22.01.2019; № 110030/2019/000523 від 22.01.2019; № UA110030/2019/000528 від 22.01.2019; №UA110030/2019/000762 від 28.01.2019; № UA110030/2019/000845 від 29.01.2019; №UA110030/2019/000889 від 30.01.2019; № UA110030/2019/000890 від 30.01.2019; №UA110030/2019/000947 від 31.01.2019; № UA110030/2019/000985 від 01.02.2019; №/2019/001091 від 05.02.2019; № UA110030/2019/001226 від 06.02.2019; №UA110030/2019/001308 від 07.02.2019; № UA110030/2019/001390 від 11.02.2019; №UA110030/2019/001503 від 12.02.2019; № UA110030/2019/001599 від 14.02.2019; №110030/2019/001931 від 19.02.2019; № UA110030/2019/001949 від 19.02.2019; №110030/2019/002015 від 20.02.2019; № UA110030/2019/002029 від 20.02.2019; №UA110030/2019/002411 від 25.02.2019; № UA110030/2019/002408 від 25.02.2019; №UA110030/2019/002406 від 25.02.2019; № UA110030/2019/002410 від 25.02.2019; №UA110030/2019/002473 від 26.02.2019; № UA110030/2019/002466 від 26.02.2019; №UA110030/2019/002471 від 26.02.2019; № UA110030/2019/002497 від 26.02.2019; №UA110030/2019/002576 від 27.02.2019; № UA110030/2019/002589 від 27.02.2019; №UA110030/2019/002704 від 01.03.2019; № UA110030/2019/002730 від 04.03.2019; №UA110030/2019/002805 від 05.03.2019; № UA110030/2019/002812 від 05.03.2019; №UA110030/2019/002810 від 05.03.2019; № UA110030/2019/002808 від 05.03.2019; №/2019/002806 від 05.03.2019; № UA110030/2019/002937 від 07.03.2019; №UA110030/2019/002974 від 11.03.2019; № UA110030/2019/002973 від 11.03.2019; №UA110030/2019/003060 від 12.03.2019; № UA110030/2019/003315 від 18.03.2019; №UA110030/2019/003317 від 18.03.2019; № UA110030/2019/003396 від 19.03.2019; №/2019/003397 від 19.03.2019; № UA110030/2019/003662 від 25.03.2019; №UA110030/2019/003985 від 01.04.2019; № UA110030/2019/003984 від 01.04.2019; №UA110030/2019/003986 від 01.04.2019; № UA110030/2019/004058 від 02.04.2019; №UA110030/2019/004180 від 04.04.2019.

Разом з деклараціями підприємством надано відповідачу: контракт купівлі-продажу 027/03/18/DTA від 27.03.2018, додатки на поставку товару до контракту, прайси, інвойси, міжнародні товарно-транспортні накладні, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № ГО-2540 від 21.11.2018, комерційну пропозицію від 27.03.2018; договір про надання послуг митного брокера № 211118-98 від 21.11.2018, сертифікат дезінфекції від 27.03.2018.

На етапі перевірки митної вартості, відповідач відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за основним (першим) методом у зв`язку з тим, що подані декларантом документи не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, тому, згідно з вимогами ст. 53 Митного кодексу України, відповідач повідомленнями витребував у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості.

У свою чергу, позивач на виконання зазначених повідомлень, надав Дніпропетровській митниці ДФС письмові пояснення, в яких повідомив про неможливість надання додаткових документів, у зв`язку із чим Дніпропетровська митниця ДФС не взяла до уваги зазначені пояснення ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» та дійшла висновку, що підприємством не надано документи, які підтверджують митну вартість товару.

На підставі вказаного, Дніпропетровською митницею ДФС прийняті рішення про коригування митної вартості товарів: № UA110030/2019/800003/2 від 19.01.2019; № UA110030/2019/800004/2 від 22.01.2019; № UA110030/2019/800005/2 від 22.01.2019; № UA110030/2019/800006/2 від 22.01.2019; № UA110030/2019/800007/2 від 22.01.2019; № UA110030/2019/800008/2 від 28.01.2019; № UA110030/2019/800009/2 від 30.01.2019; № UA110030/2019/800010/2 від 30.01.2019; № UA110030/2019/800011/2 від 30.01.2019; № UA110030/2019/800013/2 від 31.01.2019; № UA110030/2019/800016/2 від 01.02.2019; № UA110030/2019/800019/2 від 05.02.2019; № UA110030/2019/800020/2 від 06.02.2019; № UA110030/2019/800023/2 від 08.02.2019; № UA110030/2019/800024/2 від 11.02.2019; № UA110030/2019/800025/2 від 12.02.2019; № UA110030/2019/800028/2 від 14.02.2019; № UA110030/2019/800029/2 від 19.02.2019; № UA110030/2019/800030/2 від 19.02.2019; № UA110030/2019/800031/2 від 20.02.2019; № UA110030/2019/800032/2 від 20.02.2019; № UA110000/2019/800034/2 від 25.02.2019; № UA110000/2019/800035/2 від 25.02.2019; № UA110000/2019/800036/2 від 25.02.2019; № UA110000/2019/800037/2 від 25.02.2019; № UA110030/2019/800038/2 від 26.02.2019; № UA110000/2019/800039/2 від 26.02.2019; № UA110000/2019/800040/2 від 26.02.2019; № UA110000/2019/800042/2 від 26.02.2019; № UA110000/2019/800043/2 від 27.02.2019; № UA110000/2019/800044/2 від 27.02.2019; № UA110000/2019/800045/2 від 01.03.2019; № UA110000/2019/800046/2 від 04.03.2019; № UA110000/2019/800047/2 від 05.03.2019; № UA110000/2019/800050/2 від 05.03.2019; № UA110000/2019/800049/2 від 05.03.2019; № UA110000/2019/800051/2 від 05.03.2019; № UA110000/2019/800048/2 від 05.03.2019; № UA110000/2019/800052/2 від 07.03.2019; № UA110000/2019/800053/2 від 11.03.2019; № UA110000/2019/800054/2 від 11.03.2019; № UA110000/2019/800056/2 від 12.03.2019; № UA110000/2019/800061/2 від 18.03.2019; № UA110000/2019/800062/2 від 18.03.2019; № UA110000/2019/800064/2 від 19.03.2019; № UA110000/2019/800065/2 від 19.03.2019; № UA110000/2019/800066/2 від 25.03.2019; № UA110000/2019/800068/2 від 01.04.2019; № UA110000/2019/800067/2 від 01.04.2019; № UA110000/2019/800069/2 від 01.04.2019; № UA110000/2019/800071/2 від 02.04.2019; № UA110000/2019/800072/2 від 04.04.2019.

Разом з цим, Дніпропетровською митницею ДФС прийняті картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № UA110030/2019/00004 від 19.01.2019; № UA110030/2019/00005 від 22.01.2019; № UA110030/2019/00006 від 22.01.2019; № UA110030/2019/00007 від 22.01.2019; № UA110030/2019/00008 від 22.01.2019; № UA110030/2019/00009 від 28.01.2019; № UA110030/2019/00010 від 29.01.2019; № UA110030/2019/00011 від 30.01.2019; № UA110030/2019/00012 від 30.01.2019; № UA110030/2019/00014 від 31.01.2019; № UA110030/2019/00018 від 01.02.2019; № UA110030/2019/00020 від 05.02.2019; № UA110030/2019/00021 від 06.02.2019; № UA110030/2019/00024 від 07.02.2019; № UA110030/2019/00025 від 11.02.2019; № UA110030/2019/00026 від 12.02.2019; № UA110030/2019/00030 від 14.02.2019; № UA110030/2019/00032 від 19.02.2019; № UA110030/2019/00031 від 19.02.2019; № UA110030/2019/00033 від 20.02.2019; № UA110030/2019/00034 від 20.02.2019; № UA110030/2019/00038 від 25.02.2019; № UA110030/2019/00039 від 25.02.2019; № UA110030/2019/00040 від 25.02.2019; № UA110030/2019/00041 від 25.02.2019; № UA110030/2019/00042 від 26.02.2019; № UA110030/2019/00043 від 26.02.2019; № UA110030/2019/00044 від 26.02.2019; № UA110030/2019/00046 від 26.02.2019; № UA110030/2019/00047 від 27.02.2019; № UA110030/2019/00048 від 27.02.2019; № UA110030/2019/00048 від 01.03.2019; № UA110030/2019/00051 від 04.03.2019; № UA110030/2019/00053 від 05.03.2019; № UA110030/2019/00056 від 05.03.2019; № UA110030/2019/00055 від 05.03.2019; № UA110030/2019/00055 від 05.03.2019; № UA110030/2019/00054 від 05.03.2019; № UA110030/2019/00058 від 07.03.2019; № UA110030/2019/00059 від 11.03.2019; № UA110030/2019/00060 від 11.03.2019; № UA110030/2019/00062 від 12.03.2019; № UA110030/2019/00069 від 18.03.2019; № UA110030/2019/00070 від 18.03.2019; № UA110030/2019/00073 від 19.03.2019; № UA110030/2019/00072 від 19.03.2019; № UA110030/2019/00078 від 25.03.2019; № UA110030/2019/00080 від 01.04.2019; № UA110030/2019/00079 від 01.04.2019; № UA110030/2019/00081 від 01.04.2019; № UA110030/2019/00083 від 02.04.2019; № UA110030/2019/00084 від 04.04.2019.

При цьому, визначаючи митну вартість цього товару, відповідач використав резервний метод, на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ст. 64 МК України).

Не погодившись з рішеннями органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів, скориставшись своїм правом відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, позивач звернувся до відповідача, з метою випуску придбаного товару у вільний обіг на територію України та сплатив різницю між сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною самим декларантом та сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем, шляхом надання фінансових гарантій.

У зв`язку з тим, що у митному оформленні первинно заявлених ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» митних декларацій було відмовлено, а зазначена в них за основним методом митна вартість товару відкоригована, такі митні декларації вже не могли бути використані для подальшого митного оформлення.

Тому, для випуску задекларованих товарів у вільний обіг, позивачем, згідно з ч. 4 ст. 55 Митного кодексу України, також було подано відповідачу нові електронні митні декларації, із зазначенням в них ціни товару, яка була визначена позивачем та ціни товару, що була визначена митним органом, а саме: від 19.01.2019 № UA110030/2019/000457; від 22.01.2019 № UA110030/2019/000601; від 22.01.2019 № UA110030/2019/000602; від 22.01.2019 №/2019/000603; від 22.01.2019 № UA110030/2019/000604; від 28.01.2019 №/2019/000772; від 30.01.2019 № UA110030/2019/000880; від 30.01.2019 №/2019/000920; від 30.01.2019 № UA110030/2019/000921; від 31.01.2019 № UA110030/2019/000998; від 01.02.2019 № UA110030/2019/001002; від 05.02.2019 №/2019/001144; від 06.02.2019 № UA110030/2019/001307; від 08.02.2019 №/2019/001346; від 11.02.2019 №/2019/001420; від 12.02.2019 №/2019/001517; від 14.02.2019 № UA110030/2019/001665; від 19.02.2019 №UA110030/2019/001951; від 19.02.2019 № UA110030/2019/001952; від 20.02.2019 №/2019/002081; від 20.02.2019 № UA110030/2019/002101; від 25.02.2019 №/2019/002428; від 25.02.2019 № UA110030/2019/002429; від 25.02.2019 №/2019/002430; від 25.02.2019 № UA110030/2019/002431; від 26.02.2019 №/2019/002503; від 26.02.2019 № UA110030/2019/002504; від 26.02.2019 №UA110030/2019/002506; від 26.02.2019 №/2019/002508; від 27.02.2019 №UA110030/2019/002616; від 27.02.2019 № UA110030/2019/002621; від 01.03.2019 №/2019/002719; від 04.03.2019 №/2019/002747; від 05.03.2019 №/2019/002840; від 05.03.2019 № UA110030/2019/002842; від 05.03.2019 №/2019/002843; від 05.03.2019 №/2019/002845; від 05.03.2019 №/2019/002924; від 07.03.2019 № UA110030/2019/002958; від 11.03.2019 №/2019/002999; від 11.03.2019 № UA110030/2019/003008; від 12.03.2019 № UA110030/2019/003101; від 18.03.2019 №UA110030/2019/003339; від 18.03.2019 №/2019/003340; від 19.03.2019 №/2019/003431; від 19.03.2019 №UA110030/2019/003437; від 25.03.2019 № UA110030/2019/003681; від 01.04.2019 №/2019/004010; від 01.04.2019 №/2019/004011; від 01.04.2019 №/2019/004012; від 02.04.2019 №/2019/004075; від 04.04.2019 №/2019/004207.

На підставі вказаних нових митних декларацій, здійснено митне оформлення придбаного за контрактом № 027/03/18/DTA від 27.03.2018 товару та випущено його у вільний обіг, з гарантуванням сплати позивачем відповідних платежів з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Згідно з ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом, задекларовані товари можна забрати у вільний обіг, у разі надання фінансових гарантій.

Згідно з ч. 2 ст. 263 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

Підставою для прийняття спірних рішень, стали сумніви відповідача щодо можливості визначення цінової складової митної вартості товару без надання позивачем додатково запитаних митним органом документів.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 5 ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до режиму імпорт є метод за ціною договору (контракту), тобто за ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Частиною 6 ст. 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення митного органу про відмову у митному оформленні за ціною договору та коригуванні митної вартості повинно відповідати критеріям, передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що відповідач прийняв оскаржувані рішення необґрунтовано, з огляду на наступне.

Як під час митного оформлення, так і під час судового розгляду, відповідач мотивував рішення про коригування митної вартості тим, що подані декларантом документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості: в інвойсі та товаросупровідних документах відсутня інформація щодо виробника, що, на думку митного органу, може свідчити про наявність ще однієї сторони поставки; у графі 9а декларації митної вартості декларантом заявлено про відсутність взаємопов`язаності між продавцем та покупцем, а також впливу на формування вартості, однак директори фірм імпортера та експортера є ідентичними; декларантом не долучено до декларації специфікації до Контракту; митний орган не може впевнитись у повному вірному виконанні умов Контракту щодо строків відвантаження товару, оскільки Контрактом передбачений 10-денний термін відвантаження; в графі 5 CMR «документи, що додаються» не вказані ідентифікаційні номери документів, що супроводжували вантаж, тому, на думку відповідача, не є можливим ідентифікувати наданий до митного оформлення товар; декларантом не надані документи, що засвідчують згоду сторін щодо умов сплати ціни за товар; в наданих товаросупровідних документах відсутні умови оплати товару; митна вартість товарів визначена позивачем без врахування країни вантажовідправника та є однаковою незалежно від країни відправки товарів; позивачем добровільно застосовувався шостий метод визначення митної вартості товарів та збільшувався її розмір.

Однак, суд не погоджується з аргументами відповідача, оскільки перелічені недоліки в документах, наданих позивачем відсутні.

Так, щодо відсутності в інвойсі даних про виробника, слід зазначити, що така інформація є одним із додаткових джерел інформації про оцінювані товари. Інвойс, з огляду на його призначення, є документом, що підтверджує митну вартість оцінюваного товару. Відтак, відсутність в інвойсі даних про виробника не може бути достатньою підставою для висновку про неналежність цього документа, як і не може заперечувати вірогідності усіх інших товаросупровідних документів, які надано до митного оформлення. Відомості, що дають змогу ідентифікувати оцінюваний товар, містяться в інвойсах, прейскурантах, сертифікатах якості.

До того ж, враховуючи, що контракт двосторонній, відсутність відомостей щодо виробника в товаросупровідних документах жодним чином не може свідчити про наявність ще однієї сторони.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що директори фірм імпортера та експортера є пов`язаними особами, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаного відповідачем надано не було. Наявність лише однакового прізвища керівників сторін договору не може свідчити про їх родинні зв`язки.

Так, ч. 2 ст. 53 МК України передбачено виключний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Обов`язок декларанта підтвердити відсутність родинних зв`язків між ним та контрагентом даною нормою не встановлюється.

Крім того, Контрактом, а саме п. 1.1. передбачено, що специфікація не є обов`язковим документом, оскільки вартість та якісні ознаки товару можуть бути передбачені або специфікацією або інвойсом, який і було надано митному органу.

В свою чергу, неможливість визнання митним органом митної вартості на підставі погодженого сторонами в Контракті 10-денного строку відвантаження товару взагалі ніяк не пояснюється, та не може бути причиною для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки строк поставки до митної вартості товару відношення не має.

Крім того, твердження відповідача щодо відсутності ідентифікації документів не відповідає фактичним обставинам, оскільки в графі 5 «документи, що додаються» кожного з CMR, поданого декларантом разом з декларацією, зазначені назви документів, що долучаються. Вимог щодо зазначення саме ідентифікаційних номерів документів не існує, та на норми, в порушення яких не вказані ідентифікаційні номери документів в CMR відповідач не посилається.

Аргумент відповідача щодо відсутності в наданих позивачем товаросупровідних документах умов оплати товару, а також відсутність документів, що засвідчують згоду сторін щодо умов сплати ціни за товар, судом до уваги не приймається, оскільки умови оплати договору передбачені контрактом, а всі інші дані щодо сплати коштів за товар наявні в наданих позивачем інвойсах.

При цьому, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Жодним нормативним актом, як національного, так і міжнародного законодавства, не встановлено обмеження строків відстрочення платежу для міжнародних договорів купівлі-продажу.

Суд вважає пояснення відповідача щодо впливу місцезнаходження вантажовідправника на митну вартість товарів безпідставними, оскільки при розрахунках митної вартості позивач виходив з ціни контракту, яка відповідно до п. 4.1. зазначається в інвойсах та узгоджується сторонами. Також згідно п. 1.1. додаткової угоди до контракту від 27.03.2018 передбачено, що постачальник продає, а імпортер купляє на умовах СРТ м. Дніпро, м. Київ, м. Харків на умовах Інкотермс-2012 товари в асортименті, по назві, кількості, якості і цінах (0,25$) зазначених в цьому додатку №27/3 до контракту №027/03/18/DTA від 27.03.2018 р. тобто ризики з транспортування товару покладаються на постачальника, що свідчить про відсутність цінових наслідків для покупця.

При цьому, відповідно до положень Митного кодексу України з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі визначається країна походження товарів.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Цією ж статтею, а саме - ч. 3 ст. 36 МК України зазначено, що під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Зважаючи на те, що в інвойсах, наданих позивачем, країною походження товарів зазначено Європейський Союз, неправомірне заниження митної вартості товарів за таких обставин суд не вбачає.

Суд, також, не бере до уваги посилання відповідача на добровільне коригування митної вартості позивачем за резервним методом, оскільки дана обставина не є підставою для коригування митної вартості товарів відповідачем та не свідчить про правомірність прийнятих ним актів індивідуальної дії.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України.

З аналізу наведених обставин справи та приписів законодавства, вбачається відсутність підстав вважати, що визначений сторонами контракту порядок розрахунків суперечить нормам національного або міжнародного законодавства та унеможливлює підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

Відповідно до статей 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно із частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або, яка підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

У разі, якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч.3 ст.53 МК України).

Згідно зі статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями частини шостої статті 54 МК України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Тобто, згідно з нормами Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Також, згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така ж позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 року у справі 21-591а15 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.08.2018 року у справі №821/1617/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав всі можливі у цьому випадку документи та пояснення, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого ТОВ «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» товару та протиправність оскаржуваних рішень.

У відповідності до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з вимогами ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги доведеними, тому позов підлягає задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 119102,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 119102,00 грн. підлягає стягненню з Дніпропетровської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 26, код ЄДРПОУ 41981255) до Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 39421732) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці ДФС № UA110030/2019/800003/2 від 19.01.2019; № UA110030/2019/800004/2 від 22.01.2019; № UA110030/2019/800005/2 від 22.01.2019; № UA110030/2019/800006/2 від 22.01.2019; № UA110030/2019/800007/2 від 22.01.2019; № UA110030/2019/800008/2 від 28.01.2019; № UA110030/2019/800009/2 від 30.01.2019; № UA110030/2019/800010/2 від 30.01.2019; № UA110030/2019/800011/2 від 30.01.2019; № UA110030/2019/800013/2 від 31.01.2019; № UA110030/2019/800016/2 від 01.02.2019; № UA110030/2019/800019/2 від 05.02.2019; № UA110030/2019/800020/2 від 06.02.2019; № UA110030/2019/800023/2 від 08.02.2019; № UA110030/2019/800024/2 від 11.02.2019; № UA110030/2019/800025/2 від 12.02.2019; № UA110030/2019/800028/2 від 14.02.2019; № UA110030/2019/800029/2 від 19.02.2019; № UA110030/2019/800030/2 від 19.02.2019; № UA110030/2019/800031/2 від 20.02.2019; № UA110030/2019/800032/2 від 20.02.2019; № UA110000/2019/800034/2 від 25.02.2019; № UA110000/2019/800035/2 від 25.02.2019; № UA110000/2019/800036/2 від 25.02.2019; № UA110000/2019/800037/2 від 25.02.2019; № UA110030/2019/800038/2 від 26.02.2019; № UA110000/2019/800039/2 від 26.02.2019; № UA110000/2019/800040/2 від 26.02.2019; № UA110000/2019/800042/2 від 26.02.2019; № UA110000/2019/800043/2 від 27.02.2019; № UA110000/2019/800044/2 від 27.02.2019; № UA110000/2019/800045/2 від 01.03.2019; № UA110000/2019/800046/2 від 04.03.2019; № UA110000/2019/800047/2 від 05.03.2019; № UA110000/2019/800050/2 від 05.03.2019; № UA110000/2019/800049/2 від 05.03.2019; № UA110000/2019/800051/2 від 05.03.2019; № UA110000/2019/800048/2 від 05.03.2019; № UA110000/2019/800052/2 від 07.03.2019; № UA110000/2019/800053/2 від 11.03.2019; № UA110000/2019/800054/2 від 11.03.2019; № UA110000/2019/800056/2 від 12.03.2019; № UA110000/2019/800061/2 від 18.03.2019; № UA110000/2019/800062/2 від 18.03.2019; № UA110000/2019/800064/2 від 19.03.2019; № UA110000/2019/800065/2 від 19.03.2019; № UA110000/2019/800066/2 від 25.03.2019; № UA110000/2019/800068/2 від 01.04.2019; № UA110000/2019/800067/2 від 01.04.2019; № UA110000/2019/800069/2 від 01.04.2019; № UA110000/2019/800071/2 від 02.04.2019; № UA110000/2019/800072/2 від 04.04.2019.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпропетровської митниці ДФС UA110030/2019/00004 від 19.01.2019; UA110030/2019/00005 від 22.01.2019; UA110030/2019/00006 від 22.01.2019; UA110030/2019/00007 від 22.01.2019; UA110030/2019/00008 від 22.01.2019; UA110030/2019/00009 від 28.01.2019; UA110030/2019/00010 від 29.01.2019;UA110030/2019/00011 від 30.01.2019; UA110030/2019/00012 від 30.01.2019; UA110030/2019/00014 від 31.01.2019; UA110030/2019/00018 від 01.02.2019; UA110030/2019/00020 від 05.02.2019; UA110030/2019/00021 від 06.02.2019; UA110030/2019/00024 від 07.02.2019; UA110030/2019/00025 від 11.02.2019; UA110030/2019/00026 від 12.02.2019; UA110030/2019/00030 від 14.02.2019; UA110030/2019/00032 від 19.02.2019; UA110030/2019/00031 від 19.02.2019; UA110030/2019/00033 від 20.02.2019; UA110030/2019/00034 від 20.02.2019; UA110030/2019/00038 від 25.02.2019; UA110030/2019/00039 від 25.02.2019; UA110030/2019/00040 від 25.02.2019; UA110030/2019/00041 від 25.02.2019; UA110030/2019/00042 від 26.02.2019; UA110030/2019/00043 від 26.02.2019; UA110030/2019/00044 від 26.02.2019; UA110030/2019/00046 від 26.02.2019; UA110030/2019/00047 від 27.02.2019; UA110030/2019/00048 від 27.02.2019; UA110030/2019/00048 від 01.03.2019; UA110030/2019/00051 від 04.03.2019; UA110030/2019/00053 від 05.03.2019; UA110030/2019/00056 від 05.03.2019; UA110030/2019/00055 від 05.03.2019; UA110030/2019/00055 від 05.03.2019; UA110030/2019/00054 від 05.03.2019; UA110030/2019/00058 від 07.03.2019; UA110030/2019/00059 від 11.03.2019; UA110030/2019/00060 від 11.03.2019; UA110030/2019/00062 від 12.03.2019; UA110030/2019/00069 від 18.03.2019; UA110030/2019/00070 від 18.03.2019; UA110030/2019/00073 від 19.03.2019; UA110030/2019/00072 від 19.03.2019; UA110030/2019/00078 від 25.03.2019; UA110030/2019/00080 від 01.04.2019; UA110030/2019/00079 від 01.04.2019; UA110030/2019/00081 від 01.04.2019; UA110030/2019/00083 від 02.04.2019; UA110030/2019/00084 від 04.04.2019.

Стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 39421732) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ТЕКСТИЛЬ АЛЬЯНС» (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 26, код ЄДРПОУ 41981255) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 119102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський