Ухвала суду № 82373633, 13.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

13 червня 2019 року м. Київ № 640/7326/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Маруліної Л.О., розглянувши клопотання представника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про розгляд справи у порядку загального провадження та про виклик свідків в судове засідання в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фільтр Груп" доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.04.2019 року, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фільтр Груп" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення - рішення від 09.04.2019 року податкові повідомлення - рішення №00004861402, №00004871402.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

31.05.2019 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) представником Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві подано відзив, у прохальній частині якого просить призначити подальший розгляд адміністративної справи № 640/7326/19 у порядку загального позовного провадження та викликати і допитати в якості свідка ОСОБА_1 , з метою отримання інформації щодо підтвердження непричетності до ведення підприємницької діяльності ТОВ «Таафет».

Щодо клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку загального провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд наголошує, що пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України встановлено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п`ята статті 12 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Водночас, частиною четвертою статті 257 КАС України, а також частиною четвертою статті 12 КАС України вказано перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Так, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, з урахуванням статті 257 КАС України, для повного та всебічного встановлення обставин справи суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у порядку загального позовного провадження та дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання про виклик в якості свідка ОСОБА_1 , з метою отримання інформації щодо підтвердження непричетності до ведення підприємницької діяльності ТОВ «Таафет» (контрагент позивача)), суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Торговий Дім «МАКС», за квітень, травень 2016 року, з ТОВ «Промкапіталтрейд» за червень 2016 року, з ТОВ «Крістал-Інвест» за червень 2016 року, з ТОВ «Таафет» за травень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням в декларації з податку на прибуток від 05.03.2019 року №157/26-15-14-02-05/39529246.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, враховуючи правову природу фактичної перевірки, слід дійти висновку, що належними доказами у цій справі є документи - письмові докази.

Відповідачем не доведено необхідності допиту свідка у межах розгляду цієї справі.

З огляду на незначну складність справи та враховуючи, що необхідності проведення судового засідання судом не встановлено, суд дійшов висновку, що письмових доказів, що містяться у матеріалах справи, достатньо для розгляду справи та її вирішення без виклику свідка та про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідка.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у задоволенні клопотання про розгляд адміністративної справи №640/7326/19 у порядку загального позовного провадження та виклику в судове засідання в якості свідка гр. ОСОБА_1 ..

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна