
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1530/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Смокович В.І.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Володимир-Волинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – ОСОБА_2 -Волинське ОУПФ України) про визнання протиправною відмову у здійсненні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області № 46 від 25 січня 2019 року; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області № 46 від 25 січня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працював на посаді заступника голови Володимир-Волинського міського суду і після виходу у відставку у травні 2013 року перебуває на обліку у пенсійному органі як суддя у відставці, отримуючи щомісячне довічне грошове утримання, нараховане відповідно до частини третьої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ (далі - Закон № 2453-VІ), у розмірі 90 відсотків отримуваної на посаді заступника голови Володимир-Волинського міського суду суддівської винагороди, що складалася із посадового окладу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, доплат за вислугу років у розмірі 70 відсотків посадового окладу і перебування на адміністративній посаді в суді у розмірі 5 відсотків посадового окладу. У зв`язку із прийняттям Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15 травня 2018 року № 2415-VІІІ (далі - Закон № 2415-VІІІ) внесено зміни до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ (далі - Закон № 1774-VІІІ), відповідно до яких розрахунковою величиною для заробітної плати є прожитковий мінімум для працездатних осіб.
У зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року до 1 921 грн та відповідним збільшенням суддівської винагороди працюючих суддів, на підставі статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1402), позивач 30 січня 2019 року звернувся до ОСОБА_2 -Волинського ОУПФ України із заявою про перерахунок раніше призначеного грошового утримання як судді у відставці з 01 січня 2019 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області № 46 від 25 січня 2019 року.
Листом № 29/с-02 від 11 лютого 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку саме із 01 січня 2019 року із посиланням на пункт 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25 січня 2008 року, яким визначено, що такий перерахунок здійснюється з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Позивач уважає, що відповідач протиправно відмовив йому у перерахунку довічного грошового утримання з 01 січня 2019 року, тобто із дати зміни складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, оскільки таким рішенням ОСОБА_2 -Волинське ОУПФ України порушило його конституційні права, свободи та інтереси. Зазначає, що жодним чинним нормативно-правовим актом, який регулює призначення та перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, не передбачено, що такий перерахунок проводиться із наступного місяці після настання змін розміру складових суддівської винагороди діючого судді на відповідній посаді.
У відзиві на позов № 2507/06-08 від 03 червня 2019 року відповідач його вимог не визнав (арк. спр. 16-17), посилаючи на те, що пунктом 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати органами Пенсійного фонду України визначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться із 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Таким чином, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 здійснюється з 01 лютого 2019 року.
Керуючись наведеним, ОСОБА_2 -Волинське ОУПФ України просить відмовити у задоволенні позовних вимог про здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у строк не більше тридцяти днів (арк. спр. 1).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є суддею у відставці (вийшов у відставку з посади заступника голови Володимир-Волинського міського суду Волинської області), перебуває на обліку у Володимир-Волинському ОУПФ України та одержує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Вказані обставини визнаються учасниками справи, у суду обґрунтованого сумніву не викликають, а тому, відповідно до частини першої статті 78 КАС України, не підлягають доказуванню.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області видало ОСОБА_1 довідку № 46 від 25 січня 2019 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (арк. спр. 7). Із вказаної довідки випливає, що відповідно до рішення Конституційного суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018, Закону № 2453, Закону 1402, станом на 01 січня 2019 року суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці по відповідній посаді заступника голови місцевого загального суду Волинської області, складає 50 426 грн 25 коп., у тому числі: 28 815 грн посадового окладу, 20 170 грн 50 коп. доплати за вислугу років (70%); 1 440 грн 75 коп. доплати за перебування на адміністративній посаді у суді (5%).
Позивач 30 січня 2019 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеного раніше щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області № 46 від 25 січня 2019 року (арк. спр. 8).
Листом від 11 лютого 2019 року № 29/с-02 Володимир-Волинське ОУПФ України відмовило у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2019 року із посиланням на пункт 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, та повідомило, що такий перерахунок буде проведено, але з 01 лютого 2019 року, а доплату буде здійснено у березні поточного року (арк. спр 9-10).
Непогоджуючись із відмовою у здійсненні перерахунку з 01 січня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся із даним позовом до суду.
Отже, спірним питанням у справі є правомірність дій та рішень відповідача у визначенні періодів, з яких щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці підлягає перерахунку у разі наявності підстав для такого перерахунку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Статтею 19 Конституції України установлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 вказаного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов`язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Абзацом 5 частини першої статті 1 Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що довічна пенсія (ануїтет) - пенсійна виплата за рахунок коштів, що обліковуються на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи, а у випадках, передбачених законом, - на індивідуальному пенсійному рахунку учасника недержавного пенсійного фонду, сума та порядок виплати якої визначаються в договорі страхування довічної пенсії, укладеному із страховою організацією, що сплачується особі після досягнення нею пенсійного віку, передбаченого цим Законом, або членам її сім`ї чи спадкоємцям у випадках, передбачених цим Законом.
04 грудня 2018 року Конституційним Судом України за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") ухвалено рішення №11-р/2018, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини третьої, десятої статті 133 Закону України від 07 липня 2010 року №245З-IV "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд").
Відповідно до пункту 1 вказаного рішення Конституційного Суду України положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII) підлягає застосуванню в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".
Абзацом другим пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Таким чином, вказане рішення Конституційного Суду України має наслідком зміну складових грошового утримання судді в частині збільшення посадового окладу судді місцевого суду з 10 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно із статтею 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VІ від 07 липня 2010 року (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VІІІ) та рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року у справі №4-рп/2016 у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Аналогічні приписи містяться і у статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ від 02 червня 2016, який набрав чинності 30 вересня 2016 року.
Тобто, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до пункту 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №11-р від 04 грудня 2018 року Конституційний Суд вирішив: Положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VІ у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VІII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 04 грудня 2018 року втратили чинність положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VІII) та відновили свою дію положення цієї статті в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом".
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1 921 грн.
Наведені правові норми та встановлені фактичні обставини свідчать про наявність підстав для проведення перерахунку позивачу раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року, оскільки саме з цієї дати змінено розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Особливості призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України урегульовано Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20 березня 2017 року № 5-1) (далі - Порядок).
Вказаним Порядком передбачено, що звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.
Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
На переконання суду, зазначена норма визначає строк саме для Пенсійного органу коли такий перерахунок необхідно здійснити, а перерахунок сум повинен здійснюватися з моменту коли таке право виникло.
Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач погодився із тим, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача необхідно здійснювати з 01 лютого 2019 року, тобто з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді.
Таким чином, відповідачем не визнано права позивача на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дати, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Суд критично оцінює таку позицію Пенсійного органу з огляду на те, що положення пункту 4 розділу ІІ Порядку визначають сам порядок здійснення перерахунку, тобто період, в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом, за який повинен бути здійснений такий перерахунок.
Суд зазначає, що дата, з якої у відповідача виник обов`язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в даному випадку, не є тотожною даті, з якої позивач набув право на такий перерахунок.
Такі висновки ґрунтуються і на положеннях пункту 2 розділу ІІІ Порядку, відповідно до якого до заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди. За результатом аналізу наведеної норми слід дійти висновку, що необхідність подання такої довідки підтверджує те, що щомісячне довічне грошове утримання підлягає перерахунку саме із дати підвищення розміру складових суддівської винагороди.
При цьому, суд вважає помилковим трактування відповідачем пункту 4 розділу ІІ Порядку та, як наслідок, невірне визначення періоду, за який підлягає перерахунку раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно із частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частини друга статті 77 КАС України).
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року.
З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання протиправною відмови у здійсненні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області № 46 від 25 січня 2019 року; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області № 46 від 25 січня 2019 року.
За встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в у сумі 768 грн 40 коп., сплачений відповідно до квитанції № 33 від 07 травня 2019 року.
Керуючись статтями 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 -Волинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Соборна, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 37602528) про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову ОСОБА_2 -Волинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області у здійсненні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області № 46 від 25 січня 2019 року.
Зобов`язати ОСОБА_2 -Волинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області № 46 від 25 січня 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Володимир-Волинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768 грн 40 коп. (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 13 червня 2019 року.
Судове рішення № 82373913, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 13.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/1530/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: